Проблеми і перспективи, сучасний стан соціально-економічного розвитку Афганістану
2.1 Особливості розвитку промисловості
Результатом двадцятирічної громадянської війни стало фактичне руйнування всіх галузей промисловості. Було повністю зруйновано загальнонаціональний економічний простір та єдину систему керування економікою, порушено транспортні і торгові звязки між регіонами країни та з іншими державами. Із 336 заводів та фабрик, що працювали в 1979 р., нині функціонує не більще 5--10, а із 100 «довоєнних» електростанцій -- лише 20. До початку воєнних дій у північних районах країни діяли бавовноочисні підприємства, цукровий завод в Баглані та вовняна фабрика в Кандагарі, цементні заводи в Джабаль-ус-Сіраджі та Пулі-Хумрі. З 70-х років розпочало розвиватися виробництво ізюму, мясних консервів, текстильних виробів, лікарських препаратів.
Афганістан довгий час продовжує залишатися однієї з гарячих точок планети. Раз у раз у засобах масової інформації висвітлюються події повязані з бойовими діями, терористичними актами або захопленням заручників. І в цьому потоці інформації попросту розчиняються відомості про інші сфери життя країни. А тим часом Афганська економіка, за останнім часом набирає досить високі темпи росту.
Важливим показником є підвищення доходів населення з 246 доларів на людину в 2008 році до 355 доларів на людину в 2009 році. За цим коштує ріст ВВП Афганістану з 5536 млн. доларів в 2008 році до 7987 млн. доларів в 2009 році. Таким чином, приріст склав 30,6%.
Такий темп росту характерний для відбудовної економіки, що ґрунтується на величезному споживчому попиті ринку, на використанні виробничих потужностей і майна, що залишилося після війни. І поки основні потреби населення Афганістану не будуть задоволені, подібний ріст буде тривати.
Згідно даним Міністерства фінансів Афганістану бюджет 2009 року складається:
- Операційний бюджет 831,8 млн. доларів;
- Бюджет розвитку 1372,7 млн. доларів;
- Консолідований бюджет 2204,6 млн. доларів;
- Приріст операційного бюджету склав до 2008 року 17%, консолідованого бюджету - 23%. Частка бюджету розвитку становить 62,2%.
Незважаючи на те, що бюджет недоодержує сум від міжнародних донорів, проте, держава вкладає значні гроші в розвиток країни. Відзначається, що на 2009 рік було потрібно 2955,5 млн. доларів зовнішнього фінансування від донорів, але реально надійде тільки 1425,6 млн. доларів. Недофінансування складе 51,8%.
Афганський уряд зуміло досить істотно збільшити витрати по цілому ряді статей. Консолідований бюджет Афганістану придбав яскраво виражений характер бюджету розвитку, коли левина частка витрат направляється в принципово важливі для економіки країни галузі.
За даними Азіатського банку розвитку ВВП Афганістану в 2008 році складався в такий спосіб:
- Сільське господарство - 35%.
- Промисловість - 26,3%.
- Послуги - 35,9%.
- Інше - 2,8%.
В Афганістані ведеться досить інтенсивне будівництво, про яке даних практично не публікується. Однак їсти можливість оцінити обсяги будівництва. Відомо, що тільки з Пакистану Афганістан імпортує близько 2 млн. тонн цементу. Якщо прийняти, що на 1 кв. метр площі затрачається 0,4 куб.м. бетони (витрачається 350 кг цементу на 1 куб.м. бетону), то за допомогою такої кількості цементу можна звести близько 280 тис. кв. метрів площі. За відсутністю більше точної статистики, важко розділити житлове й нежиле будівництво, але, зважаючи на все, житлове будівництво в Афганістані переважає. Це підтверджується повідомленнями про активне житлове будівництво в різних районах Кабула й навіть здачі під заселення перших приватних житлових комплексів [6, 132].
Усього, за даними Агентства по підтримці інвестицій Афганістану, у будівельну галузь було інвестовано близько 3 млрд. доларів, у тому числі в такі найбільш великі проекти:
- Готель `Серина - 37 млн.;
- Готель `Сафиланд Марко - 15 млн.;
- Цементний завод у Баглане - 200 млн.;
- Цементний завод у Джаб-уль Сирадж - 100 млн.;
- Цементний завод `Брадран-и Сафи - 50 млн.;
За даними Азіатського банку розвитку, в 2009 році виробництво електроенергії становило 783 млн. квт/ч, а споживання - 623 млн. квт/ч. Це тенденція в розвитку афганської енергетики, тому що виробництво перевищувало споживання в 2007 й 2008 роках. Але при цьому, країна страждає від недостачі електроенергії, тому що поки ще не створено загальнонаціональної системи ЛЕП, які могли б передати енергію в будь-яку точку, у будь-який куточок Афганістану. Зараз електрифікація являє собою нечисленні електрифіковані анклави серед великих районів, у яких немає електрики.
Тим часом, в Афганістані здійснюється кілька великих енергетичних проектів, які збільшують можливості виробництва й передачі електроенергії. На кошти Азіатського банку розвитку (позики Афганістану й Таджикистану), зводиться трохи ЛЕП до Кундуза, Пул-и Хумри, Шерхан-Бандара, Кабула, по яких можна буде передавати 300 Мвт у рік (2325 млн. квт/ч). Туркменістан ще при покійному Туркменбаши гарантував проект будівництва ЛЕП від Марийсьої ГРЕС до Герата, по якій буде передаватися 800 Мвт у рік (6,2 млрд. квт/ч.).
За допомогою російських компаній реконструюється ГЕС `Наглу, на якій установлюються 4 гідрогенератори потужністю в 25 Мвт кожний. Станція зможе провадити 775 млн. квт/ч у рік. Крім того, з боку США обіцяний проект по установці в Кабулі додаткових енергетичних потужностей на 100 Мвт у рік до 2011 року.
Таким чином, в 2011-2012 роках Афганістан зможе провадити близько 2,3 млрд. квт/ч й одержувати ззовні 8,5 млрд. квт/ч. Сумарні енергетичні ресурси тоді можуть скласти 10,8 млрд. квт/ч [14, 178].
Із усього перерахованого вище можна зробити висновок, що Афганська економіка, досить упевнено піднімається, і якщо темпи росту не будуть збавлятися, те вже через кілька років Афганістан зможе вийти на більше високий економічний рівень.
У 2009 р. ВНП країни становив 21,5 млрд. дол., що на душу населення сягало лише 800 дол. (найменший показник в Азії).