Острів Зміїний

курсовая работа

РОЗДІЛ 3. ОСТРІВ ЗМІЇНИЙ ЯК ВІЗИТНА КАРТКА УКРАЇНИ

В 2002 році Кабінет Міністрів України затвердив програму господарської діяльності на о. Зміїний до 2006 року.

При реалізації комплексної програми розвитку інфраструктури на о. Зміїний на період 2002-2006 рр. було освоєно 47 млн. грн. (із них 38,7 млн. грн. направлені з державного бюджету) [3, с. 84].

В рамках програми острів передано до складу Кілійського району Одеської області, частково демілітаризовано (виведено радіотехнічний підрозділ та демонтовано радар). Також на острові споруджено причал для суден осадкою до 8 метрів, хвилеріз, кілька господарських споруд, висаджено дерева. Споруджується причал для малотонажного флоту. В перспективі планується відкриття туристичного та пірнального центрів й налагодження регулярного судноплавного сполучення з м. Кілія.

На острові відкрито пошту, філію банку «Аваль», ретранслятор мобільного звязку, налагоджено кабельний звязок. У 2003 році на острові створена науково-дослідна станція "Острів Зміїний", на якій постійно працюють вахтовим методом науковці Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова.

На реалізацію комплексної програми розвитку інфраструктури на острові Зміїний на період 2007-2011 рр., затвердженої 27 грудня 2006 р., заплановано направити 253,3 млн. грн. [28, с. 213].

На початок 2007 року на острові постійно проживало близько 80 осіб: прикордонники, науковці, технічний персонал маяка.

8 лютого 2007 року Верховна Рада України ухвалила постанову про надання господарським та житловим комплексам на Зміїному статусу селища з присвоєнням назви Біле з підпорядкуванням Кілійському району. Ця постанова викликала протести, висловлені у вербальній ноті румунськими дипломатами, які українська сторона розцінила як втручання у внутрішні справі.

Серед всіляких ідей щодо того, що можна чи потрібно зробити з островом Зміїним в найближчому майбутньому, є проект, повязаний з цілісною забудовою острова. Цей послідовний проект базується не стільки на окремій ідеї розвитку якоїсь спеціалізації острова, скільки на систематичному освоєнні острова з архітектурно-планувальної точки зору. Розглядається ідея дуже послідовного використання території острова в цілому. Даний проект належить архітектору Наталії Велікановій. Проект розроблений в Одеській державній академії будівництва і архітектури і був представлений на міжнародному рівні в 2006 році.

Наталією Велікановою передбачається, що острів Зміїний стане візитною карткою України. Це основне призначення переосвоєння острова.

Основний акцент в проекті Наталії Веліканової робиться на унікальності території острова. Потрібно розуміти, що унікальність острова Зміїний повязана саме з Україною. На планеті Земля островів велика кількість. Зміїний серед них ніяк не виділяється. Він один з небагатьох островів Чорного моря. Це єдина унікальність.

Як візитна картка України, острів дасть можливість позитивніше представити Україну світу так само, як найвищі в світі будівлі представляють Малайзію, а штучні острови представляють деякі арабські країни. Створювана інфраструктура острова Зміїного орієнтована на проведення різного роду міжнародних зустрічей, конференцій, свят, виставок та іншого, але звязаного саме з такого роду проведенням часу.

Автор проекту розуміє, що цього явно недостатньо для завантаження острова. Тому як доповнення розглядається варіант, повязаний з туризмом. Зрозуміло, що це елітний відпочинок. Острів Зміїний може бути орієнтований або на екстремальний туризм або на гранично дорогий туризм.

Острів - територія з дуже поганими позиційними характеристиками. Він складно доступний. Він недоступний великій частині населення України. Для іноземних процвітаючих людей острів Зміїний малоцікавий. В цьому відношенні острів Зміїний має нікчемні шанси на комерційний успіх.

Варто враховувати те, що міжнародний туризм - це і наука, і дуже просунутий маркетинг. Досвід розвитку міжнародного туризму в Україні відверто незадовільний. Така складна територія, як острів Зміїний, не може бути успішною на міжнародному ринку туристичних послуг вищого рівня.

Тобто ідея з «візитною карткою» зрозуміла, але особливого ентузіазму не може викликати. Острів Зміїний дуже невдале місце для такого роду функції. Візитну картку потрібно показувати, інакше вона не має сенсу.

Концепція організації простору острова в проекті базується на чіткому визначенні двох різних світів (рівнів). Один з світів (рівнів) дуже комфортний. Ймовірно, передбачається, що він буде вершиною комфортності. Він захищений від дуже агресивного навколишнього середовища. У ньому є повна інфраструктура сучасного міста. Людина, яка знаходиться тут, насолоджується всіма благами цивілізації.

Другий світ (рівень) є відкритим ландшафтом. Він дає можливість насолодитися «первозданною дикістю» острова Зміїний. На цій ділянці острова можна буде відчути себе далеко від цивілізації і її проблем. Це дуже зручно. Інша справа, що зважаючи на невеликі розміри острова «дикість» і цивілізованість будуть сусідами занадто близько.

Поєднання двох світів на такому обмеженому просторі повинне викликати цілком позитивні емоції і створювати варіативність в поведінці людей. За думкою автора проекту, контрастність повинна створювати творчу атмосферу.

У північно-східній частині острова планується створення яхт-клубу, адміністрації острова, готелю і деяких інших служб. У східній частині острова - створення штучного пляжу і плавального басейну з морською водою.

Гостей острова можна розмістити в східній і південній частині острова. Планування базується на ідеї 2-4-рівневого розміщення кімнат. Передбачені зелені тераси і дахи. Всі апартаменти мають вигляд на морі.

Крім обслуговування туристів також передбачене створення на острові безлічі самих різних приміщень, орієнтованих на роботу учених, проведення вільного часу туристами і багато чого іншого. Зважаючи на морську специфіку даної території не можна обійтися без великого акваріума і музею історії острова. Передбачений дельфінарій і кінотеатр. Формою вони нагадують пташине яйце - це цікаво тому, що через острів перелітає близько 220 видів птахів. Але відразу виникає питання щодо рентабельності експлуатації такого роду споруд. Є маса проблемних питань, повязаних з тим, чи є розумним використання обмежених земельних ресурсів острова для такого великого кінотеатру і дельфінарію.

Відповідно до даного проекту постійне населення острова планується в 150 чоловік. Це прикордонники, вчені, люди, що працюють в сервісі. Максимальна кількість людей, які можуть перебувати на острові, визначено в 900 чоловік.

На острові майбутнього транспортні засоби планується обмежувати. Згідно проекту - це в основному пішохідна зона. Також планується використання невеликих автомобілів, які будуть дружні до природи, щось на зразок того, що використовується на майданчиках для гольфу.

Одна з ключових проблем острова - енергетична проблема. Енергоспоживання на острові майбутнього повинне бути дуже високим. Сучасний варіант енергозабезпечення острова - просто камяне століття в порівнянні з тим, що потрібно робити в майбутньому. Передбачається сервіс високого рівня, а він немислимий без споживання великої кількості енергії.

У проекті передбачається використовувати сонячну, вітрову і геотермальну енергію. Яким чином вони співвідноситимуться на такій невеликій території і в яких пропорціях вони поєднуватимуться чітко не визначено.

Використання сонячної енергії обґрунтоване і реалістичне. Є великий досвід використання такого роду джерел енергії, що постійно розвивається.

Використання вітрової енергії також не проблема. Впродовж ряду років на острові не можуть встановити вітрову установку. Є велика кількість рішень на рівні Кабінету Міністрів України, але вітрової установки як не було, так і немає.

Прісна вода, яка визначається в проекті як «свіжа вода», виходитиме за рахунок опріснення морської води. Від сучасної системи, при якій основна кількість питної води доставляється на острів суднами і потім зберігається в цистернах, відмовляться. Є серйозна проблема і з якістю води, яка доставляється танкером і потім довгий час зберігається в цистернах.

Людська життєдіяльність неминуче повязана з виробництвом певної кількості речовин, які треба утилізувати. Треба вирішувати питання з каналізацією і сміттям, яке генеруватиметься на острові у великих кількостях. Якщо острів розрахований на те, щоб представляти розкішний сервіс, то потрібно орієнтуватися на неминуче виробництво великої кількості сміття.

У проекті передбачене очищення різного роду викидів, повязаних з перебуванням людей на острові. Це очисні споруди для острівної каналізації і біоутилізація відходів. Ніяких деталей не дається. Мовиться, що море забруднюватися не буде. Акваторія острова Зміїного буде кристально чиста.

У рішенні звязку острова з материком немає нічого несподіваного. В майбутньому збережеться звичний звязок по повітрю і морю.

Найбільш великий недолік даного проекту звязаний не стільки з тим, що архітектурне проектування (фантазування) мало звязане або взагалі не повязане з природним середовищем острова Зміїний.

Основний недолік в тому, що проект переосвоєння острова Зміїний розглядається поза всяким звязком з рештою території України і стратегічних тенденцій, повязаних з нафто- і газорозробками в Чорному морі. Острів Зміїний розглядається сам по собі, а всі зміни, повязані з ним, розглядаються самі по собі. Решти території України просто не існує. Але річ у тому, що немає і не може бути освоєних територій, що існують самих по собі. Це стосується не тільки крихітного острова, загубленого в Чорному морі.

Якщо ми хочемо освоювати острів Зміїний, то потрібно розглядати освоєння острова саме в контексті тих тенденцій, які мають місце в Україні. Потрібно враховувати саме ті реальні стандарти якості будівництва і тим більше такого складного будівництва на острові Зміїному і в його акваторії.

Основними стратегічними інтересами України, повязаними саме з цим районом Чорного моря і з освоєнням острова Зміїний є збереження і розвиток спеціалізацій острова, повязаних з виробництвом інформації щодо моніторингу за інфекціями, повязаними з перелітними птахами, маяковим сервісом, а також формування резервної території для проведення розробок нафти і газу в північно-західній частині Чорного моря.

Проект, висунутий одеським архітектором Наталією Веліканової, відповідає тільки одному критерію - він дає приклад послідовного планового рішення забудови острова. Тобто острів розглядається не як зібрання великої кількості будівель в різних місцях, кожна з яких належить різному відомству і кожна з яких обслуговується своїм відомством, але розглядається як єдина територія. Цілісність розгляду території острова важлива, але на цьому всі достоїнства проекту завершуються.

Отже, якщо визначити коротко основні і принципові недоліки даного проекту переосвоєння острова Зміїний, то можна відзначити наступне:

1. Острів розглядається ізольовано і немає щонайменшого розуміння того, наскільки його фантастичне освоєння буде повязано з реальними тенденціями в Україні.

2. Острів розглядається поза врахуванням реального природного середовища цього району Чорного моря.

3. Немає щонайменшого економічного і маркетингового обґрунтування проекту освоєння, повязаного з розвитком інфраструктури острова, повязаної з туризмом і проведенням різного роду конференцій. Проект категорично не враховує реальну ситуацію на світовому туристичному ринку і особливості формування нових напрямів в елітарному міжнародному туризмі.

4. Проект надзвичайно небезпечний з погляду потенційної можливості нового внеску у розвиток корупції на півдні України. Черпаються гроші з держбюджету України, а у відповідь можна одержати багато пояснень з приводу форс-мажорів і щось невизначене, створене на острові. Будівництво на Зміїному коштує дуже дорогого, щоб реалізовувати такий проект. До того ж острів дійсно має стратегічні інтереси для держави.

Делись добром ;)