Політична карта світу

реферат

Розділ 5. Основні періоди становлення політичної карти світу під час новітньої історії

У XX ст. найбільші зміни на політичній карті відбулися в результаті двох світових війн, а також відносно мирної трансформації на початку 1990-х років. Тому тут виділяють 3 етапи.

5.1 Перша світова війна і міжвоєнний період (1914-1939 рр.)

Основні риси політичної карти світу: а) розпад 4-х колоніальних імперій (Австро-Угорської, Німецької, Османської і Російської). В результаті цього, по-перше, утворилися нові незалежні держави в Європі (Чехо-Словаччина, Угорщина, Югославія, Польща, Фінляндія, країни Балтії і ряд інших країн на території колишньої Росії, які в 1922 р. були знову обєднані в одну державу СРСР); по-друге, африканські, азіатські і тихоокеанські колонії Німеччини і Туреччини перейшли під мандат Великобританії, її домініонів, Франції та США; б) розкол світу на дві антагоністичні суспільно-економічні формації в результаті соціалістичного розвитку СРСР, що був найбільшою за площею країною світу; в) початок мирної трансформації Британської колоніальної імперії в Британську Співдружність націй (у 1931 р. повну незалежність було надано колишнім домініонам Канаді, Південно-Африканському Союзу, Австралії та Новій Зеландії). У 1939 р. на політичній карті світу існувала вже 71 суверенна держава.

5.2 Друга світова війна і післявоєнний період (1939 р. - кінець 1980-х рр.)

Новий переділ світу, в якому були зацікавлені багато великих країн, а найбільше Німеччина та СРСР, закінчився видимою перевагою останнього -- соціалізм став світовою системою (в 1980-х рр. соціалістичними були 14 країн Євразії і Куба; ще приблизно 25 країн Африки, Азії і Латинської Америки в різний час мали «соціалістичну орієнтацію» або «некапіталістичний шлях розвитку»). Весь післявоєнний етап пройшов у політико-ідеологічному та економічному протистоянні капіталістичної та соціалістичної систем; його символом в 1945-1990 рр. була «залізна завіса», яка, за висловом У. Черчілля, впала по кордонах соціалістичних країн Європи від Балтики до Адріатики, перекроївши Німеччину і Берлін. Протистояння посилилося із створенням військово-політичних блоків НАТО і Організації Варшавського договору (ОВД).

Характерними рисами політичної карти світу на цьому етапі також були: а) крах колоніальних імперій капіталістичних держав (у 1975 р. перестала існувати остання велика імперія західного світу -- Португальська). Усього за цей час виникло понад 100 нових суверенних країн, які поповнили список країн, що розвиваються; б) багатополюсний розвиток людства, який не зводився лише до протистояння двох систем. Серед розвинених капіталістичних країн зявився третій центр сили -- Японія, що вийшла на друге місце у світовій економіці, у Західній Європі відновилась економічна могутність ФРН, Великобританія ж поступилася місцем Франції та Італії. У «соціалістичному таборі» після 1960-х рр. зявилося два полюси -- СРСР і Китай, кожен із своєю сферою впливу серед соціалістичних країн і країн, що розвиваються. Серед останніх намітилися свої «центри сили» -- «ключові країни» (Індія, Бразилія, Мексика), «нафтодоларові» країни Перської затоки, «нові індустріальні країни» Далекого Сходу (насамперед, т.з. «чотири дракони»). Наприкінці 1989 р. у світі існувало 170 незалежних держав.

Делись добром ;)