Основні рекреаційні райони України та перспективи їх розвитку

курсовая работа

2.3 Полісько-столичний рекреаційний район

До складу Полісько-столичного рекреаційного району входять Волинська, Рівненська, Київська, Чернігівська, Житомирська, Полтавська, Черкаська області. Площа району - 151,7 тис. км2 або 25,1% загальної території України.

Природні ресурси. Поверхня району являє собою рівнину, подекуди урізноманітнену горбами та пасмами льодовикового походження, річковими долинами, ярами і балками. Помірно-континентальний клімат з теплим літом і порівняно мякою зимою дозволяє організовувати в районі досить широкий спектр видів рекреаційної діяльності. [1]

Річкова мережа представлена як великими, так і малими річками, основними з яких є Дніпро та його притоки: Десна, Тетерів, Ірпінь, Рось, Тясмин, а також Снов, Сейм, Удай, Тетерів, а також Припять та її притоки: Случ, Горинь, Стохід, Турія, Уборть, Уж.

Річки з чистою водою та повільною течією - цінний рекреаційний ресурс, який може використовуватись для організації водного туризму та купання у період з травня по вересень. В районі є озера, в основному, стариці в заплавах річок, яких в одній тільки Київській області нараховується понад 1200. Тут нараховується близько 70 водосховищ, у тому числі, Київське, Канівське, Кременчуцьке. [36]

Наразі популярністю для масового відпочинку користуються Шацькі озера (Волинська область), мальовничі береги Тетерева (між селами Тригіря та Дениші), Іршанського та Хрінницького водосховищ, Случі (території Березнівського району, прилеглі до річки, навіть дістали назву "Надслучанська Швейцарія") та Замчиського, озер Нобель та Біле (Рівненська область).

На території Полісько-столичного рекреаційного району є джерела мінеральних вод, які можна використовувати для лікування та профілактики захворювань шлунково-кишкового тракту, регуляції обмінних процесів організму, виведення радіонуклідів. З донними відкладами озер повязані родовища лікувальних грязей, найбільш відомими з яких є Острецьке, Погулянківське, Вичавки, Журавицьке і Шацьке. [2]

В туристичних цілях можуть використовуватись обєкти природно-заповідного фонду, найбільш значущими серед яких є Київський та Менський зоопарки, дендропарк "Олександрія" в Білій Церкві та Тростянецький дендропарк, парк Декабристів у Камянці та Корсунь-Шевченківський парк, Канівський природний заповідник, Шацький національний природний парк, Луцький ботанічний сад, Надслучанський регіональний ландшафтний парк, Поліський природний заповідник, Рівненський природний заповідник і звичайно, всесвітньо відомий парк "Софіївка" в Умані.

Історико-культурні ресурси. Безумовно, головним осередком історико-культурних ресурсів району є м. Київ. Тут знаходяться великі православні святині: Києво-Печерська лавра та Софійський собор, а також Михайлівський золотоверхий собор, нещодавно відновлений, Андріївська церква та багато інших.

Міста Фастів, Кагарлик, Ржищів та с. Пархомівка відомі своїми археологічними, архітектурними памятками та музеями.

Найбільш цікавими спорудами в Черкаській області є Свято-Троїцький собор, Михайлівський собор, резиденція архієпископа, Палац одруження, Будинок жалоби.

Перлиною не тільки області, але і усієї України, що користується заслуженою увагою з боку туристів, є знаменитий Софіївський парк в Умані. [36]

Чернігівська область теж відноситься до регіонів, найкраще забезпечених соціально-історичними рекреаційними ресурсами. Так, у м. Чернігів зосереджена третина усіх памяток домонгольського періоду, що збереглись в Україні: курган Чорна могила, Успенський собор Єлецького та Іллінська церква Троїцько-Іллінського монастирів, Антонієві печери, Пятницька церква, Борисо-Глібський та Спасо-Преображенський собори, комплекс споруд Троїцько-Іллінського монастиря, Катерининську церкву, будинок колегіуму, будинок Я.Лизогуба. [42]

Серед памяток Ніжина - Введенський, Ветхоріздвяний Георгіївський монастирі, Миколаївський собор ХVІІ ст., Благовіщенський монастир, Всіхсвятська, Покровська, Преображенська, Хресто-Воздвиженська церкви та церква Іоанна Богослова ХVІІІ ст.

З-поміж визначних архітектурних споруд Луцька слід згадати Луцький замок ХІІ-ХІVст., будівлі численних католицьких монастирів ХVІІІ ст., колишню синагогу, Покровську та Хрестовоздвиженську церкви ХVІІст., оборонну вежу князів Чарторийських ХV ст., житлові будинки ХVІ-ХІХ ст..

Інші населені пункти Волинської області теж характеризуються значним соціально-культурним рекреаційним потенціалом. Серед них Володимир-Волинський (Василівська церква ХІІІ-ХІV ст., костели Йоакима й Анни та послання апостолів ХVІІІ ст., Миколаївська церква та Успенський собор ХІІ ст., земляні вали замку Х-ХІV ст.), на території якого було створено державний історико-культурний заповідник "Стародавній Володимир"; м. Берестечко (Каплиця Фекли - ХVІІ ст., Троїцький костел ХVІ ст., в якому знаходиться музей битви під Берестечком, мурований стовп ХVІ ст.). Обєктами паломництва є монастирі у с. Зимне, Жидичин. Чудові зразки культових споруд збереглись у Ковелі, Любомлі, Старій Вижівці, Голобах. [2]

Дубно та Острог - одні з найстаріших міст України. Серед памяток Дубна - замок князів Острозьких ХІV ст., Спасо-Преображенський собор ХVІІ ст., Георгіївська церква ХVІІІ ст., монастирі бернардинців та кармеліток ХVІІ ст. В Острозі варто подивитися замок князів Острозьких ХІV ст., вежі, що колись входили до системи міських оборонних споруд, Успенський костел та Богоявленську церкву ХV ст., колишню синагогу ХVІІ ст., костел монастиря капуцинів ХVІІІ ст.

Соціально-економічні ресурси. Полісько-столичний рекреаційний район межує з Польщею, Білоруссю і Російською Федерацією. Ці держави залишаються важливими торговими партнерами України. Даний рекреаційний район межує ще з трьома рекреаційними районами країни, тобто відіграє для них роль звязуючої ланки.

Центральне розміщення району зумовлює його рівновіддаленість від основних паливно-сировинних баз країни - Донбасу, Передкарпаття та Придніпровя. Його перетинають важливі транспортні магістралі як міжнародного, так і загальнодержавного значення. Це, передусім, залізничні й автомобільні шляхи, а також річка Дніпро.[44]

Вирішальним чинником соціально-економічного розвитку району є розташування на його території столиці - міста Києва, який є центром політичного, економічного й культурного життя країни. Це обумовлює особливості розвитку туристичної діяльності, що повязано із більшими, ніж в інших регіонах потоками як іноземних, так і вітчизняних туристів та екскурсантів, а також кращим розвитком рекреаційної та інфраструктури загального користування, наявністю значних рекреаційних потреб у місцевого населення. Усі ці риси і зміни ЕГП сприятливо позначаються на подальшому його розвитку.

Територію району перетинають потужні транспортні коридори як меридіанного так і широтного напрямків.

Залізничні: Харків - Київ - Львів - Чоп, Хутір Михайлівський - Київ - Жмеринка - Одеса та ін.

Автомобільні: траси загальноєвропейського значення Санкт-Петербург - Одеса, Харків - Західний кордон України.

Через усі ці транспортні магістралі і здійснюється звязок району з іншими районами, країнами і сусідніми державами, реалізується зручність його ЕГП. [36]

Делись добром ;)