Розвиток паливно-енергетичного комплексу країн Латинської Америки

курсовая работа

2.2 Фактори розвитку ПЕК країн Латинської Америки

Латинська Америка забезпечена практично усіма видами мінеральних ресурсів. Її ще називають "коморою світу". Окремі країни за запасами деяких мінеральних ресурсів входять до першої десятки країн світу. У структурі мінеральних ресурсів важлива роль належить паливно-енергетичним ресурсам, серед яких провідне місце посідають Венесуела і Мексика -- нафти і природного газу; Колумбія -- камяного вугілля.

У розвіданих запасах паливних корисних копалин переважають нафта і природний газ. Розвідані запаси нафти в регіоні оцінюються у 17,5 млрд т, що становить 11,6% світових запасів. Латинську Америку вважають одним з найбагатших нафтових регіонів світу. Осадові породи, в яких залягає нафта, займають майже половину її території. Промислові запаси нафти відкриті в 11 країнах регіону, але основні ресурси зосереджені у Венесуелі і Мексиці. Найбільший нафтовий басейн -- впадина Маракайбо - майже повністю знаходиться на території Венесуели, другий за значенням -- Орінокський. До великих належить нафтовий басейн на півдні Мексики і Верхньоамазонський. Дуже перспективні на нафту і природний газ осадові структури східного передгірського прогину Анд, які тягнуться від Тринідаду і Тобаго до Вогняної Землі [13, 125].

Основні запаси нафти сконцентровані у Мексиці (узбережжя і шельф Мексиканської затоки) і Венесуелі (затока Маракайбо). На Мексику припадає до 7,7 млрд т запасів (4-те місце у світі після Саудівської Аравії, Кувейту і Росії). Також добувають нафту в Перу, Еквадорі, Колумбії, Аргентині, Трінідаді і Тобаго, Болівії, Чилі.

Запаси природного газу у Латинській Америці оцінюють у 7,5 трлн куб.м, що становить 5,5% світових запасів. Майже 2/3 запасів природного газу зосереджені у Венесуелі, Мексиці і Аргентині. Промислові ресурси природного газу мають Бразилія, Колумбія, Еквадор, Тринідад і Тобаго та ін.

Запаси камяного вугілля у Латинській Америці невеликі і оцінюються у 76,4 млрд т, що становить тільки 2% світових запасів. Основні запаси камяного вугілля зосереджені у Колумбії, Бразилії і Венесуелі. Колумбія за запасами камяного вугілля входить до першої десятки країн світу. Незначні запаси камяного вугілля є в Мексиці, Арґентині і Чилі.

Пояс родовищ нафти і газу Колумбії оперізує кордон із Венесуелою від озера Маракайбо і далі на південь до нафтових родовищ Кано-Лімон, потім проходить далі вздовж Андських гір, через найбільші в країні родовита нафти в Кузіана-Купіагуа і закінчується в районі недавно відкритого родовища Гуандо у верхній частині долини Магдалена, на південний захід від столиці. Нафтові родовища сполучаються нафтопроводами з карібськпми портами Картахена, Барранкілья, Санта-Марта і Ковеньяс. Під цією прибережною низиною Колумбія також має значні запаси камяного вугілля, що є одним з головних продуктів експорту. Зі своїми енергоносіями, корисними копалинами та продуктивним сільським господарством Колумбія могла б бути однією з найбільш розвинутих країн Південної Америки. Але розвиток індустрії наркотиків у поєднанні з воєнною спадщиною виявився для країни надзвичайно згубним [13, 127].

Величезні запаси промислового урану мають Бразилія, а також Аргентина, Колумбія і Мексика. Регіон має водні ресурси світового значення. Йому належить 1/5 поверхневого стоку населеної суші й не менше 1/10 гідроенергоресурсів планети. Водне господарство розвинуте недостатньо, хоча має життєво важливе значення у всіх країнах. Із 70-х років XX ст. в Аргентині, Бразилії, Парагваї, Венесуелі та Мексиці почали створювати гідровузли з потужними ГЕС. На річці Парана, що на кордоні Бразилії та Парагваю, побудовано найбільший у світі гідроенергокомплекс «Ітайпу».

Отже, Латинська Америка забезпечена практично усіма паливними ресурсами. У розвіданих запасах паливних корисних копалин переважають нафта і природний газ. Латинську Америку вважають одним з найбагатших нафтових регіонів світу.

Делись добром ;)