Рельєф урбанізованих територій Скибових Карпат у межах Турківського району

дипломная работа

2.1 Морфоструктури

Скибові Карпати - геоморфологічна область складчасто-насувних середньогірїв i низькогірїв y межах Карпатської гірської країни: провінція Cxiдні Карпати, підпровінція - Лісисті (Українські) Карпати. Домiнують складчасто-насувнi середньогіря i низькогіря, які сформувалися на Скибовому покриві. Значну площу займають також ерозійно-антиклінальні низькогіря, приурочені до Покутського покриву Внутрішньої елігеосинклінальної зони Передкарпатського прогину. У рельєфі Скибових Карпат чітко простежустья приуроченість гірських хребтів до окремих скиб або їхніх частин. Головні орографічні елементи збігаються зi структурними i виділяють їхню поздовжню зональність -північний захід - південний cxiд.

Найчіткіше у рельєфі Скибових Карпат виявлені морфоструктури другого порядку, повязані з верхнім структурним крейдово-палеогеновим флішовим ярусом. Ці морфоструктури представлені гірськими хребтами і ланцюгами, що сформувалися на окремих скибах або покривах. Виділено такі морфоструктури другого порядку: Берегова, Орівська, Сколівська, Парашки, Зелемянки, Рожанки, Покутсько- Буковинська. Крім поздовжньо-зонального розміщення головних структурно-геоморфологічних елементів північно-західного-південно-східного простягання, у Скибових (Зовнішніх) Карпатах чітко виділені три поперечно-блокові масиви: Бескиди, Горгани і Покутсько- Буковинські Карпати.

В межах Турківського району знаходиться морфоструктура Рожанки, яка сформувалась на однойменній скибі, має протяжність близько 100 км від кордону з Польщею до басейну Свічі. Скиба є вузькою монокліналлю, ширина якої не перевищує 34 км, а північно-західна частина скиби має блокову будову. Лобова частина складена верхньокрейдовими відкладами. У північно-західній частині Скибових Карпат скиба Рожанки виражена слабко. Асиметричні невисокі хребти з досить крутими і гострими вершинами змінені у південно-сзідному напрямі похилішими схидами у куполоподібними вершинами. У північно-західній частині більше розвинена поперечна гідро мережа, а в південно-східній (межеріччя Дністра-Стрию) повздовжня.

Невисокий гірський ланцюг скиби Рожанки розпочинається на північному заході масивом Магури Лімнянської (1022м), який сильно розчленований притоками Мшанця, Лехніва і Дністра. Поміж долинами Дністра і Стрию продовженням цього масиву є хребет з вершинами Теркалівська (878.0м) і Розлуч (932.9м).

Рис. 2-1 Розлуцька морфоструктура четвертого порядку

На межиріччі Стрию й Опору морфоструктура Рожанки представлена двома пасмами: Високий Верх з вершинами Мінчол Розлуцький (1121.0), Високий Верх (1176.8), Магура(1121.0), Макіївка (933.0м) і північно-східніше-гірським хребтом з вершинами Шимонець (1130.7м), Мала Щебела (1165,0), Стара Щебела (1216.0) Креміженець(1226.0м). На правому березі р.Опір продовження цього хребта фіксоване вершинами Татарівка (1148.7) і Чирак (1249.6м)Південно-східним закінчення морфоструктури Рожанки є хребет Розтока ( г.Городище Велике, 1370.8) у верхівях Мизунки.

У північно-західній частині (від кордону з Польщею до долини р.Стрий) виділяють морфоструктуру Магури Лімнянської-Розлуча, яку долина Дністра розділяє на дві морфоструктури четвертого порядку-Магуро-Лімнянську і Розлуцьку, М.Євромаков (1948) і П.Цись (1962) запропонував називати його Ражанським, тому що південно-східна частина ланцюга повністю збігається з скибою Рожанки.

Межеріччя Дністра-Стрию займає морфоструктура Ясениці-Матина-Прислипа. Долина Ясениці розділяє її на дві бокові морфоструктури четвертого порядку: Ясеницьку і Матина -Прислопа.

Морфоструктура Матина-Прислипа займає північно-східну частинину Дністерсько-Стрийського межиріччя. В рельєфі вона представлена досить масивним, слабко розчленованим хребтом з вершинами Вершки (693,0 м), Матин (792,9 м), Прислип (827,2 м), який простягається від долини Дністра до долини Стрию на 17 км. У будові хребта беруть участь відклади стрийської світи,а також еоценовий і олігоценовий фліш. [кравчук]

Південно-західну частину межиріччя займає морфоструктура Зелемянки обмежена долинами Дністра, Ясениці і Рипянки. Долина Ясениці, яка розділила межиріччя на два блоки закладена в синкліналі вздовж смуги виходів відкладів менілітової світи. Короткі симетричне хребти з куполоподібним вершинами (максимальна висота 789.7 м) у межах морфоструктури розчленовані притоками Дністра,Ясениці і Рипянки.

На межиріччі Стрию й Опору морфоструктура Зелемянки звужена до 3.5 км. У рельєфі простежується група невеликих масивів, що відокремлені долинами потоків, з куполоподібними вершинами у північно-західній частині. У південно-східній частині межиріччя (східніше долини Майданського Рибника) є короткі хребти з вершинами Переком( 1212.9 м)Секул (1057.0), Кремінна (1135.5).

Делись добром ;)