Рекреаційні ресурси поліської частини Рівненської області

дипломная работа

1.3 Методика визначення потенціалу природних рекреаційних ресурсів

Природно-рекреаційний потенціал - це здатність розвіданих і експлуатаційних природних рекреаційних ресурсів сприяти відтворенню здоровя людей, їх відпочинку, фізичному, інтелектуальному та духовному розвитку, що обумовлюється територіальними, часовими межами, технічними, науковими, фінансовими можливостями освоєння та експлуатації території.

Даний підхід лежить в основі запропонованої М. Нудельманом методики оцінки природно-рекреаційного потенціалу регіону як сукупної можливості ПРР задовольняти рекреаційні потреби. Критеріями даної оцінки є продуктивність ПРР та загальнодержавний ефект від їх використання [50, 51]. Показником продуктивності природного потенціалу є кількість людей, яким можна надати послуги лікування і відпочинку, виходячи з запасів природних рекреаційних ресурсів регіону за рік.

Потенціал родовищ мінеральних вод та лікувальних грязей одного типу визначається за формулою:

де:

- природний потенціал родовища чи групи родовищ природних рекреаційних ресурсів k-го виду, люд./рік;

- сумарні запаси ПРР k-го виду, одиниць;

t - термін регенерації мінерального ресурсу, років;

nk - норма споживання ПРР k-го виду на один курс лікування, одиниць/люд.

Потенційна місткість регіону для відпочинку та оздоровлення визначається за формулою:

де:

- потенційна рекреаційна місткість k рекреаційної місцевості для i-го виду відпочинку, люд./рік;

- площа k-го рекреаційної місцевості, га;

- норматив гранично допустимих навантажень на ландшафти, люд./га;

- тривалість сприятливого для і-го виду відпочинку періоду, днів/рік;

- тривалість і-го виду рекреаційного заняття, днів.

Зокрема, потенційна місткість кліматолікувальних місцевостей визначатиметься за формулою:

де:

- потенційна рекреаційна місткість кліматолікувальних місцевостей, люд./рік;

- площа курортних лісів у кліматолікувальних місцевостях, га;

- норматив гранично допустимих навантажень на ландшафти, люд./га;

- тривалість сприятливого для кліматолікування періоду, днів/рік;

- тривалість курсу кліматолікування, днів.

Що стосується короткотривалого відпочинку, то варто окремо визначити природний потенціал для організованого та неорганізованого відпочинку. При визначенні природного потенціалу територій організованого короткочасного відпочинку варто окремо враховувати площі рекреаційних зон, рекреаційних куточків, міських парків, скверів за формулою:

, де:

- природний потенціал організованого короткочасного відпочинку, люд./рік;

- площа рекреаційних зон, рекреаційних куточків, міських парків, га;

- норми допустимого рекреаційного навантаження на ландшафти рекреаційних зон, рекреаційних куточків, міських парків, люд./га;

- кількість вихідних і святкових днів у році.

Природний потенціал неорганізованого короткочасного відпочинку в зелених зонах міст, за вирахуванням площ зон організованого короткочасного відпочинку розраховується за формулою:

де:

- природний потенціал неорганізованого короткочасного відпочинку, люд./рік;

і - площа лісопаркової і лісогосподарської частин лісів зелених зон, га;

і - норми допустимого рекреаційного навантаження на ландшафти лісопаркової і лісогосподарської частин зелених зон, люд./га;

- кількість вихідних і святкових днів за теплий період року.

Для оцінки природного потенціалу річкових та озерних пляжів використовується формула:

, де:

- потенційна рекреаційна місткість річкових та озерних пляжів, люд./рік;

- довжина річкових та озерних пляжів, м;

- норматив гранично допустимих навантажень на річкові та озерні пляжі, люд./м;

- тривалість сприятливого для купання періоду, днів/рік.

Оцінка природного рекреаційного потенціалу, проведена з допомогою інтегрального натурального показника, дозволяє вирішити завдання планування розвитку і розміщення рекреаційних закладів, субгалузей територіального рекреаційного комплексу, дає можливість аналізувати рівень і пропорції їх розвитку, має чітко виражену практичну спрямованість.

Аналіз стану використання земель рекреаційного призначення за даними Земельного кадастру України включає дослідження:

1) частки земель, які віднесені до таких категорій: ліси та лісовкриті площі; землі, зайняті водами; землі, призначені для відпочинку як загалом у межах регіону функціонування рекреаційної системи, так і в окремих районах, що визначають за формулою:

де:

- частка земель i-го виду (ліси та лісопокриті площі; землі, зайняті водами; землі, призначені для відпочинку) у j-тому регіоні (районі області), %;

- площа земель i-го виду (ліси та лісопокриті площі; землі, зайняті водами; землі, призначені для відпочинку) у тому регіоні (районі області), тис. га;

- загальна площа земель i-го виду, тис. га.

2) частки земель історичного, рекреаційного, природоохоронного та
оздоровчого призначення визначаються за формулою:

, де:

- частка земель i-го виду (історичного, рекреаційного, природоохоронного та оздоровчого призначення) у j-тому регіоні (районі області), %;

- площа земель i-го виду (ліси та лісопокриті площі; землі, зайняті водами; землі, призначені для відпочинку) у j-тому регіоні (районі області), тис.га;

- загальна площа земель i-го виду, тис. га.

3) розподіл земельного фонду рекреаційного призначення за власниками й користувачами та формами власності на відповідні землі. Це дасть змогу визначити, як землі історичного, рекреаційного, природоохоронного та оздоровчого призначення використовуються за їхнім цільовим спрямуванням.

Дана методика дає можливість оцінити обсяги навантаження за якого не відбувається порушення природного середовища та вичерпання наявних рекреаційних ресурсів [50, 51].

РОЗДІЛ ІІ. Ресурсні передумови формування природно-рекреаційного потенціалу

Делись добром ;)