1.2 Методи дослідження населення

Демографічне дослідження, як і будь-яке інше наукове дослідження - не довільна процедура, а серія послідовних операцій, повязаних між собою єдиною метою, необхідністю отримання максимально достовірних даних про досліджуване явище чи процес.

Дослідження, які проводяться при вивченні населення,можуть бути як разовими, так і повторними. Як правило, разові дослідження проводяться як допоміжні у більш складних, оскільки разове дослідження дає інформацію про стан і кількісні характеристики населення лише в момент його вивчення і дана інформація не дає змоги визначити тенденції його зміни в часі.

Кожна наука має свої методи пошуку і обґрунтування наукової істини. Але необхідно використовувати різні методи дослідження, властиві багатьом іншим наукам. Оскільки досить поширеною є ситуація, коли теоретичні положення однієї науки використовуються в ролі методу в іншій науковій дисципліні. Разом з тим, різні науки, не дивлячись на відмінності, мають багато спільного, оскільки суттю всіх наук є відображення закономірностей матеріального та духовного світу. І всі вони, певною мірою служать інтересам суспільства.

Застосовуючи певні методи, ми за допомогою критеріїв або показників робимо кількісно-якісний аналіз та даємо оцінку досліджуваному явищу чи процесу. Під критерієм ми розуміємо ознаку, на підставі якої оцінюється, визначається або класифікується певне явище чи процес.

Як і будь-яка інша наука, демографія має свій визначений комплекс прийомів. Сюди входять як загальнонаукові, так і спеціальні методи демографії чи суміжних з нею наук. Сукупність усіх методів, якими користується демографія поділяється на три великі групи: 1) загальнонаукові; 2) конкретно-наукові; 3) спеціальні.

До першої групи належать методи, які використовуються в усіх, або в переважній більшості наук. Це такі методи як історичний, термінологічний, системний, аналізу і синтезу, формалізації, індукції і дедукції. Історичний метод дозволяє досліджувати виникнення, формування і розвиток процесів і подій у часі з метою виявлення внутрішніх та зовнішніх звязків, закономірностей а суперечностей. Адже відомо, що нові наукові і накопичені знання перебувають у діалектичній взаємодії. Найкраще і прогресивне зі старого переходить у нове і надає йому дієвості.

Будь-яке теоретичне дослідження потребує описування, аналізу та уточнення понятійного апарату конкретної галузі науки, тобто термінів і понять, що їх позначають. В даному випадку застосовують метод термінологічного аналізу, який передбачає вивчення історії термінів і позначу вальних ними понять, уточнення змісту та обсягу понять, їх місця в понятійному апараті теорії.

До загальнонаукових методів слід віднести системний метод, сутність якого полягає у комплексному дослідженні великих і складних обєктів (систем), дослідженні їх як одного цілого з функціонуванням усіх елементів і частин. Він також передбачає виділення в системних обєктах структурних елементів і визначення їхньої ролі у системі.

Одним із найпопулярніших загальнонаукових методів є порівняння, який являє собою процес встановлення подібності або відмінності предметів та явищ дійсності, а також знаходження загального, яке властиве двом або кільком обєктам. Для того, щоб метод порівняння був результативним, необхідно дотримуватись певних вимог, а саме:

- можна порівнювати лише ті явища, між якими є певна обєктивна спільність;

- порівняння необхідно здійснювати за найсуттєвішими, найважливішими рисами.

Обєкти чи явища можуть порівнюватись безпосередньо або опосередковано через їх порівняння з будь-яким іншим обєктом (еталоном). У першому випадку отримують якісні результати (більше-менше, вище-нижче), а в другому - кількісні.

Важливу роль у теоретичних дослідженнях займають методи аналізу та синтезу. Аналіз - це спосіб наукового дослідження, за яким явище поділяється на складові. Синтез - дослідження явища в цілому, на основі обєднання елементів, повязаних між собою в єдине ціле. Метод синтезу дозволяє узагальнити поняття і закони.

Друга група методів включає в себе географічні, картографічні, математичні, соціологічні методи. Географічні методи належать до традиційних методів економіко-географічних досліджень. До них насамперед слід віднести метод порівняльно-географічного аналізу, який застосовується для порівняльної характеристики географічних обєктів, процесів і явищ. Він дає змогу знайти їх спільні та відмінні риси і зясувати причини цього.

В наукових дослідженнях населення та особливостей його розміщення широко застосовується особливий метод - картографічний, суть якого зводиться до використання карт для пізнання зображуваних на них явищ. Сучасний картографічний метод дослідження володіє великим числом прийомів для вивчення найрізноманітніших властивостей обєктів, визначення їх кількісних характеристик і закономірностей розміщення в просторі. У демографії метод охоплює весь процес дослідження територіальних аспектів розміщення і діяльності населення. Всі соціально-економічні карти населення складаються з чотирьох основних груп: 1) розміщення населення і його розселення; 2) демографічні особливості населення; 3) етнографічні особливості населення; 4) соціально-економічні особливості населення. Карти першої групи детально розкривають звязки населення з географічними особливостями території. Другої групи - відображають структуру і динаміку населення в результаті природного та механічного руху. Етнографічні карти відображають національні, історичні та релігійні особливості населення. Карти четвертої групи особливості розміщення сільського та міського населення, а також трудових ресурсів на певній території.