logo
Экзамен по РПС

28. Центрально-украинский экономический район.

Район складається з Київської, Чернігівської, Черкаської, Житомирської й Кіровоградської областей. За територією (136,2 тис. км2, або 22,6% загальноукраїнського показника) він поступається лише Західноукраїнському, а за кількістю населення (9,9 млн чол.) — Донецько-Придніпровському й Західноукраїнському. Визначна риса району — його центральне положення в Україні.

У внутрішньому поділі праці Центральноукраїнський район спеціалізується на неметаломісткому, працемісткому машинобудуванні, с/г машинобудуванні, хімічній промисловості, особливо хімії органічного синтезу, харчовій, легкій промисловості; велике значення в економіці району мають сільське та лісове господарство.

Природні передумови. Територія району розташована у межах Східно-Європейської платформи.

На півдні й південному заході розташувався Дніпровський буровугільний басейн (головні родовища — Олександрійське, Ватутінське, Коростишевське). З Дніпровсько-Донецькою западиною пов'язані родовища нафти (Леляківське, Гнідинцівське) та газу (Талалаївське) в Чернігівській області. Полісся багате на поклади торфу (Бучманське, Замглайське тощо). На півдні району є родовища уранових руд. На металургійну сировину не багатий. В Кіровоградській області можна відзначити Побузьке родовище нікелю, в Житомирській — Іршанські поклади титанової руди (ільменіт). З нерудних копалин, окрім палива, виділяються графіт (Завалля), каоліни, будівельна сировина (граніт, пісок, глина тощо); найбільші поклади цінної нерудної сировини розташовані на кристалічному щиті. Частка цього району в інтегральному природо-ресурсному потенціалі країни складає лише 16,5.

Істотнішу роль в економіці району відіграють агрокліматичні й лісові ресурси. Територія Центральноукраїнського району розташована в трьох природних зонах: мішаних лісів (Полісся), лісостепу та північного степу. Зональна різноманітність зумовлює багатогалузеву структуру с/г. Південна частина Центрально-українського району зосереджує значну частину найкращих чорноземів країни. Ліси зосереджені переважно в Житомирській, Київській та Чернігівській областях. Найбільш поширені породи — сосна, дуб, береза, осика, липа. Центральноукраїнський район — другий за значенням постачальник деревини в країні (після Західноукраїнського). Водними ресурсами, на тлі загального дефіциту в країні, Центральноукраїнський район забезпечений краще, ніж більшість інших районів. Основною водною артерією є Дніпро з притоками. В межах району на ньому діють Київська, Канівська, Кременчуцька (Світловодськ) ГЕС. Вплив природних передумов на галузеву й територіальну структуру н/г комплексу району виявляється у двох основних аспектах. По-перше, місцеві мінеральні ресурси відіграють підпорядковану роль як районотвірний фактор. По-друге, агрокліматичні умови сприяли розвитку потужного багатогалузевого с/г й харчової промисловості, а лісові ресурси — деревообробної й лісохімічної промисловості. Демографічні передумови. В Центральноукраїнському районі живе значна частка населення країни. Щільність населення — 73 чол./км2. В структурі населення частка осіб у працездатному віці складає 54,5%. Найнижчий цей показник у Чернігівській області (51% — найнижчий в країні). Демографічна ситуація в Центральноукраїнському районі дуже складна. Зараз природний приріст від'ємний в усіх без винятку областях. Найгірше становище у Чернігівській області (коефіцієнт становить -10,6%). Кількість населення в регіоні поступово знижується. Незважаючи на це трудові ресурси району відіграють визначну роль у н/г комплексі. Тут розвинені такі працемісткі галузі, як текстильна, трикотажна, швацька, взуттєва, складне, точне машинобудування, поліграфічна, а також народні художні промисли.

Економічні передумови. Центральне економіко-географічне положення району сприяє розвитку в-цтва, яке має не лише регіональне, але й загальноукраїнське значення. Особливо це стосується машинобудування (верстатобудування, виготовлення приладів, електротехніка, електронно-обчислювальна техніка), хімічної промисловості (фармацевтична, лакофарбова, виробництво хімреактивів, виробництво шин, синтетичних волокон), легкої промисловості, поліграфії. Визначне положення Києва зумовлює певну нерівномірність розміщення промисловості в районі. Найважливіші галузі й види в-цтва зосереджено в столиці та околичних містах (Біла Церква, Бровари).

Територіально-галузева структура н/г комплексу. На Центральноукраїнський район припадає 16% ВВП України. Провідною галуззю району є машинобудування, яке х-ться різноманітністю. Головні центри — Київ, Житомир, Біла Церква, Умань. Обладнання для різних галузей виробництва виготовляється в Броварах, Ніжині, Черкасах, Коростені, Фастові. Транспортне машинобудування зосереджене у Києві (річкове суднобудування, виробництво мотоциклів). С/г машинобудування – найбільші центри: Кіровоград, Умань, Ніжин, Новоград-Волинський. Хімічна промисловість: в-цтво мінеральних добрив зосереджено в Черкасах (азотно-туковий завод, що працює на природному газі); хімічні волокна виробляються в Києві, Черкасах, Житомирі; фармацевтична промисловість, лакофарбова промисловість розміщені в Києві; у Білій Церкві — виробництво шин. Лісопромисловий комплекс - на півночі району, в зоні мішаних лісів: лісове гос-во й лісозаготівля, а також значна частина деревообробних і целюлозно-паперових підприємств. Головні центри деревообробки: Житомир, Чернігів, Бровари. Легка промисловість. Основні центри— Київ (текстильна, швацька, трикотажна, взуттєва галузі), Черкаси (текстильна), Житомир (лляні тканини), Чернігів (камвольно-суконний комбінат). Біла Церква (трикотаж, взуття), Богуслав (суконна фабрика) тощо. Харчова промисловість — одна з найбільших розвинених і типових для району галузей. На Центральноукраїнський район припадає 21% виробленого країною зерна, 28% цукрових буряків, 13% соняшнику, 19% овочів, 22% м'яса, 27% картоплі. Транспортний комплекс — один з найрозвинутіших в Україні. Старовинний річковий шлях по Дніпру доповнюється сучасними транспортними засобами — залізницями, автошляхами, трубопроводами, які мають досить велику густоту. Київ — авіацентр міжнародного значення. Район перетинають важливі магістралі, що проходять транзитом або виходять з Києва: Київ — Харків, Київ — Львів, Одеса — Київ — Москва, Київ — Кишинів — Бухарест — Софія, Київ — Брест — Варшава та ін. Основні проблеми удосконалення територіально-галузевої структури району. Однією з найбільш гострих проблем є паливно-енергетична. Вона може бути вирішена за рахунок збільшення видобутку вугілля Дніпровського басейну.

У машинобудуванні недостатньо поглиблена внутрігалузева спеціалізація виробництва. Найбільш прогресивні види машинобудування концентруються в Києві; в інших містах його галузева структура застаріла. Центральноукраїнський район характеризується нерівномірністю рівнів розвитку окремих його частин. Якщо Київська область має високий рівень розвитку, Черкаська — рівень вище середнього, то Житомирська і Чернігівська — нижче середнього. Наданням інвестиційних пільг треба вирівняти перепад у рівнях економічного розвитку. Складною єекологічна ситуація. Район має два "епіцентри" екологічної напруги: зона радіоактивного забруднення навколо Чорнобиля й Черкаський промвузол. Потрібні великі кошти на остаточну ліквідацію наслідків аварії на АЕС та технологічне переобладнання хімічних виробництв.

41 & 44 & 46

57 & 58 - ?