Природні та рекреаційні ресурси Чилі

курсовая работа

2.1 Ландшафтні ресурси

У рельєфі Чилі виділяється три меридіональні зони: гірські хребти Анд, що тягнуться уздовж кордонів, з Аргентиною і Болівією; структурна дисперсія Центральної, або Подовжньої, долини, розділена відрогами Анд на окремі западини; і ряд геологічно більш древніх плато, що обриваються крутими уступами на березі Тихого океану (рис. 2.1). По широті Чилі ділиться на три області, що різко відрізняються одна від одної по клімату: Середнє Чилі, Північна пустеля і Південне Чилі.

Рис. 2.1. Рельєф Чилі

У центральній частині країни впродовж 800 км. між містами Кокімбо і Консепсьон приблизно третина площі зайнята високогорьямі Анд. Анди утворюють єдиний ланцюг, хоча і складної будови; над ними підносяться вулкани Тупунгато (6570 м) і Майпо (5290 м), а далі на північ - вулкан Люляйляко (6739 м) і другий по висоті в західній півкулі Охос-дель-Саладо (6893 м). Гори вище 4500 м-кодів на півночі (на 20° п.ш.) і вище 3500 м на широті міста Консепсьон (36° п.ш.) постійно покрито снігом. На південь від міста Тальку на захід від основної гряди Анд виділяються конуси вулканів, що досі діють. Ще одну третину за площею складає прибережна зона. Вона включає плоскі останки древньої денудаційної поверхні, або пенеплена, що мають висоти від 2150 м на півночі до 600 м на півдні і розчленовані крутопадаючими долинами невеликих річок, що беруть початок на східному схилі Анд. Найбільші річки, також беруть початок з Анд, такі як Біо-Біо і Мауле, формують широкі долини з дном, що вистлане алювієм, і досягають Тихого океану. Берег переважно обривистий, і лише у небагатьох місцях під захистом камянистих мисів є зручні гавані [12].

Структурно обумовлена дисперсія, що відокремлює Анди від прибережної зони, розділяється відрогами гір на окремі западини, кожна з яких дренується однією або декількома річками, що стікають з Анд. Ці річки несуть велику кількість уламкового матеріалу і, виходячи в Центральну долину, вивантажують його у вигляді конусів винесення; до заходу поверхня похилої цих конусів є чудові орні землі.

На ділянці між містами Сантьяго і Консепсьон гірські відроги, низькі, окремі западини між ними зливаються в загальну знижену поверхню, проте далі на північ гірська гряда заввишки до 790 м відокремлює долину р. Аконкагуа (частина Центральної долини) від Сантьяго. Ще північні відроги Анд досягають зони берегових плато, а Центральна долина звужується і зникає. Дно долини має загальний ухил на південь, знижуючись від 600 м у Сантьяго до 120 м поблизу м. Консепсьон. На полях, обсажених тополями і плакучими вербами, вирощуються зернові, для зрошування яких відводиться вода річок, що стікають з Анд. Уздовж західного узбережжя континенту від 4° п.ш. до 27° п.ш. тягнеться пустельна область. В межах Чилі вона носить назву Атакама і тягнеться майже на 1300 км. Весь простір між містами Копьяпо на півдні і Аріка на півночі є смугою сухих западин, галечних конусів винесення і солончаків, одноманітність яких порушується рідкими оазисами і річками, найбільшою з яких є Лоа. Настільки ж суворий і берег океану, обрамлений висотами, округлі вершини яких піднімаються до 750 м. На вузьких піднятих морських терасах в підніжжях гірських схилів розташовані міста Кальдера, Антофагаста і Ікіке. До кожного з цих портових міст тягнуться залізниці - вони підіймаються по крутих схилах і повязують міста з гірськими розробками у внутрішній частині країни.

Головне природне багатство району складають поклади мідних руд в Андах, а також поварена сіль, що добувається в предгірних западинах, натрієва селітра і солі йоду. На південь від р. Копьяпо ланцюжок оазисів в предгірних западинах продовжується далі на південь, на територію Середнього Чилі; вони розташовуються на річках Уасько, Ельки, Лімарі і Копьяпо. На південь від р. Біо-Біо відкриті ландшафти Середнього Чилі змінялися густими лісами, серед яких зрідка попадаються ферми; ця слабо освоєна сільським господарством територія продовжується на південь до 41° п.ш. (місто Пуерто-Монт) [17].

У Південному Чилі Центральна долина має розчленований рельєф, ускладнений в східній частині горбами і грядами льодовикових морен; позаду гряд часто розташовуються підпрудні озера. Біля Пуерто-Монта дно Центральної долини опускається нижче за рівень океану, і далі, впродовж більше 1000 км., над поверхнею води піднімаються гірські вершини, розділені заплутаним лабіринтом вузьких проток; система гористих островів і вузьких звивистих проток продовжується і далі на південь, вздовж берегів Вогненної Землі. Висота Південних Анд між містами Консепсьон і Пуерто-Монт складає в середньому біля 3000 м; тут розташовані гірські масиви, льодовикові долини, озера і водопади, які належать до найчарівніших краєвіидів в світі. На широті міста Вальдівія кордон вічних снігів знаходиться на висоті 1500 м, а далі на південь вічні сніги і льодовикові шапки опускаються вже до 700 м над рівнем моря, а деякі льодовики досягають вершин вузьких заток - фьордов і утворюють айсберги. В межах Південного Чилі висота прибережних плато складає 1500 м в районі міста Вальдівія і поступово зменшується на південь; на о. Чілое поверхня плато опускається майже до рівня моря.

У Північному Чилі грунтово-рослинний покров майже не розвинений; у береговій смузі під час туманів характерна пустинна формація ломас. На півночі Середнього Чилі -- напівпустелі; у центрі -- чагарники ксерофільних чагарників (матторалес, еспіналес) на сіро-коричневих і коричневих грунтах, а на ділянках середніх схилів Анд -- ліси з південних буків що змінюються вище гірськими степами. У Подовжній долині природна рослинність не збереглася, типові ареали чорних грунтів, що золяться (вертісолі).

На півдні Середнього Чилі на бурих лісових, вулканічних (андосолі, трумао) і заболочених грунтах густі вологі вічнозелені ліси (гемігилея), в Андах -- буково-хвойні ліси і альпійські луги. До південної частини Чилі від 46° п. ш. субантарктичні змішані ліси; на східних рівнинах -- переважно степи з черноземовіднимі і каштановими грунтами, на крайньому півдні Чилі -- заболочені луги і торфяники [13].

Тваринний світ у Чилі дуже різноманітний завдяки наявності зон висотної поясності У Північному Чилі він представлений лисицями агуарачай, пумами, плазунами; у Південному Чилі водяться олені пуду і уемул, скунс, видра, нутрія, магелланова лісица-кульпео та ін., багато птиць; у Патагонії -- лама-гуанако, гризуни; страуси і інші птиці.

Делись добром ;)