Технічні культури в Україні. Основні проблеми та перспективи розвитку

курсовая работа

1.2 Характеристика переробних галузей технічних культур в Україні

Вважаємо за необхідне підкреслити, що цукробуряковий підкомплекс в майбутньому розвиватиметься шляхом впровадження сучасних технологій на вирощуванні цукрових буряків, створення кооперативних та інтегрованих систем. Так, враховуючи історичні умови розвитку, наявність природних ресурсів і рівень продуктивних сил доцільно було б створити двоступеневу ринкову структуру типу низових акціонерних товариств (AT) з виробництва цукросировини і цукру, в які входять один або кілька цукрових заводів, виробники цукрових буряків й інші акціонери, та регіональних формувань цукробурякового підкомплексу у вигляді корпорацій, холдингових ком-паній, агропромислово-фінансових груп або концернів залежно від ступеня централізації функцій і регіональних особливостей.

Отже, раціональна й ефективна територіальна організація продуктивних сил країни має базуватися на науково обґрунтованому врахуванні не окремих умов і чинників, а всієї їх сукупності. Важливого значення у звязку з цим набуває організація служби відстеження (моніторингу) за різними чинниками, що впливають на розміщення вирощування технічних культур.

Можна зазначити, що цукрова промисловість - одна із старих і провідних галузей України. У районах збору цукрового буряка зосереджені численні цукрові заводи. Проте потужностей цукрових заводів в період прибирання цукрового буряка не вистачає. Не завжди правильно організовані сировинні зони заводів, є проблеми з сезонною зайнятістю робітників. За вартістю продукції в харчовій промисловості цукрова галузь поступається тільки мясній.

В Україні близько 200 цукрових підприємств в 19 областях. Найбільші з них - Лохвіцький цукровий комбінат (Полтавська область), Долінський цукровий завод (Кіровоградська область), Засельський цукровий завод (Миколаївська область), Купянський цукровий комбінат (Харківська область), Орельський цукровий завод (Полтавська область), Кременецький цукровий завод (Тернопільська область) [9,с.166].

Найбільша кількість цукрових заводів зосереджена: на Правобережжі - в лісостеповій зоні, особливо в Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській областях; на Лівобережжі - в Полтавській, Сумській, Харківській областях.

Виробництво цукру-рафінаду тяжіє до таких центрів виробництва цукрового піску, як Бердичів (Житомирська область), Шепетівка (Хмельницька область), Ходорів (Львівська область), Черкаси, Торби, Дружба (Сумська область). Єдине підприємство, розташоване за межами зони бурякосіяння,- цукрорафінадний завод в Одесі.

Цукрова промисловість - важлива комплексоутворююча галузь. Навколо цукрових заводів виникає безліч суміжних підприємств, які працюють на відходах (дефектний цукор, патока) і виробляють спирт, дріжджі, вітаміни. Інші відходи, наприклад жом, використовують відгодівельні господарства.

Соняшник - основна олійна культура нашої країни. По обємах його вирощування Україна займає перше місце в світі. Велика частина посівів соняшнику знаходиться в степових районах - в Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій областях. Вирощують соняшник і в Лісостепі.

З інших олійних культур в Україні вирощують кунжут, рицину, мак, рапс.

Ефіромаслічні культури вирощують переважно на півдні: коріандр - в Степу; мяту, фенхель, кмин - в Лісостепі; троянду і лаванду - в Криму.

Маслобойно-жирова промисловість України в своєму розміщенні орієнтується на сировині, тому її основні підприємства знаходяться в тих областях, де зосереджене вирощування олійних культур. Це повязано із значними сировинними витратами. Так, на виробництво 1 т рослинного масла необхідно витратити від 3 до 8 т насіння олійних культур.

Близько 90% всього рослинного масла в країні виробляється з насіння соняшнику. Основні промислові райони виробництва соняшникової олії - Донбас і Придніпровя; основні центри - Дніпропетровськ, Запоріжжя, Запони (Запорізька область), Мелітополь. По обємах виробництва рослинного масла на першому місці в причорноморї - Одеська область, а в Лісостепі - Вінницька область. Маслобойно-жирова промисловість має широкі територіально-виробничі звязки з іншими галузями господарства. Відходи виробництва, в першу чергу макухи, використовуються в тваринництві. Рослинне масло - це і цінний харчовий продукт, і найважливіша сировина для виготовлення маргарину, консервів, мила, і допоміжний матеріал в металургійній, лакофарбній, шкіряній і інших галузях промисловості.

Вирощують в Україні також такі технічні культури, як хміль, тютюн, арахіс, лікарські рослини.

Льон-довгунець - культура довгого дня і краще росте в більш північних районах. В умовах України його вирощують у поліських районах.

В Україні вирощують і коноплі, посівні яких постійно зменшуються.

Вирощують їх в Степовій зоні.

Південь - головний район вирощування сої, яка переважно культивується на зрошувальних землях. Площа цієї культури займає близько 1 млн. га.

Білки (їх вміст у насінні становить за 45%) і олія йдуть на потреби консервної, хлібопекарної, маргаринової, мясної галузей.

Технічні культури вирощують заради одержання сировини для виробництва різноманітних продовольчих та промислових товарів. Найбільше значення мають: цукрові, олійні, волокнисті, тонізуючі, наркотичні, каучоконоси, лікарські тощо.

Рис. 1.1. Псіви технічних культур 1900-2010 роки

Примітка. Складено автором за даними Державної служби статистики

Джерело: [21, с. 138]

У теорії РПС чинники розміщення є одним центральних понять.

Чинники РПС - це сукупність численних умов, ресурсів, передумов потрібних для виробу місця розміщення або подальшого розвитку будь-якого соціально-економічного обєкта з урахуванням його особливостей, виробничих критеріїв і поставленої мети.

Україна займає провідне місце за рівнем територіальної концентрації посівних площ технічних. Провідне місце посідають цукрові буряки. Друге місце за посівами технічних культур належить соняшникую. В Україні отримують досить високі врожаї цієї культури.Льон-довгунець - культура довгого дня і краще росте в більш північних районах. Південь - основний район вирощування сої, яка переважно культивується на зрошувальних землях.Вирощують також тютюн і махорку в західних областях.

Сировину технічних культур заготовляють переробні заводи державного підпорядкування та обєднання, створені на базі переробних заводів і господарств -- виробників технічної сировини. Нині їх стосунки вдосконалюються, вирішуються питання оновлення переробної техніки, будівництва сховищ для сировини і готової продукції.

Отже досліджуючи дане питання ми розглянули теоритичні аспекти дослідження технічних культур. Таким чином охарактерзували переробні галузі технічних культур в Україні. А також дали оцінку поняття технічні культури та дослідили технічні культури їх значення та місце в АПК і дали характеристику переробних галузей технічних культур в Україні.Викладене вище доводить, що поняття технічні культури необхідно розглядати не лише як підгалузь АПК України.

Делись добром ;)