Соціально-географічні дослідження розвитку зернового господарства України

курсовая работа

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ЗЕРНА

1.1 Основні поняття та особливості функціонування ринку зерна

Сучасний етап господарювання та розвитку вітчизняної економіки демонструє зростаючу важливість функціонування товарних ринків. Товарний ринок - це сфера товарного обміну, де за допомогою купівлі-продажу товарів реалізуються суспільні потреби. Основним обєктом комерційно-господарських взаємовідносин між субєктами товарного ринку виступає товар у вигляді конкретного виробу, матеріалу, послуги, ідеї тощо [11].

Товар - це продукт праці, призначений для певних споживачів, тобто виготовлений з метою продажу тим, хто його потребує.

Особливий вид товарного ринку є ринок зерна.

Зернове виробництво - це галузь, продукція якої завжди була, є і буде одним з найважливіших джерел багатства будь-якої держави. У світовому землеробстві зернові культури постійно домінували, а зерно й нині залишається найважливішим і стратегічним продуктом сільського господарства. В той же час виробництво зерна - діяльність сільськогосподарських товаровиробників, що повязана з вирощуванням зерна, забезпеченням внутрішніх потреб України у насіннєвому матеріалі, зерні для продовольчих, фуражних та технічних цілей, поліпшенням його якості, створенням експортного потенціалу ринку зерна, а також гарантуванням продовольчої безпеки держави за рахунок розвитку власного зернового господарства;

Ринок зерна являє собою систему товарно-грошових відносин, що виникають між його субєктами в процесі виробництва, зберігання, торгівлі та використання зерна, на засадах вільної конкуренції, вільного вибору напрямів реалізації зерна та визначенні цін, а також державного контролю за його якістю та зберіганням. Субєктами ринку зерна є виробники зерна, підприємства по зберіганню зерна, установи державного регулювання ринку зерна, субєкти заставних закупок, акредитовані біржі та інші (рис. 1).

Рис 1.1. Субєкти ринка зерна

Субєктами ринку зерна виступають [23]:

- продавці - виробники зерна; торговельні посередники; державні та соціально-побутові установи; громадські установи й асоціації; населення;

- покупці - виробничі споживачі, зокрема ті, що переробляють зерно на інший продукт; торговельні посередники; кінцеві масові споживачі товару - соціально-побутові установи й установи культури, державні установи; індивідуальні кінцеві споживачі - населення.

Необхідно розрізняти дві категорії продавців і покупців індивідуальні та масові:

- індивідуальні продавці зерна, до яких належать окремі фермери та селяни та їх сімї, що не створили зареєстрованого виробничого або торговельного підприємства;

- масові продавці, якими є сільськогосподарські або фермерські підприємства та обєднання, що збувають зерно власного виробництва, перепродують його, надають платні послуги;

- індивідуальні покупці, до яких належать окремі індивідууми та сімї, що купують зерно для подальшого перепродажу або власного споживання;

- масові покупці, тобто будь-які підприємства, фірми, організації й установи, що купують зерно для перепродажу або споживання.

Складовими елементами ринку зерно є [15]:

- товарна пропозиція зерна;

- попит споживачів на зерно;

- ціна зерна.

Товарні пропозиції - це асортимент і маса зерна, яке пропонується до реалізації. Основні джерела товарної пропозиції - це виробництво зерна в країні, зернові запаси, в тому числі стратегічного резерву, та імпортні закупівлі.

Попит - це платоспроможна потреба.

Ціна товару - це грошове вираження вартості одиниці маси зерна.

Відхилення цін від вартості залежить від багатьох факторів. Насамперед, це вартісне вираження грошей. Воно залежить, по-перше, від вартості золота як особливого товару, за допомогою якого виражається вартість всіх інших товарів. По-друге, від кількості грошей в обігу, які можуть не відповідати кількості заміщеного ними золота.

В загальному випадку ціна залежить від таких факторів:

- ціна виробництва зерна (в першу чергу на ціну впливає собівартість і особливо ціна палива та мастильних матеріалів);

- співвідношення попиту і пропозиції на конкретному ринк зерна;

- регулювання цін державними органами в сфері правління агарною сферою;

- стан грошової сфери;

- якість зерна та обєм поставки тощо.

Державою для управління процесами розвитку зернової галузі здійснюється багато заходів. Зокрема розроблено нормативно-правову базу у вигляді Законів України “Про зерно та ринок зерна в Україні”, “Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року”, “Про державну підтримку сільського господарства України”, Указів Президента України “Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна”, комплексної галузевої програми “Розвиток зерновиробництва в Україні до 2015 року” та “Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року”.

Таким чином, прийнявши у 2002 році Закон України "Про зерно та ринок зерна в Україні" держава визначила пріоритетність виробництва зерна і взяла на себе зобовязання сприяти розвитку та стабільному функціонуванню даного ринку. У даному законі визначено засади державної політики щодо регулювання ринку зерна [16]:

- надання пріоритетної бюджетної, кредитної та інвестиційної підтримки субєктам заставних закупівель зерна та проведення інтервенційних операцій;

- забезпечення внутрішніх потреб держави у продовольчому, насіннєвому, фуражному, технічному зерні та заходів щодо нарощування його експорту;

- встановлення мінімальної гарантованої ціни на заставне зерно;

- недопущення обмежень у пересуванні зерна та продуктів його переробки;

- контроль за якістю зерна та його збереженням.

Таким чином, ринок зерна хоча і існує обєктивно, але в силу особливого стратегічного призначення такого товару як зерну, він розвивається в залежності від багатьох факторів, ключовим яз яких є державне регулювання процесу зерновиробництва та ринку зерна

Делись добром ;)