Системний підхід до дослідження рекреаційно-туристичного комплексу Бразилії

курсовая работа

Розділ 2 Особливості компонентної структури та розміщення ПРП Бразилії

За ознакою вичерпності природних ресурсів, яку нерідко називають екологічною класифікацією, вони поділяються на групи: невичерпні, до яких належать сонячна радіація, енергія води, вітру тощо; вичерпні відновлювані: ґрунтовий покрив, водні ресурси, лікувальні грязі, рослинне паливо тощо; вичерпні не відновлювані: мінеральна сировина, природні будівельні матеріали.

Бразилія має великі запаси мінеральних ресурсів, у структурі яких переважають рудні корисні копалини. Запаси паливно-енергетичних ресурсів у країні незначні і не забезпечують власних потреб. Так, Бразилія має відносно невеликі поклади вугілля на південному сході країни. Великі прогнозні запаси нафти в Амазонській низовині, територія якої досліджена дуже слабо, та у межах шельфу зони Атлантичного океану, що простягається більш як на 7 тис. км. Брак власної нафти став поштовхом до широкого використання спирту з тростинового цукру як пального на автотранспорті. Велике значення для енергетики мяють великі поклади уранових руд.[26.c.96]

Бразилія має великі запаси залізних руд -- 40 млрд т (друге місце після Росії), мангановил руд (одне з перших місць у світі), значні поклади різноманітних руд кольорових металів, зокрема бокситів, нікелю, оловяних, титанових і вольфрамових руд. Здавна Бразилія славилась великими запасами золота, дорогоцінного каміння. Країна має незначні запаси сировини для хімічної промисловості.

Рельєф Бразилії та кількість опадів, що тут випадають, сприяють формуванню розгалуженої річкової мережі, яка відіграє основну роль у формуванні її водних та гідроенергетичних ресурсів. Особливе значення має Амазонка -- найбільша за площею басейну річка світу (7 млн км2). Бразилія посідає одне з провідних місць у світі за запасами гідроресурсів, що оцінюються майже в 120 млн кВт, з яких використовується лише 50 млн кВт.

Країна посідає друге місце у світі після Росії за запасами лісових ресурсів. Найбільші на Землі площі вологих екваторіальних лісів (5 млн км2) розміщені в Амазонії. Завдяки величезним запасам лісу, Бразилія може зайняти в перспективі одне з провідних місць у світі за його заготівлею та експортом.

За природними умовами територію держави можна поділити на дві частини: лісові рівнини Амазонії і тропічні ландшафти Бразильського плоскогіря. Територія країни лежить в екваторіальному, субекваторіальному, тропічному та субтропічному кліматичних поясах. Середньорічна кількість опадів: 2000--3000 мм -- в Амазонії, 1400--2000 мм -- у центрі Бразильського плоскогіря. Найпосушливіші території розташовані на північному сході Бразильського плоскогіря (500 мм на рік). У цілому агрокліматичні умови Бразилії, зокрема період вегетації, який триває майже увесь рік, кількість та періодичність опадів сприяють вирощуванню тут таких сільськогосподарських культур, які можуть вирощуватись в обмеженій кількості країн світу: кава, какао, цукрова тростина. [2.c.36]

Земельні ресурси Бразилії становлять понад 750 млн га, але сільськогосподарські угіддя займають менше 1/5 частини території країни. У їхній структурі переважають пасовища.

За запасами залізних, берилієвих і ніобієвих руд, гірського кришталю, бітумінозних сланців, бокситів, руд рідкісноземельних елементів Бразилія займає одне з провідних місць серед промислово розвинених країн світу. Є запаси нафти, природного газу, вугілля, руд урану, нікелю, олова, вольфраму, міді, свинцю, цинку, літію, танталу, фосфатів, бариту та ін.: [29]

Основні корисні копалини Бразилії станом на 2008-2010 рр.

Корисні копалини

Запаси

Вміст корисного компоненту в рудах, %

Частка у світі, %

Підтверджені

Загальні

Метали платинової групи, т

17

 

1,7 г/т

 

Алмази, млн кар.

-природних

-ювелірних

 

11

4

 

0,9

0,9

Боксити, млн т

4000

6150

51 (Al2O3)

14,6

Барит, тис. т

1000

1500

25 - 80 (BaSO4)

0,3

Берилій, тис. т

41

380

0,3 (ВеО)

18

Вольфрам, тис. т

20

20

0,5 (WO3)

0,8

Залізні руди, млн т

11000

17000

58 (Fe)

6,4

Золото, т

560

3760

2,6 - 5 г/т

1,1

Калійні солі, млн т (в перерахунку на К2О)

50

160

15 (К2О)

0,7

Кобальт, тис. т

4

15

0,05 (Со)

0,1

Марганцеві руди, млн т

180

350

41 (Mn)

5

Мідь, тис. т

16670

18120

0,9(Cu)

2,5

Молібден, тис. т

45

60

0,01

0,5

Нафта, млн т

660

 

 

0,5

Нікель, тис. т

845

3200

1,71 (Ni)

1,7

Пентоксид ніобію, тис. т

3300

3600

2,5

34,8

Олово, тис. т

1500

2000

0,2

 

Плавиковий шпат, млн т

6

8

55 (CaF2)

3,2

Природний горючий газ, млрд мі

230

 

 

0,2

Свинець, тис. т

1990

2900

6,1 (Pb)

1,6

Срібло, т

2800

7440

100 г/т

0,5

Тантал, т

900

1400

0,02

1,17

Вугілля, млн т

10365

31050

 

 

Апатити, млн т

31,7

35,5

9,6 (Р2О5)

0,63

Фосфорити, млн т

40

72

16 (Р2О5)

0,79

Хромові руди, млн т

19,9

 

31,3 (Cr2O3)

0,44

Цинк, тис. т

2552

8442

8 (Zn)

0,9

Уран, тис. т

162

262

0,13

6,4

Окремі види корисних копалин

Нафта і газ. Бразилія на 2001 р. має в своєму розпорядженні (2001) порівняно невеликі доведені запаси нафти (1.1 млрд т) і природного газу (230 млрд м3). Відкрито бл. 150 родов. Найбільші - Дон-Жуан, Агуа-Ґранді, Аракас, Кармополіс, Сірізінью, Намораду та ін. В Амазонії відкритий великий осадовий басейн Солімойнс, перспективний за можливими запасами нафти і газу.

На шельфі Бразилії є три основних НГБ: Кампус, Сантус і Ешпириту-Санту. Менш перспективні басейни Сержипі-Алагоас, Потігуар і Сеара. Найбільшим за запасами вуглеводневої сировини НГБ Бразилії вважається океанічний басейн Кампус площею біля 100 тис. км2. Доведені запаси природного газу в НГБ Кампус оцінені в 105 млрд мі. Тут зосереджені основні доведені запаси нафти країни. У кожному з семи глибоководних нафтових родовищ міститься до 100 млн т нафти і конденсату. Вірогідні запаси НГБ на кінець 1999 р. оцінювалися в 1.5 млрд т нафти. У басейні Кампус розташовані 4 гігантських газонафтових родовища (в дужках доведені запаси, млн т н.е.): Албакора (біля 270), Марлін (270), Барракуда (110) і Марлін-Сул і гігантське нафтове родовище Ронкадор (356). Основні пастки повязані з турбідітними пісками шельфового генезису, що залягають як в нижній, так і у верхній частинах сучасного материкового схилу, або з периферійними турбідітами відкритого моря, транспортованими через протоки в нижню частину материкового схилу. Є близька схожість НГБ по обидві сторони Атлантики, особливо південних частин НГБ Кампус і Кванза-Камерунського.

Всі НГБ східної Бразилії формувалися на дивергентних пасивних континентальних околицях, тектонічний розвиток яких ускладнений процесами рифтогенезу. Пастки нафти і газу, як правило, стратиграфічного типу і частіше за все приурочені до підведених горстових блоків. У зоні сучасного глибокого і надглибокого шельфу розвинені явища сольового діапіризму.

У 2003 р компанія "Петробраз" зробила найбільше газове відкриття в країні. Запаси нового родовища оцінюються в 70 млрд куб.м, що на 30% збільшує загальний обсяг запасів газу в Бразилії. Родовище знаходиться на шельфі провінції Паулу, на відстані 137 км від берега на глибині моря 485 м. Потенціал видобутку свердловини-піонерки - 3 млн куб.м газу на добу. На 2002 р загальний обсяг запасів природного газу в Бразилії оцінюється в 231 млрд куб.м [Economist. 2003. V.70].

Бітумінозні сланці Б. приурочені до пермської формації Іраті, представленої аргілітовою і вапняковою фаціями з інтрузіями базальту і діабазу. Родов. Сан-Матеус-ду-Сул, Сан-Габріел і Дон-Педріту.

Вугілля. Запаси камяного вугілля в Бразилії невеликі - 2 млрд т. (25% коксівне вугілля).

Залізо. Запаси залізних руд країни в кінці ХХ ст. складають бл. 26% запасів розвинутих країн Заходу. Основна частина руд повязана з докембрійськими ітабіритами Бразильської платформи. Головні промислові поклади (понад. 25 млрд т) зосереджені в залізорудному бас. Мінайс-Жерайс, в межах так званого «Залізорудного чотирикутника».

Хром. Забезпеченість видобутку хромових руд їх підтвердженими запасами, розрахована за максимальним рівнем виробництва в період 1995-1997 рр. з урахуванням втрат при видобутку і збагаченні у Бразилії становить 33 роки.

Уран. Бразилія у 2000 р займала 5-е місце за розвіданими запасами урану (262 тис.т, частка у світі 7,8%). Осн. родов. руд урану зосереджені в горах Серра-ді-Жакобіна, разом з золотоносними конґломератами (родов. Жакобіна).

Олово та супутні метали. За розвіданими запасами олова в кінці ХХ ст. Бразилія займає 1-е місце в Америці і 2-е в світі (після Китаю). За загальними запасами олова Бразилія займає 1-е місце в світі. За ресурсами олова Бразилія займає 1-е місце серед країн світу - 12.6% світових ресурсів (6 млн т). Бл. 40% сумарних підтверджених запасів укладено в розсипних родовищах, що знаходяться в 15 оловорудних районах країни. Переважають алювіальні розсипи.

В оловоносному районі Мапуера (штат Амазонас) розташований рудний вузол Пітінга. Рудні жили і штокверки локалізовані в альбітизованих гранітах. Руди комплексні, до їх складу входять каситерит, колумбіт, танталіт, пірит, кріоліт, флюорит. Запаси руд корінного олова - 1.19 млн т; сер. вміст металу в рудах тут становить 0.141%. Руди містять також 6 млн т кріоліту, 4 млн т циркону (середній вміст 1.5%), промислові концентрації колумбіт-танталіту (сер. вміст пентоксиду Ni 0.223%, пентоксиду Ta - 0.028%), флюориту, а також ітрію, в основному в складі ксенотиму. Основні запаси к.к. зосереджені в корах вивітрювання і розсипах, що виникли за їх рахунок і займають площу біля 250 км2. Головними з них є алювіальні розсипи рік Мала Мадейра, Жабуті і Кейшада. Рудні піски залягають на глибині біля 6 м. Запаси руди в розсипах становлять 195 млн т, олова - 343 тис. т при середньому вмісті каситериту 2.0 кг/куб.м, пентоксиду ніобію - 435 тис. т при сер. вмісті Nb2O5 4.3%, пентоксиду танталу - 55 тис. т при сер. вмісті Ta2O5 0.3%, діоксиду цирконію - 1.7 млн т. У результаті ГРР, приріст запасів пентоксиду ніобію до 2000 р. становив 30 млн т руди при сер. вмісті 4.1% (1.2 млнт Nb2O5).

Марганець. Основою марганцеворудної бази країни є родовища Урукум (шт. Мату-Гросу-ду-Сул, регіон Корумба) з підтвердженими запасами 15.8 млн т, Азул і Бурітірама (шт. Пара, район хр. Каражас) - 10 млн т, Серра-ду-Навіу (федеральна територія Амапа) - 5.8 млн т, Мігель-Конгу в районі «Залізорудного Чотирикутника» і інші родовища в штаті Мінас-Жерайс, а також ряд більш дрібних обєктів в докембрійських метаморфічних товщах. Найбільші родовища марганцевих руд повязані з породами фундаменту. Лінзи марганцевмісних спесартитових порід (гондиту, карбонатного родоніту) мають потужність 10-30 м і довж. 200-1000 м.

Боксити. За запасами бокситів Б. займає 1-е місце в Лат. Америці (2000 р) і 2-е місце в світі (після Ґвінеї). Пром. поклади бокситів повязані з латеритною корою вивітрювання. Осн. ресурси зосереджені в басейні річки Амазонка в штаті Пара (родовища Тромбетас, Парагомінас та інші).

Латеритні родовища гібситових бокситів розташовуються в штатах Пара (муніципалітети Оріксіміна, Парагомінас, Фаро, Домінго-ді-Капім і Альмайрім) і Мінас-Жерайс (в основному муніципалітети Посус-ді-Калдас, Прето і Катагуазес). Родовища Порту-Тромбетас (загальні запаси 1700 млн т, підтверджені - 800 млн т) і Парагомінас (загальні запаси 2400 млн т, підтверджені - 1600 млн т) належать до гігантських. Родовища як правило розташовані близько від земної поверхні і відпрацьовуються відкритим способом. За темпів видобутку, близьких до сучасних, Бразилія забезпечена підтвердженими запасами на 340 років.

Вольфрам. Руди вольфраму, представлені шеєлітовими скарнами - родовища Брежу, Кішаба, Мальяда в межах області Борборема.

Нікель. Родов. нікелевих руд в осн. силікатного типу представлені гарнієритовими рудами. Рудні тіла залягають на невеликій глибині, бл. 75% запасів знаходиться в шт. Гояс (родов. Нікеландія та ін.). У Б. є дек. міднорудних родов., найбільше з яких - Караїба (шт. Баія). У Б. нараховується понад 100 невеликих поліметалічних гідротермальних родов., розвідані багаті оловяні розсипи.

Рідкісні елементи (берилій, ніобій, тантал, цирконій та ін.) в Б. зустрічаються переважно в комплексних пегматитових рудах, приурочених до фундаменту.

Золото і платиноїди. Запаси золота виявлені у другій половині ХХ ст. в бас. р. Амазонки. Прогнозні ресурси МГП Бразилії незначні і складають до 300 т (~ 0,6% світових).

Берилій. В Бразилії зосереджено бл. 35% світових прогнозних ресурсів берилію (бл. 700 тис.т), що обумовлює її провідне (разом з Росією) місце в світі.

Ніобій. Бразилія займає серед країн світу 1-е місце за прогнозними ресурсами ніобію. Основні родовища пентоксиду ніобію в країні - Араша, Тапіра. Родовища знаходяться в основному у відомих гірничорудних районах штатів Мінас-Жерайс і Гояс. Руди локалізовані в латеритних корах вивітрювання карбонатитів і не вимагають інтенсивного дроблення. Потужності рудоносних кір досягають 200 м, покривів - від 0.5 м до 40 м. Середній вміст Nb2O5 в рудах - 2.5%. Розробка ведеться відкритим способом.

Фосфорні руди. Важливе значення в Б. мають ресурси фосфатних руд, які включають три гол. пром. типи: апатитові (родов. Жакупіранга), повторні апатитові (родов. Араша, Тапіра, Каталан) та фосфоритові осадові родов. в серії Бамбуї. Особливо перспективні фосфоритові родов. - Патус-ді-Мінас (запаси 300 млн т).

Дорогоцінні і виробні камені. У Б. знаходяться найбільші в світі родов. дорогоцінних і виробних каменів: гірського кришталю, ювелірного берилу, топазу, турмаліну, аметисту, агату; відомі також пром. родов. смарагду, алмазу, благородного опалу та ін. Ювелірні берил, топаз і турмалін зустрічаються в гранітних пегматитах, поширених в штатах Мінас-Жерайс (алмазоносний район Діамантина), Баія.

Індустріальні і будівельні корисні копалини. Осн. родов. високосортної листової слюди - мусковіту повязані з виходами архейського фундаменту і утворюють Бразильський слюдоносний район. У Б. є також родов. бариту (Ілья-Ґранді, Мігел-Калмон), калійної солі (Контігулеба), камяної солі (Масейо), флюориту (Салгадінью, Катунда), магнезиту (Ігуату), графіту (Ітапасеріка, Сан-Фіделіс), азбесту (Іпанема), бентоніту (Лапсіс, Браво). [30]

Делись добром ;)