Природні умови та ресурси Омської області

реферат

5. Населення

В історичний час район Середнього Притишшя став ареною численних міграцій різних народів, взаємопроникнення культур ліси і степи. Корінне древнє угорське населення (предки сучасних угорців) було залучено гунами у IV-V століттях н. е. у Велике переселення народів.

У середньовіччі територія півдня Західного Сибіру входила до складу різних кочових імперій - від Західно-тюрського каганату до Сибірського ханства. У регіоні склався етнос сибірських татар. Саме в цей період відбувається досить щільне заселення простору області, про що говорять сотні археологічних та історичних памяток (кургани в Усть-Ішимі, Тебенде, Айткулово та ін.)

З територією Омської області повязані історичні долі багатьох народів Євразії - індоєвропейських, самодійського, фінно-угорських, монгольських, тюркських.

Південна лісостепова зона, сприятлива для землеробства й скотарства, була регіоном, через який мігрували різні племена і проходили численні торгові шляхи. Північ області залучав завжди багатством лісів і хутром. Монголи, джунгари, калмики, мадяри, мансі, ханти, кемакі, телеути, шорці, узбеки, таджики, ногайці, туркмени - це далеко не повний перелік народів, що проживали в Омському Притишші в до руського період.

Історія заселення та освоєння Притишшя російськими повязана, перш за все з легендарним Єрмаком, хоча і до нього, вже в XV столітті російські торгові гості з Передуралля відвідували Сибірське ханство. Набіг невеликого загону козаків Єрмака на землі хана Кучуми в 1581 році поклав початок небаченому досі в історії за швидкістю процесу заселення росіянами Сибіру, руху "зустрічей Сонця".

Після розгрому Кучуми, Єрмак в 1582-1585 рр. здійснив ряд походів у південні райони Сибіру, в т. ч. в 1584-1585 рр. досяг меж нинішньої Омської області, містечок Тебенди і Ташеткани, жителі яких добровільно визнали владу Єрмака. Най південнішою точкою руху Ермаковської дружини на південь було містечко Усть-Шиш. Через кілька років після загибелі Єрмака в гирлі річки Вага загін князя Андрія Єлецького заснував м. Тару (1594 р.), що став форпостом колонізації російськими Західного Сибіру в XVII-XVIII століттях.

Заселення області російським землеробським населенням і козаками почалося з півночі і протягом XVII століття обмежувалося кордоном ліси і степи. Не раз відбувалися битви руських з кочівниками. У 1635 році м. Тара був обложений джунгарських військом, однак тарчане відбили напад і відстояли місто.

Навесні 1716 при поверненні з походу в верхівя Іртиша загін козаків полковника І. Бухгольца (сподвижника Петра I і учасника Полтавської битви), за згодою Тобольського губернатора М. Гагаріна, заснував у гирлі р. Омі Омську фортеця, яка стала головним форпостом південних рубежів Російської держави у XVIII столітті. Протягом цього століття Омськ грав роль фортеці і був основною базою прісно-Горьківської лінії форпостів (за назвами озер), надійним захистом формуються землеробських поселень від джунгарської експансії.

Значною подією в історії Сибіру XVIII століття був Тарський бунт 1722 - антифеодальне повстання козаків і старообрядців, яке було жорстоко придушене Тобольської військової експедицією.

З 1939 по 1983 роки населення збільшилося на 620 тисяч осіб, або в 1,4 рази і на 1 січня 1983 року склало 2010,1 тис. чоловік.

Чисельність населення області в 1989-1995 рр. збільшилася на 1,5%, але народжуваність, у середньому, знизилася майже на 6%, у т. ч. у містах - на 7%, що рівнозначно втраті щорічно майже 2 тис. осіб. Частка молодих людей до 15 років знизилася на 1,2%, у т. ч. кількість дітей до 5 років - на 2, 1%. За останні 30 років частка осіб у віці 60 років і старше в загальній чисельності населення збільшилася вдвічі. Поступово знижується природний приріст населення. У 1989 році він склав 6,6 на кожну тисячу, а в 1995 році - мінус 1,1. Негативне значення приросту населення характерно в основному для міста Омська.

У порівнянні з 1990 роком майже на 16% менше зареєстровано шлюбів в області. І все це відбувається на тлі обвального зниження рівня життя населення: більше половини жителів Омської області знаходяться за межею бідності. Сьогодні в Омській області, за даними вимірювання обласної адміністрації, витрати соціальної спрямованості складають 42% від бюджетних коштів. Вони розходяться на прямі і непрямі виплати, пільги, адресну допомогу і т.п. В якості пріоритетних на 1995 рік вибрано пять напрямів поліпшення умов й життя населення: правові, економічні, соціальні, медичні, екологічні. Тим не менш, коштів, що витрачаються далеко не достатньо.

За даними держкомстату на 1 січня 1995 року в області проживає 2181 тис. осіб. У місті Омську проживає 1080 тис. жителів.

Делись добром ;)