Продуктивні сили Іраку

курсовая работа

2. Передумови розвитку і розміщення продуктивних сил Іраку

Основними передумовами розвитку і розміщення продуктивних сил країни є природні, історичні, демографічні та екологічні. Розглянемо їх детальніше.

Природні передумови

Офіційна назва - Республіка Ірак (Republic of Iraq). Географічне положення - займає південно-західну частину південно-азійського субконтинента, держава розташована на північному сході Аравійського півострова. На сході межує з Іраном, на півночі - з Туреччиною, на північному сході і сході - з Сирією, Йорданією та Суадівською Аравією, на півдні з Кувейтом та омивається Аравійським морем. Територія - 438 тис. кв. км. Географічне положення країни подано на картосхемі 1

Картосхема 1

Географічне положення Іраку

Територію Іраку поділяють на чотири природних райони: гірська північ і північний схід, Верхня Месопотамія (рівнина Ель-Джазіра), алювіальні рівнини Нижньої Месопотамії і пустельні плато південного заходу.

Складчасті гори з крутими схилами витягнуті паралельно іраксько-турецьким та іраксько-іранським кордонам. Вони складені вапняками, гіпсами, мергелями і піщаниками і глибоко розчленовані численними водотоками басейну Тигру. Особливо виділяється ущелина Равандуз з гірським перевалом Шинек. По цій ущелині проходить дорога, що зєднує Ірак з Іраном.

Горбкувата рівнина Ель-Джазіра (в перекладі "острів") розташована на міжріччі середньої течії рік Тигр і Євфрат на північ від міст Самара (на р.Тигр) і Хіт (на р.Євфрат) і підвищується у північному напрямку приблизно від 100 до 450 м над рівнем моря. Місцями рівнинний характер місцевості порушується невисокими горами. На сході витягнуті хребти Макхуль і Хамрин (з вершиною 526 м над рівнем моря), а на північному заході - дещо вищі гори Сінджар (з вершиною Шельміра висотою 1460 м над рівнем моря). Рівнина глибоко розчленована численними руслами річок, стік яких спрямований у внутрішні западини Євфрат та озера. Тигр і Євфрат у межах Ель-Джазіри течуть у вузьких долинах, глибоко врізаних на півночі і північному заході.

Нижня Месопотамія простягається на південний схід аж до Перської затоки і має довжину близько 500 км, площа - приблизно 120 тис. кв. км, складена алювіальними відкладеннями і характеризується плоским рельєфом. Її абсолютні висоти зазвичай менше 100 м над рівнем моря (на півночі, у районі Багдада, - 40 м, на півдні, біля Басри, - 2-3 м). Монотонний рельєф місцями порушується природними береговими валами, численними протоками, іригаційними і дренажними каналами. На багатьох ділянках днища Тигру і Євфрату підняті над прилеглою місцевістю.

Південно-західний пустельний район є продовженням Сирійсько-Аравійського плато. Його поверхня поступово знижується у напрямку до долини р.Євфрат і на південь від 700-800 м на заході до 200-300 м на сході і на півдні. Над щебенево-галечною поверхнею піднімаються пагорби і височини. Іноді зустрічаються піщані пустелі. Плато відділене від алювіальної рівнини чітким уступом висотою близько 6 м.

Річки Тигр і Євфрат, які перетинають всю країну, найповноводніші на всьому Близькому Сході і відіграють важливу роль у господарстві Іраку. Євфрат бере початок від злиття рік Карасу і Мурат, витоки яких знаходяться на Вірменському нагірї в Туреччині, далі через территорию Сирії потрапляє в межі Іраку. У цих країнах води Євфрату значною мірою використовуються для гідроенергетики та інших господарських цілей. Довжина Євфрату - приблизно 3060 км. У верхній течії Євфрат - бурхлива гірська ріка, у Сирії її течія трохи уповільнюється, біля сирійсько-турецького кордону ширина русла становить 150 м, а швидкість течії - 1,5-2 м/с. Перепад висот становить в середньому 1 м на 1 км. Після міста Хіт ширина ріки - близько 1,5 км при середніх глибинах 2-3 м. При злитті Євфрату з Тигром утворюється повноводна течія Шатт-ель-Араб довжиною близько 190 км, яка впадає в Перську затоку. Нижче міста Файсалія русло Євфрату роздвоюється і знову зєднується вище міста Ес-Самава. Далі, нижче за течією, на південь від міста Ен-Насирія, ріка знову роздвоюється і змінює напрямок течії. Один потік впадає в міста Ель-Курна в Шатт-ель-Араб, а другий харчує озерно-болотну систему Ель-Хаммар і, випливаючи з однойменного озера, теж впадає в Шатт-ель Араб вище Басри. Пік паводка припадає на квітень - червень, коли тане сніг у горах, а межень на серпень - жовтень.

Ріка Тигр довжиною 1850 км бере початок з о. Хазар на Вірменському нагірї в Туреччині і майже 1500 км тече по території Іраку. В середньому плині ця досить бурхлива річка має вузьке русло, що пролягає через ряд гірських хребтів північного Іраку. У межах Месопотамської низовини ширина русла коливається від 120 до 400 м, а глибина від 1,5 до кількох метрів. Швидкість плину - близько 2 м/с. Оскільки тут рівень водяної поверхні майже на 1,5 м вище навколишньої місцевості, русло штучно обваловане. На відміну від Євфрату, Тигр має багатоводні припливи, які беруть початок у горах північно-східного Іраку. Найбільші припливи - Великий і Малий Заб, Дияла, Керхе, Ель-Узайм. Водність Тигру значно збільшується з жовтня по березень. Пік паводка припадає на квітень, рідше - березень. Повені в Іраку часто бувають катастрофічними і завдають серйозних економічних збитків. Проте Ірак має значні гідроенергоресурси.

Ріки Євфрат, Тигр і Шатт-ель-Араб несуть велику кількість наносів, які відкладаються на заплаві під час повеней. Разом з мулистими опадами внаслідок високої випаровуваності щорічно відкладається на поверхні ґрунту до 22 млн. т хімічних речовин. В результаті цього на південь від Багдада збільшується засолення ґрунтів, що істотно обмежує сільськогосподарську діяльність.

У надрах Іраку залягають багаторудні і нерудні корисні копалини. Провідне місце серед них займають величезні запаси нафти, природного газу, твердих бітумів та асфальту. Основні запаси нафти зосереджені в околицях Киркука (родовища Баба-Гургур, Бай-Хассан, Джамбур) і Ханакіна в передгірях Загроса, на півдні в районі Басри (родовище Ер-Румайла) і на півночі біля Мосула. Буровугільні родовища розвідані в районі Киркука, Заху та в горах Хамрин, кухонної солі - в околицях Багдада, залізної руди - в Сулейманії, мідної руди, сірки, бітуму - біля Мосула. Виявлені також срібло, свинець, цинк, хром, марганець, уран. В Іраці є величезні запаси таких будівельних матеріалів, як мармур, вапняк, кварцовий пісок, доломіт, гіпс, глини та ін.

Клімат Іраку субтропічний середземноморський з спекотним сухим літом і теплою дощовою зимою. Найбільш виражені два сезони: тривале спекотне літо (травень - жовтень) і коротша прохолодна, а іноді й холодна зима (грудень - березень). Влітку погода зазвичай безхмарна і суха. Опади взагалі не випадають протягом чотирьох місяців, а в інші місяці теплого сезону становлять менше 15 мм.

Для північних гірських районів характерні жарке сухе літо і мяка тепла зима з рідкими морозами і частими снігопадами. В Ель-Джазірі сухе спекотне літо і мяка дощова зима. Для Нижньої Месопотамії характерні жарке літо і тепла зима з дощами і відносно висока вологість повітря. Для південно-західного району типові сухе жарке літо і прохолодна зима з рідкими дощами. У багатьох районах Іраку зареєстровані значні сезонні і добові перепади температури (іноді сягають 30? С).

Середні температури липня - 32-35?, максимальні - 40-43?, мінімальні - 25-28?, абсолютний максимум - 57? С. Середні температури січня +10-13?, середній січневий максимум 16-18?, мінімум - 4-7?, абсолютний мінімум на півночі країни становив -18? С.

Опади випадають переважно взимку (у грудні - січні), причому їх небагато в центральних і південних районах країни: середня річна кількість опадів у Багдаді -180 мм, на південному заході - близько 100 мм, у Басрі - 160 мм. В міру просування на північ їх кількість збільшується і становить майже 300 мм на рівнинах і близько 500-800 мм у горах.

Влітку (у травні - червні) безупинно дмуть вітри північно-західних румбів, які несуть масу піску (т.зв. курні бурі), а взимку переважають північно-східні вітри, особливо сильні в лютому.

У долинах Євфрату і Тигру і їх припливів найродючіші грунти. Щоправда, на півдні і сході вони зазнають сильного засолення. На більш високих плато Ель-Джазіри переважають каштанові ґрунти сухих і пустельних степів, а в горах північного сходу - гірничо-каштанові і гірничо-коричневі ґрунти. На півдні поширені морені піски. Південно-східні райони Іраку сильно заболочені, а ґрунти часто засолені.

Найбільше поширена в Іраку субтропічна степова і напівпустельна рослинність, яка росте в західних, південно-західних і південних районах (на захід і на південь від долини Євфрату) і представлена в основному полинями, солянками, верблюжою колючкою, джузгуном, астрагалом. У горах на півночі і північному сході країни збереглися масиви гірничо-дубових лісів, у яких переважають дуб, сосна, дика груша, фісташка, яловець та ін. Біля підніжжя гірських хребтів поширені колючі чагарники. Для заплав Євфрату, Тигру і його припливів характерна тугайна лісова рослинність з чагарниковим підліском, а саме тополі, верби, гребенщик. На південному сході країни великі заболочені масиви зайняті очеретяними заростями і солончаковою рослинністю. У нинішній час у долинах рік центрального і південного Іраку, аж до узбережжя Перської затоки, значні площі відведені під плантації фінікової пальми.

Історичні передумови

Сучасну іракську державу було створено Великою Британією в 1920. До неї увійшли три вілайєта Османської імперії: Басра (з якої раніше було виділено Кувейт), Мосул і Багдад. У квітні 1920 Ліга націй на конференції в Сан-Ремо видала мандат на управління Іраком Великобританії.У 1921 Ірак був проголошений королівством на чолі з еміром Фейсалом (сином шерифа Мекки Хусейна) з династії Хашимітів. Було встановлено правління в формі конституційної монархії з двопалатним парламентом. Однак спочатку всі найважливіші міністерства перебували під контролем британських «радників», а остаточні рішення приймалися британськими верховним комісаром і командуючим королівськими військово-повітряними силами. На місцях політична влада була зосереджена в руках кількох міських кланів і знову створеної еліти з великих поміщиків-абсентеїстів.

У 1970-ті роки величезні доходи держави від експорту нафти дозволяли фінансувати динамічне зростання і модернізацію економіки країни. Цей процес переривався через воєнних дій у зоні Перської затоки в 1980-1988 і 1990-1991, переорієнтації ресурсів на військові потреби і введення ембарго і економічних санкцій рішенням ООН, а також через падіння цін на нафту. У 1988 ВВП Іраку дорівнював 57,6 млрд. дол США, або 3380 долара одну людину.

6 квітня 2005 парламент обрав президентом країни 72-річного курда Джаляла Талабані (генеральний секретар «Патріотичного союзу Курдистану» - ЗСК). У квітні 2005 премєр-міністром призначений один з лідерів "Обєднаного іракського альянсу" Ібрагім аль-Джаафарі. Намагаючись зупинити хвилю насильства в країні, уряд відновив страту. Під натиском опозиції в квітні 2006 Ібрагім аль-Джаафарі подав у відставку, і пост премєр-міністра зайняв Джавад (Нурі) аль-Малікі.

Наприкінці грудня 2006 Саддам Хусейн був засуджений трибуналом до смерті через повішення за злочини проти людства (звинувачення у вбивствах 148 шиїтів в селі Ад-Дуджайль у 1982 після невдалої спроби замаху на його життя).30 грудня він був повішений у штаб-квартирі військової розвідки Іраку, розташованої в північній частині Багдада.15 січня 2007 за вироком суду були страчені також двоє соратників колишнього іракського президента - Барзана ат-Тікріті (колишній глава іракських розвідслужб) і Аввад аль-Бандар (колишній голова Революційного трибуналу Іраку).

За час військової операції і окупації Іраку загинули більше 3 тисяч військовослужбовців США. Чисельність іноземних військовослужбовців в Іраку в кін. 2006 склала 140 тис. чол., В т.ч. американського контингенту - 132 тис. чол. У січні 2007 президент США Джордж Буш запропонував збільшити його ще на 21,5 тис.чол.

Згідно оприлюдненого в січні 2007 доповіді представництва ООН з прав людини в Іраку в 2006 в країні загинули більше 34 тисяч і поранено бл. 36 тисяч цивільних осіб. Уряд Талабані основну увагу приділяє боротьбі з тероризмом та ведення діалогу з опозиційними політичними угрупованнями. Президент підтримує нові плани Дж. Буша щодо стабілізації політичної обстановки в Іраку.

Демографічні передумови

На липень 2009 в Іраку буде налічуватися близько 25,4 млн. жителів (рис. 4).

Рис. 4. Динаміка чисельності населення Іраку, 2005-2009 рр.

*Джерело №23 в списку літератури

Протягом кількох десятиліть населення країни збільшувалося швидкими темпами у звязку з високим природним приростом. Починаючи з 1957, коли налічувалося 6,4 млн. чоловік, і аж до 1998 цей показник перевищував 2,5% на рік. Рівень народжуваності поступово зменшувався, з 4,9% в 1950-х роках до менш 3,2% у 1990-х роках. Міські жителі в 1957 становили 39% всіх жителів, а в 1997 - 72%. Смертність скорочувалася ще швидше, ніж народжуваність: з 2,2% на початку 1950-х до 0,8% наприкінці 1990-х років, насамперед завдяки зниженню малюкової та дитячої смертності. За оцінками, 42% жителів становили діти до 15 років, 55% - у віці від 15 до 65 років і 3% - 65 років і старше (табл. 1).

Відповідно до доповіді Статистичного центра Іраку, безробіття в країні складають 10,7 відсотка, скоротившись за останніх десять років на пять відсотків. В абсолютних цифрах число безробітних обчислюється 1,9 мільйона чоловік. За десятилітній період чисельність працездатного населення виросла з 10,6 до 12,7 мільйона чоловік (2009 р.).

Таблиця 1

Демографічні показники Іраку в 2009 році

Народжуваність осіб на 1000 мешканців

Смертність осіб на 1000 мешканців

Темпи природного приросту, %

Статева структура (кільк. чол. на 1 жінку)

Кількість мігрантів на 1000 мешканців

18,29

5,45

0,83

1,03

-4,55

*Джерело №23 в списку літератури

В цілому ж галузева структура зайнятості населення Іраку показана на рис. 5

ірак продуктивний галузевий господарський

Рис.5. Галузева структура зайнятості населення, %

*Джерело №23 в списку літератури

Аналіз даної діаграми, дає підстави стверджувати, що більшість населення Іраку зайнято в сфері послуг, обробній та добувній промисловості та сільському господарстві, лісовому господарстві та рибальстві. В цих сферах зайнято 62% населення.

75% населення країни становлять араби, бл.18% - курди, 7% припадає на туркменів, ассірійців, вірменів та інші невеликі етнічні групи. Курди утворюють більшість у північних і північно-східних районах країни. Протягом всього 20 в. курдські лідери та їхні прихильники вели боротьбу за незалежність або автономію в рамках сучасного Іраку.Курди спочатку належали переважно до напівкочовим племен, проте потім перейшли до осілого способу життя, а поширення освіти, міграції населення в міста і різноманітні політичні зрушення сприяли зменшенню влади курдських племінних вождів. Туркмени, що дотримуються сунізму, проживають в основному в місті Кіркук. Ассірійці спочатку належали до древньої християнській громаді, як і вірмени, більшість яких належить до нащадків біженців, які прибули до Іраку під час або відразу після Першої світової війни.

Екологічні передумови

Екологічна передумова є проблемою виживання людства. Нині у цій країні де темпи економічного зростання не перевищують темпи зростання демографічного, екологічна передумова зумовлена головним чином швидким зростанням чисельності населення, та забрудненням навколишнього середовища, адже головними нафто- та газо видобувними заводами викидається багато негативних шкідливих речовин.

Перехід на нові, екологічно чисті технології, розробка Іраком заходів законодавства про охорону довкілля, зокрема законодавчі норми про відходи, дотримання екологічних стандартів, тобто стандартів чистоти повітря, водних басейнів, раціонального споживання енергії, підвищення ефективності своїх енергетичних систем може дати значні прибутки в майбутньому та знизити рівень забруднення навколишніх територій.

Отже, передумови розміщення продуктивних сил Іраку - це умови, без яких розміщення й розвиток виробництва неможливі. Часто передумови розміщення продуктивних сил випливають з історико-економічних особливостей розвитку регіону. До передумов відносяться також спосіб виробництва, технологічні особливості виробничого процесу, зумовлені науково-технічним прогресом, рівнем територіального поділу суспільної праці. Їх можна поділити на чотири великих групи: історичні, природні, демографічні, екологічні.

Делись добром ;)