Рельєф урбанізованих територій Скибових Карпат у межах Турківського району

дипломная работа

2.3 Річкові долини

Ріки досліджуваної території відносяться до типу гірських і передгірських, переважно змішаного живлення, а ріки північної частини - рівнинні, переважно атмосферного живлення. У цих рік, в межах протікання їх в карстових районах, відмічається вибіркове поглинання поверхневого стоку. Русла основних передгірських рік (Дністер, Стрий) “притиснені”, як правило, до правих крутих схилів долин, в період повені проводять значну роботу по переробці берегів, сприяючи активізації зсувів. Середні швидкості цих рік складають 1,2-1,5 м/сек. [ звіт]

Долина р.Стрий розпочинається у Бескидах проривом через Розлуцьку луску в околицях міста Турки і закінчується в околицях сіл Нижня Стинава і розгірче на контакті Берегової морфоструктури з Передкарпаттям.

У бескидській частині басейну р.Стрий простежується повний розріз флішових відкладів. На окремих ділянках долина врізана в масивні пісковики стрийської, ямненської і вигодської світ,на інших -в аргіліти й алевроліти менілітової світи, що їх легко руйнують процеси денудації. Зафіксовано домінування верхньокрейдових відкладів (стрийська світа) у центральних скибах Парашки і Сколівській, а менілітової світи (олігоцен) - у крайових скибах Береговій, Орівській, Зелемянки і Рожанки. Відповідно, з центральними скибами тут повязані максимальні висоти, які поступово знижуються у північно-східному і південно-західному напрямах. Улоговини й улоговино подібні розширення долини р.Стрий утворились в місцях поширення відкладів менілітової світи. Звужені ділянки долини приурочені до місць перетину антиклінальних структур скиб Рожанки (околиці с.Явора), Зелемянки (околиці с.Ісаї ), Парашки околиці сіл Ясениця і Ластівка). Місцями долина звужена до 60-90 м, максимальні висоти становлять 250-300 м і більше, траплядються прямовисті уступи. Все це надає долині ущулеподібного вигляду.

Ріка Стрий, оминаючи неотектонічні активні антикліналі, утворює численні вигини. На більшій частині цього відрізка долини на правому, крутішому, схилі є тільки високі тераси,а на лівому розвинутий нижній і верхній комплекс терас. Простежити терасові комплекси найкраще в розширених ділянка долини. Наприклад, в околицях с.Ластівка Ю.Єрмоленко (1967) на лівому схилі долини виявив сім терас. Від околиць с.Ластівка долина р.Стрий набуває поздовжнього напряму, протікаючи по синклінальному зниженню в межах скиби Парашки, яке розділяє Парашківську і Мальманстанцьску антикліналі. Нижче по течії (с.Підсухе ) в поперечному напрямі вона перетинає Парашківську антикліналь і біля с. Новий Кропивник входить в Сколівську Скибу. Стрий характеризується великою мінливістю річкового режиму. Катастрофічні повені були у 1927, 1955, 1969 роках. [ кравчук] Дністер витікає з хребта Розлуч недалеко від с. Вовче, тече спочатку на північний захід, а потім круто повертає на північний схід і, перетинаючи хребти Карпат (по тектонічних розломах), виходить біля м. Старий Самбір на передкарпатські рівнини, знову повертає до південного сходу і вже довго зберігає цей, паралельний до Карпат напрям. У гідрографічному рисунку басейну Дністра є та особливість, що ріки, які витікають з Карпат, мають долини, що закладені перпендикулярно до Карпат. Ріки зі Східно-Європейської платформи мають меридіональне простягання і течуть у паралельно закладених долинах, що також обумовлено тектонічною тріщинуватістю. [ природа льв.] Яскраво виражений режим поверхневих водотоків Дністровського басейну змовлює наявність в основній товщі зони періодичних коливань рівня підземних вод значної потужності. З нею повязаний періодичний промив пустот в карстових товщах, періодичне закарстування тріщин. [ звіт] Живлення ріки змішане: у весняний період основним джерелом є талі снігові води; з травня по жовтень переважає дощове живлення, а потім домінуюче значення мають підземні води. Велика кількість опадів разом зі значним нахилом поверхні викликає високий стік.

До найбільших витрат води в Дністрі приводять весняне танення снігу та інтенсивні літньо-осінні дощі. Для гідрологічного режиму Дністра характерно, що найвищі рівні спостерігаються під час літніх паводків, але в окремі роки вони можуть бути найвищими під час осінніх інавіть зимових паводків. Весняне підняття рівня починається у середньому в кінці лютого -- на початку березня. Весняна повінь на Дністрі посилюється дощами і тому проходить декількома хвилями. Під час повені вода* піднімається від 8 до 166 см, а в окремі роки до 3,5-5,5 м за добу.

У літньо-осінній період спостерігається до 3-5 паводків, а в окремі роки 12-15 (1927, 1941, 1955 pp.).Середня тривалість паводків 10-25 днів, максимальн - 55 днів (1948, 1955 pp.). Рівень води під час паводків піднімається до 0,5-2 і навіть до 6 м за добу і більше.

Льодовий режим ріки нестійкий і звичайно перед льодоставом утворюються забереги, шуга, а також щороку спостерігається осінній льодохід тривалістю 5-10 днів. Проте бувають роки, коли ріка зразу покривається льодом. У середньому льодостав установлюється у кінці груднина початку січня. Поверхня льоду нерівна, торосиста і середня товщина його дорівнює 20-30 см. Під час теплих зим бувають 1-3 паводки тривалістю 15-30 днів [ геренчук].

Делись добром ;)