Фізична географія Антарктиди та Антарктики

курсовая работа

1.1 Антарктида. Антарктика. Геологічна будова

Антамрктика -- в широкому значенні південна полярна область Землі, до складу якої входить материк Антарктида та дільниці Атлантичного, Індійського і Тихого океанів, що межують з Антарктидою (або води Південного океану) і рупи островів: Південна Джорджія, Південні Сандвічеві, Південні Оркнейські, Південні Шетландські, Крозе, Кергелен, Баллені, Петра I тощо.

Антарктимда (від грец. бнфй -- проти та грец. бскфйкпт -- північний, «протилежний Арктиці») -- континент у південній півкулі навколо географічного південного полюса, омивається Південним океаном, займає 10% поверхні Землі. Там розташовані 90% світових запасів криги, в яких сконцентровано 70% прісної води на Землі.

Материки або континенти (від лат. continens terra, родовий відмінок continentis, що означає неперервна земля) -- найбільші масиви суші Землі, більша частина поверхні яких виступає над рівнем моря, а периферійна частина лежить під водою.

Земнам корам -- зовнішній шар земної кулі, одна зі структурних оболонок планети, як ядро, мантія. Є два типи земної кори - материкова (континентальна) та океанічна. Океанічна земна кора розташована під океанами.

Материкова земна кора є послідовним нашаруванням осадових гірських порід різного віку. У континентальній корі розрізняють осадовий (до 20-25 км), «гранітний» або «гранітно-метаморфічний» (в сер. 15 км, густина порід 2,6-2,7 т/м3) і «базальтовий» (20-35 км, густина порід 2,7-3,0 т/м3) шари. Назви «гранітного» і «базальтового» шарів умовні і історично повязані з виділенням межі Конрада, яка їх розділяє. Обидва ці шари іноді обєднують в поняття консолідованої кори.

Континентальна кора, що складається з порід, до складу яких входять переважно кремній (Si) і алюміній (Al), легша і набагато старіша (деякі ділянки мають вік більше ніж 4 млрд. років) від океанічної кори, що складається в основному з кремнію (Si) і магнію (Mg) і має вік не більше 200 млн. років. Межа між континентальною та океанічною корою проходить біля підніжжя материкового схилу або по зовнішній межі мілководного шельфу, що облямовує кожен материк. Шельф додає 18% до площі материків. Глибинними розломами земна кора розділена на блоки. Вік найдревніших порід земної кори досягає 4,0-4,1 млрд. років. Протягом перших 2 млрд. років, можливо, сформувалося від 50% до 70-80% всієї сучасної континентальної кори, в наступні 2 млрд. років -- щонайбільше 40%, і лише близько 10% -- за останні 500 млн. років, тобто у фанерозої.

Геологічна платформа -- ділянка земної кори з відносно малою інтенсивністю тектонічних рухів і магматичних проявів. Геологічна платформа має двоярусну будову:

чохол -- представлений товщею горизонтально- і пологозалягаючих шарів осадових порід;

фундамент -- складається з інтенсивно деформованих кристалічних і метаморфічних гірських порід.

Літосфемрні плимти -- великі жорсткі блоки літосфери Землі, відокремлені одна від одної тектонічними розривами (швами) по осьових лініях сейсмічних поясів Землі. Згідно з уявленнями нової глобальної тектоніки Літосферні плити знаходяться у постійному русі, пересуваючись по шару астеносфери від зон розтягу (серединно-океанічні хребти) до зон стиску (зони Беньофа, зони всмоктування). Тут літосферні плити зіштовхуються між собою, насуваються або підсуваються під континент. Крім того, літосферні плити можуть зміщуватися одна відносно одної вздовж трансформних розломів.

Півострів -- частина материка різної величини і форми, висунута в море або озеро ще її називають кяшем.

Гори - широкі ділянки земної поверхні, значно підняті й сильно розчленовані. За зовнішнім виглядом гори поділяються на: гірські хребти, ланцюги, кряжі й гірські країни. Одинокі гори зустрічаються дуже рідко й являють собою або вулкани (діючі або згаслі), або залишки древніх зруйнованих гір.

Делись добром ;)