Суспільно-географічна характеристика зовнішньоекономічних зв’язків прикордонних регіонів України

дипломная работа

1.1 Прикордонний регіон як обєкт суспільно-географічних досліджень

Говорячи про прикордонний регіон як про обєкт дослідження тієї чи іншої галузі науки, перш за все необхідно визначитися з самим поняттям «регіон».

У науковій літературі існує значна кількість визначень поняття «регіон», але у широкому розумінні - «регіон - це певна територіальна одиниця (район, область, зона), що вирізняється з поміж інших таких же одиниць специфічними рисами (географічними, геологічними, етнографічними, економічними тощо)» [3, с. 1020]. Відповідно до завдань, що ставить перед собою наука, використовуються різні підходи щодо виокремлення регіонів. Так, визначальними у виділенні регіону з позиції суспільної географії є його цілісність, наявність взаємозвязків між його елементами, типовість соціально-економічних проблем тощо. Крім цього, значну роль при визначенні територіальних параметрів регіонів відіграє той фактор, що у дослідженнях регіональних суспільно-географічних процесів здійснюється аналіз статистичної інформації, яка має чітку адміністративно-територіальну привязку. Отже, з цієї точки зору регіон має досліджуватися саме як : «адміністративне утворення в межах прийнятих границь» [20, с.67], тобто істотну роль відіграє адміністративний підхід, згідно з яким : «регіон - це певна адміністративно-територіальна одиниця і субєкт права, що знаходиться на рівні, безпосередньо нижчому після державного» [24, с. 138].

Головною рисою, яка відрізняє прикордонні регіони від решти інших, є безпосередня їхня приналежність у територіальному відношенні до держаного кордону, який виконує одночасно роль барєру, фільтру та контакту. У звязку з цим, прикордонні регіони мають забезпечувати розвиток торгово-економічних взаємозвязків із суміжними регіонами за рахунок вільного руху капіталу, інформації, товарів та послуг через кордон. Крім цього, кордон має бути барєром на шляху небажаної міграції робочої сили, контрабанди, насичення внутрішнього ринку країни низькоякісною продукцією тощо.

Таким чином, виходячи із наведеного визначення поняття «регіон» та враховуючи фактор наявності кордону, І. Студенніков зазначає : «прикордонний регіон - це адміністративно-територіальна одиниця, що знаходиться на рівні, наступному після державного, і розташована безпосередньо уздовж державного кордону» [24, с.139]. При виділенні регіонів з позиції адміністративного та економічного управління, Н. Мікула наголошує : «прикордонний регіон визначається як територія, що охоплює одну або декілька адміністративно-територіальних одиниць однієї держави та прилягає до державного кордону» [18, с. 27]. А. Балян визначає прикордонний регіон : «як систему просторової територіальної реальності у складній взаємодії внутрішніх однорідних, але не уніфікованих фізико-географічних, економічних, етнокультурних складових та впливу зовнішніх факторів суміжних територій, просторів» [1, с.11]. Специфіка прикордонного регіону, на думку Ю. Шолох, визначається його геостратегічним розташуванням, що сприяє розширенню транскордонного співробітництва та є необхідною та достатньою умовою для успішного розвитку транспортної галузі та інших сфер економіки включно [34].

Прикордонні регіони являються субєктами транскордонного співробітництва і виступають у якості складових транскордонного регіону - певної території, яка характеризується наявністю схожих природно-географічних умов і охоплює прикордонні регіони двох або кількох держав, що мають спільний кордон [24]. Важливими ознаками, за якими ту чи іншу прикордонну територію можна ідентифікувати як частину транскордонного регіону, на думку І. Студеннікова, є наявність певних природно-географічних умов, приналежність цієї території до цілісної екосистеми, яка обєктивно формується і функціонує незалежно від лінії державного кордону, наявність сталих історико-культурних, етнічних звязків.

Отже, прикордонний регіон можна розглядати як окрему територіальну систему, та як частину транскордонного простору.

В останній час активною формою залучення прикордонних регіонів у зовнішньоекономічну діяльність країни є створення нового інструменту співпраці - єврорегіонів.

Дослідження діяльності єврорегіонів та транскордонного співробітництва представлені у працях Голікова, М. Долішнього, О. Жулканича, В. Колосова, О. Кирюхіна, П. Луцишина, Ю. Макогон, Н. Мікули, І. Студеннікова та ін. (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 Визначення поняття «єврорегіон» за різними джерелами (узагальнено автором за даними

Автор

Визначення поняття «єврорегіон»

Закон України "Про транскордонне співробітництво"

організаційна форма співробітництва адміністративно-територіальних одиниць європейських держав, що здійснюється відповідно до дво- або багатосторонніх угод про транскордонне співробітництво.

Н. Мікула

це одна з організаційних форм транскордонних відносин, де у межах своєї компетенції та за згодою центральних державних органів - на базі спеціальних розширених повноважень на міжнародне співробітництво - місцеві органи влади прикордонних областей мають можливість розробляти спеціальні комплексні програми економічної, культурної та гуманітарної взаємодії, реалізувати конкретні транскордонні економічні проекти, вирішувати проблеми зайнятості, інфраструктури, екології.

Школа І.М., Козменко В.М., Бабінська О.В

це транскордонне регіональне обєднання кількох адміністративно-територіальних одиниць з суміжних країн, які розвиваються за погодженими планами і проектами, розвязуючи таким чином спільні проекти, програми економічної, культурної та гуманітарної взаємодії

Польський малий словник міжнародних стосунків

це географічний простір, який охоплює прикордонні зони двох або більшої кількості країн, які прагнуть між собою співпрацювати і координувати діяльність місцевих громад у різних сферах

Автор

Визначення поняття «єврорегіон»

І. Студенніков

це форма транскордонного співробітництва між територіальними громадами або місцевими органами влади прикордонних регіонів двох або більше держав, що мають спільний кордон, спрямоване на координацію взаємних зусиль і здійснення ними узгоджених заходів у різних сферах життєдіяльності відповідно до національних законодавств і норм міжнародного права для розвязання спільних проблем і в інтересах людей, що населяють його територію по обидва боки державного кордону

Тобто, обєднуючим для всіх цих визначень є те, що єврорегіон - це територіальне обєднання, яке створене з метою покращення економічного , соціального розвитку суміжних територій суверенних країн. У табл. 1.2 наведені головні ознаки єврорегіонів.

Таблиця 1.2

Ознаки єврорегіонів

географічна

єврорегіон є територією, яка має конкретне географічне розташування

політична

частина цієї території знаходиться під юрисдикцією суверенних держав, які мають спільний кордон

адміністративна

єврорегіон утворюють прикордонні регіони, що мають спільний кордон

функціональна

єврорегіон є транскордонного співробітництва

Функціонування єврорегіонів як форми транскордонного співробітництва характеризується наступними особливостями:

- створення єврорегіону не призводить до виникнення нового адміністративно-територіального утворення зі статусом юридичної особи;

- правове регулювання на території кожного з членів єврорегіону здійснюється відповідно до чинного законодавства держави, у склад якої він входить;

- організаційна структура єврорегіону виконує координаційні функції і не має владних повноважень, а також не може підмінювати органи влади, що діють на території кожного з його членів;

- у політичному сенсі єврорегіони не діють супроти національних інтересів держави; не є наднаціональним утворенням;

- у своїй діяльності єврорегіони не підмінюють зовнішньополітичні функції держав, прикордонні території яких є членами єврорегіонів;

- необхідною умовою ефективного функціонування єврорегіонів є наявність чітко визначених спільних інтересів їх членів, зокрема, у розвязанні таких проблем:

- зміцнення взаємної довіри та безпеки;

- вироблення спільної стратегії охорони довкілля;

- вироблення спільної стратегії просторового розвитку транскордонного регіону;

- спільного використання енергетичних ресурсів;

- узгодження розвитку прикордонної інфраструктури;

- розвитку спільної підприємницької та інформаційної інфраструктури;

- ефективного використання людських ресурсів шляхом взаємного визнання їх професійної кваліфікації, створення єдиного ринку праці;

- підтримки спільних місцевих ініціатив органів місцевого самоврядування, громадських організацій. В окремих випадках відносини між територіальними органами влади [27].

Участь прикордонних регіонів у складі єврорегіонів дає змогу оперативно вирішувати прикордонні проблеми на місцевому рівні, створювати гнучкі господарські структури з залучення зовнішніх інвестицій для будівництва та удосконалення транскордонної інфраструктури, налагоджувати прикордонну торгівлю, туризм, розширювати співробітництво в культурній, соціальній, природоохоронній сфері .Все це позитивно сприяє розвитку не тільки прикордонних регіонів, але і країні в цілому.

Делись добром ;)