Рекреаційні ресурси поліської частини Рівненської області

дипломная работа

1.1.4 Культурно-історичні та соціально-економічні рекреаційні ресурсів

Другою групою рекреаційних ресурсів є культурно-історичні, до яких відносяться:

- археологічні знахідки, що поділяються на дві групи: місця поселення стародавніх людей (стоянки, городища, поселення, селища, міста) і місця поховань (кургани, могильники, могили);

памятки архітектури: культові споруди, замки, палаци, громадські та житлові будівлі, сучасні архітектурні ансамблі;

музеї, картинні галереї, меморіальні дошки, обеліски, меморіали, тощо;

природні памятки, сади, парки;

памятні історичні місця;

- етнографічна різноманітність, що представлена народними ремеслами, фольклором, народним одягом, говірками.

Основними характеристиками культурно - історичних рекреаційних ресурсів є цінність та привабливість, пізнавальний потенціал.

За ступінню цінності культурно-історичні рекреаційні ресурси поділяються на три категорії: міжнародного, загальнодержавного значення (які використовуються для довготривалого відпочинку і туризму), регіонального значення (для довготривалого відпочинку і туризму, частково - короткотривалого), місцевого значення (для короткотривалого відпочинку, туризму вихідного дня, частково - довготривалого відпочинку і туризму на міжміських територіях). До 1-ї категорії відносяться обєкти особливо цінні, до 2-ї - обєкти, що мають значний інтерес для туристів, інші віднесені до 3-ї категорії [85].

Привабливість - поняття досить субєктивне і кожен рекреант сам визначає ступінь привабливості певного обєкта, враховуючи, наскільки будуть задоволені його потреби: пізнавальні, естетичні, науково пізнавальні.

Соціально-економічні рекреаційні ресурси включають МТБ рекреації, частину матеріального виробництва, яка забезпечує рекреантів, обєкти рекреаційної інфраструктури, зайняті в рекреаційному господарстві трудові ресурси. Н. Мироненко, визначаючи фактори, що впливають на територіальну організацію рекреаційних систем, особливе місце відводить соціально-економічним, які умовно поділяє на дві групи: ті, що породжують потребу в організації рекреаційної діяльності та ті, що забезпечують можливість організації відпочинку. Значення соціально-економічних факторів, які породжують потребу в рекреаційних послугах визначальне для організації рекреаційної діяльності на великих територіях. До них належать транспортна доступність, наявність рекреаційних підприємств, трудових ресурсів, розвиненість соціальної інфраструктури, частини матеріального виробництва, що безпосередньо чи опосередковано працює на рекреаційну сферу в регіоні, вигідність економіко-географічного положення, характер розселення, звязок з зовнішніми пунктами матеріально-технічного і продовольчого постачання, положення відносно зон використання додаткової робочої сили в години пік [45].

Визначальне значення належить матеріально-технічній базі та інфраструктурі рекреаційної галузі. Матеріально-технічну базу рекреації складають, санаторії, пансіонати з лікуванням, санаторії-профілакторії, будинки та пансіонати відпочинку, туристичні бази, бази і табори відпочинку, туристичні готелі, кемпінги, туристично-екскурсійні бюро та центри, установи організації та управління рекреаційною діяльністю регіону, туристичні та спортивні клуби, мотелі, квартирний фонд, що здається в оренду, транспортні організації, що здійснюють туристичні перевезення.

Делись добром ;)