Рекреаційні ресурси поліської частини Рівненської області

дипломная работа

2.1 Геолого- геоморфологічні особливості території

Геологічну будову території Рівненського Полісся визначає її положення у межах зануреного південно-західного краю Східноєвропейської платформи. Від східної межі області до лінії смт. Томашгород - смт. Соснове - м. Корець простежуються близьке залягання і виходи на поверхню кристалічних порід Українського щита. Крайня північно-західна частина лежить у межах Ратнівського горсту, виповненого відкладами крейдового віку. Менша частина регіону повязана із Волино-Подільською монокліналлю. Вона характеризується зануренням поверхні фундаменту і збільшенням потужності нижнього структурного поверху осадочного чохла із сходу на захід в міру нарощування молодших за віком палеозойських помірно дислокованих порід: венду (пісковики, алевроліти, базальти, туфи), рифею (базальти, пісковики, сланці), ордовику (пісковики, вапняки), силуру (мергелі, доломіти). Верхній структурний поверх представлений моноклінальною карбонатною товщею крейдового віку. Для антропогенового покриву характерні алювіальні і моренні відклади у долині Припяті, водно-льодовикові поля у південній частині. В межах Українського кристалічного щита поширені родовища мінеральних вод типу миргородської та трускавецької.

Рельєф Рівненського Полісся представлений Поліською низовиною, яка обєднує частини двох принципово відмінних за умовами рельєфотворення геоморфологічних підобластей - Волинського і Житомирського Полісся.

Волинське Полісся охоплює більшу частину Рівненського Полісся. Серед основних типів рельєфу Волинського Полісся найбільше поширення мають льодовикові, флювіальні, еолові та денудаційні (на карбонатній основі) комплекси. Волинське Полісся являє собою обширну низовинну інтенсивно заболочену, озерно-алювіальну і водно-льодовикову рівнину, ускладнену моренними горбами, які утворюють пасма, ядром яких є припідняті останці рельєфу верхньокрейдових відкладів. Абсолютні позначки знижуються в північному напрямку від 224 м до 134 м.. Глибина розчленування на півночі не перевищує 20 м, місцями знижуючись до 10 м і нижче, в південному напрямку вона зростає до 30 м. Заболоченість території становить 4 %. Геологічна робота льодовиків і текучих льодовикових вод проявилась в руйнуванні гірських порід, перенесенні й відкладанні продуктів руйнування. Значне поширення на Волинському Поліссі має долинний рельєф, тобто форми і типи поверхні, у створенні яких брали участь потоки поверхневих вод.

Еоловий рельєф, основою якого є різні за походженням і віком піщані відклади являє собою типовий поліській комплекс рельєфу, поширений як у межах надзаплавних так і на вододільних просторах. Представлений найрізноманітнішими формами - горбами, кучугурами, валами, параболічними дюнами, висота яких сягає 10-15 м (частіше 5-7 м). Характерною ознакою еолового рельєфу є поодиноке або ланцюгове розташування окремих форм. Проте на окремих ділянках Зарічненського, Сарненського, Дубровицького і Володимирецького районів еоловий рельєф поширюється на досить значні площі.

Денудаційний рельєф у Волинському Поліссі поширений майже виключно на карбонатній основі. З високим положенням крейди повязується і широкий розвиток карстових форм.

Делись добром ;)