Особливості розвитку продуктивних сил Болгарії

курсовая работа

1.2 Комплексний розвиток народного господарства

Господарський комплекс Болгарії складається з таких основних підрозділів суспільного виробництва як виробничий комплекс, виробнича, соціальна та ринкова інфраструктури, а також інституціональна інфраструктура.

Виробничий комплекс - це сукупність підприємств виробничого спрямування, поєднаних між собою елементами виробничої інфраструктури та організаційною системою управління господарством.

Виробничий комплекс країни є основною ланкою економіки, яка виробляє товари, а виробнича інфраструктура надає значну, а в окремих регіонах й переважну частку послуг.

За галузевою ознакою виробничий комплекс структурно поділяється на добувну й обробну промисловість і аграрно-промисловий комплекс.

Провідною ланкою виробничого комплексу є промисловість -- найважливіша галузь виробництва, яка включає підприємства, що здійснюють видобування й заготівлю природної сировини, виробництво засобів виробництва й предметів споживання.

Структура промисловості Болгарії може бути представлена чотирма великими міжгалузевими комплексами -- паливно-енергетичним, металургійним, машинобудівним та хімічним.

Особливе місце посідає промислове виробництво товарів із сировини сільськогосподарського походження. Це виробництво, разом із сільськогосподарським, виділяється в окремий аграрно-промисловий комплекс.

Особливий сектор економіки -- соціальний комплекс держави як сукупність галузей виробництва та видів діяльності, що забезпечують безпосередньо потреби головної продуктивної сили -- людини, а в регіональному вимірі -- всього населення даної території. Соціальний комплекс складається з двох досить відмінних один від одного секторів господарства -- соціально-інфраструктурних галузей та виробництва товарів народного споживання.

В останні кілька десятиліть економічна наука оперувала такою загальноприйнятою класифікацією галузей соціального комплексу:

• матеріально-побутові - торгівля, громадське харчування побутове обслуговування, житлово-комунальне господарство;

• соціально-культурні -- охорона здоровя, освіта, наука, культура, туризм, фізична культура і спорт, рекреаційний комплекс;

• виробництво товарів народного споживання.

Аналізуючи дану класифікацію вчені Чернюк Л.Г., Клиновий Д.В. вважають, що вона носить достатньо формальний характер, оскільки поняття культурна галузь сфери послуг застосовна не тільки до галузей другої групи, але й до торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування і житлово-комунального господарства у звязку з обєктивним існуванням таких категорій як культура харчування, культура споживання, культура обслуговування; аналогічно -- культура виробництва, стосовно будь-якого виробництва товарів і послуг. * Таким чином приналежність культури є обовязковою для будь-якого елемента механізму організації соціального й економічного життя держави і населення.

Таким чином, пропонована класифікація галузей сфери послуг буде виглядати в такий спосіб:

ринкові (автономні) -- торгівля, громадське харчування, побутове обслуговування, житлово-комунальне господарство, туризм доходні обєкти рекреаційного комплексу;

неринкові (бюджетні) -- охорона здоровя, освіта, наука, культура, фізична культура і спорт, обєкти рекреаційного комплексу, що вимагають державного/регіонального (місцевого) фінансового втручання.

Ринкові обєкти соціальної інфраструктури (підприємства торгівлі, громадського харчування і побутового обслуговування, комунального господарства) у даний час фінансуються за рахунок самозабезпечення шляхом надання платних послуг споживачам.

Забезпечення стабільного функціонування цих галузей сьогодні доцільно здійснювати за допомогою розвитку малого бізнесу, середнього і малого підприємництва.

Делись добром ;)