Демографічна ситуація Західного Полісся

дипломная работа

1.1 Демографічна ситуація як обєкт суспільно-географічного дослідження

Демографія має значний досвід своїх географічних розробок, користується достатньо сформованим понятійно-концептуальним апаратом. Однією із найслабкіших ланок науки на даний час залишаються динамічні та часові аспекти. Демографи традиційно користуються поняттями “руху населення” його кількісних та якісних змін. Тому особливої актуальності набув аналіз демографічної ситуації в певному регіоні. Методом порівняння основних демографічних характеристик на різний час, або співставленням різночасових демографічних ситуацій встановлюються певні зміни й тенденції розвитку населення.

Фактичний матеріал для дослідження демографічної ситуації збирається під час проведення переписів і поточного обліку населення. Використовуючи матеріали переписів і поточного звіту ми можемо прослідкувати зміни чисельності населення певної території за тривалий історичний період, виділити етапи в динаміці населення, дати їх аналіз.

При дослідженні демографічної ситуації виявляються тенденції зміни загальної чисельності населення, природного і механічного руху, виражені у відповідних коефіцієнтах. Основними демографічними показниками при цьому є:

- постійне населення, у тому числі окремо чоловіки і жінки (тис. осіб);

- міське населення;

- сільське населення;

- демографічне навантаження;

- вікова структура населення;

- очікувана тривалість життя при народженні;

- кількість народжених (тис. осіб);

- кількість померлих (тис. осіб);

- кількість народжених (на 1000 осіб);

- кількість померлих (на 1000 осіб);

- природний приріст (скорочення) (тис. осіб);

- природний приріст (на 1000 осіб);

- кількість померлих дітей у віці до 1 року;

- питома вага дітей, народжених жінками, що не перебувають у шлюбі.

Кількість населення, його склад, розміщення, а також природний і механічний рух на певній території у певний період часу являють собою демографічну ситуацію території.

Поняття “демографічна ситуація” є одним із найважливіших у демографії, і поєднує в собі частини інших демографічних категорій. До них відносяться, насамперед, “демографічний процес”, “демографічна подія”, “демографічне явище”.

Демографічний процесс являє собою послідовність певних подій у житті людей. Головними демографічними процесами є народжуваність, смертність, шлюбність, розлучуваність, міграція

Демографічна подія - подія, що відбувається з окремою людиною і має значення для зміни чисельності і структури населення.

Демографічне явище - значна зміна в чисельності й структурі населення, або в демографічних процесах. Найправильніше вважати демографічним явищем тільки ті зміни, які мають значні наслідки для відтворення населення. Прикладом демографічного явища може бути зниження (зростання) народжуваності або смертності.

Для того, аби провести демографічне дослідження території, потрібно проаналізувати її демографічну ситуацію. А для цього необхідно виділити систему показників, які дану територію характеризують. Ці показники розділяти на три окремі групи:

1) Показники чисельності і складу населення;

2) Показники природного руху населення;

3) Показники механічного руху населення.

Основними категоріями населення, за якими реєструється його чисельність, є абсолютна чисельність населення, наявне та постійне населення. Абсолютна чисельність населення характеризує загальну величину населення, кількість людей, які проживають на даній території в конкретний момент часу. Наявне населення (НН) - це чисельність осіб, які на момент реєстрації перебувають на території певного населеного пункту, незалежно від місця їх постійного проживання. Наявне населення даної території - це люди, які знаходяться на ній в момент перепису, незалежно від того, скільки часу вони тут знаходяться, збираються чи ні залишатись тут далі, враховані чи ні в списках. Постійне населення (ПН) - це чисельність осіб, які постійно, протягом тривалого часу проживають на території певного населеного пункту, незалежно від їх наявності на момент реєстрації. Постійне населення складається з людей, що постійно живуть в даному місці, незалежно від того, чи знаходяться вони тут в той чи інший момент і чи містяться в тих чи інших списках проживаючих даної місцевості.

Водночас враховуються ще такі категорії населення, як тимчасово проживаючі та тимчасово відсутні. Тимчасово проживаючими (ТП) називають частину наявного населення, що не належать до постійного, тобто, це населення, яке проживає в іншій місцевості, але на момент обліку (перепису) проживає в даному населеному пункті (за відсутності на постійному місці проживання не більше ніж 12 місяців). Тимчасово відсутні (ТВ) - особи, які постійно проживають в даному населеному пункті, але на момент обліку перебувають за його межами, якщо термін їх відсутності не перевищує 12 місяців.

Чисельність постійного та наявного населення є основою для визначення демографічних показників. Так постійне населення використовується з метою визначення складу населення (за статтю, віком, місцем проживання), співвідношення його окремих груп (демографічне навантаження), а наявне населення застосовують для розрахунку показників інтенсивності природного та механічного руху.

Показники чисельності населення, розглянуті вище, є моментним, оскільки реєструються на певну дату і характеризують стан населення в певний момент часу. В той же час демографічні події - народження, смерті, шлюби, розлучення, міграція - відбуваються упродовж певного періоду часу. Відповідно до цього, існує необхідність зіставлення даних про демографічні події за цей період з моментним даними про чисельність населення, і переходу від момент них показників чисельності населення до інтервального показника. Цим показником є середньорічна чисельність населення. Вона розраховується як середня арифметична з чисельності на початок і кінець календарного року. При цьому передбачається, що в проміжку між двома датами (на початок і кінець року), на які відома чисельність населення, вона змінювалась рівномірно. Якщо ця рівномірність значно порушується особливими переміщеннями населення, середню чисельність можна скоригувати спеціальними поправками (наприклад, поправка на міграцію).

Поряд із абсолютними показниками для аналізу чисельності населення використовують відносні показники. Одним із них є темп зростання чисельності населення, який показує, у скільки разів чисельність населення більша (менша) від чисельності на період, взятий за базу порівняння:

Tr= Si / S0 ,

де

Tr - темп зростання чисельності населення;

Si - чисельність населення на початок i-го періоду;

S0 - чисельність населення на початок базисного чи попереднього періоду.

Порівняння темпів зростання показує, в кільки разів певна група населення збільшується чи зменшується швидше ніж інша.

Дуже важливим при оцінці демографічної ситуації є аналіз складу населення, під яким розуміємо його розподіл відповідно до значення якої-небудь ознаки. Для оцінки демографічного складу населення ми виділили такі характеристики:

* статево-віковий склад населення;

* шлюбний стан населення;

* особливості розміщення населення.

Розподіл населення за статтю є важливою характеристикою сучасної демографічної ситуації, він відіграє важливу роль в аналізі відтворення населення. Стать є однією з найважливіших природжених ознак людини. Аналіз чисельності населення за статтю охоплює чоловіків і жінок, а також обидві статі. Поруч з аналізом за статтю всього населення в демографічній статистиці широко використовують показники статевого складу окремих вікових груп, наприклад, новонароджених - хлопчиків та дівчаток, та контингентів, наприклад, працездатного населення. Статева структура населення складається під впливом трьох основних факторів:

* статеве співвідношення серед новонароджених;

* статеві відмінності в смертності;

* статеві відмінності в інтенсивності міграцій населення.

Для аналізу статевого складу населення застосовуються такі узагальнюючі показники: абсолютна чисельність чоловіків та жінок; розподіл чоловіків та жінок за віком у абсолютному та відносному вираженні; співвідношення чоловіків і жінок у середньому в населенні і за віковими групами. Показником збалансованості статі є коефіцієнт навантаження однієї статі іншою , що подається в розрахунку на 1000 осіб.

Узагальнюючим показником статевих пропорцій є вік балансування - вік максимальної рівноваги чисельності населення чоловічої та жіночої статі. Вік балансування легко визначити шляхом побудови ряду різниці чисельності чоловіків і жінок за віком. Вік з найменшим абсолютним значенням цієї різниці і є віком балансування статей. За оптимальних умов він має наближатись до верхньої межі плідного віку - 50 років. Низький вік балансування призводить до переважання жінок у дуже молодому віці, а отже до погіршення шлюбної ситуації для жінок

Ще однією важливою характеристикою населення є вік. Вік кожної людини вимірюється тривалістю її життя від моменту народження до моменту спостереження в повних роках, вік дітей, менших за рік (немовлят) - у повних місяцях життя, дітей, менших за місяць - у повних днях, годинах. У демографії вік використовується як найважливіша характеристика будь-якої демографічної події. Тоді говорять про вік смерті, вік одруження, про дітородний вік і так далі. Віковою структурою називають розподіл населення за віковими групами та віковими контингентами. Групування складаються за одно-, пяти- та десятирічним інтервалом, залежно від вікової групи населення. Для молодших груп населення віком 0-4 роки застосовується однорічний інтервал, оскільки біологічні особливості їх існування в окремих роках різні. Для середніх та старших груп населення застосовується пятирічний інтервал. Для груп віком від 70 років і старше іноді використовують десятирічний інтервал. Також виділяють типові групи населення за їх соціальним змістом - контингенти населення, або за участю у процесі відтворення - демографічні покоління (діти, батьки, прабатьки).

Виокремлюють такі контингенти населення: немовлята (до 1 року), ясельний контингент (0-2 роки), дитсадків (3-6 роки), дошкільний (1-6 років), шкільний контингент (7-14 років - діти, 15-17 років - підлітки), дітородний контингент жінок (15-49 років), працездатний контингент (16-54 роки для жінок і 16-59 років для чоловіків), допрацездатний (0-15 років), після працездатний (жінки - 55 років і старше, чоловіки - 60 років і старше).

Визначають також частки окремих вікових груп та контингентів у загальній кількості населення, у межах окремої статі та за місцем проживання. Одним із таких показників є коефіцієнт старіння населення, яки показує частку осіб у загальній кількості населення, які досягли і перетнули віковий поріг 60 років.

Співвідношення окремих поколінь характеризують коефіцієнти демографічного навантаження, які подаються в розрахунку на тисячу населення, а саме: загальний коефіцієнт демографічного навантаження, коефіцієнт навантаження дітьми, коефіцієнт навантаження особами старше працездатного віку.

Однією із узагальнюючих характеристик вікової структури є середній вік населення. Його визначають як середнє арифметичне шляхом ділення загального числа людино-років на загальну чисельність населення.

Широко поширеним явищем є старіння населення (демографічне старіння), під яким розуміємо збільшення частки людей старших вікових груп в населенні. Виділяють два типи старіння населення:

* старіння “знизу”, що є результатом зниження народжуваності;

* старіння “зверху”, що є результатом збільшення середньої очікуваної тривалості життя, зменшення смертності в старших вікових групах за умови низької народжуваності.

Критерієм оцінки демографічного старіння використовують частку в населенні осіб, старших певного віку. В Україні це вік 60 років, в розвинених країнах Заходу та в міжнародній практиці - це 65 років.

Ступінь прояву процесу старіння відображають коефіцієнти старіння “зверху”, що характеризують частку осіб, які досягли та перетнули перший поріг старості, 60 років у загальній чисельності населення.

Для оцінки під час вимірювання старіння населення використовуються різні шкали, основані на вказаних значеннях віку. Якщо за критерій приймається вік 60 років, то відповідно застосовуємо шкалу Ж. Боже-Гарньє та Е. Россета. Рівень старіння за даною оціночною шкалою визначається наступним чином:

Табл. 1.1

Етап

d60+, %

Рівень демографічної старості

1-й

Нижче 8

Демографічна молодість

2-й

8-10

Перший поріг старості

3-й

10-12

Власне поріг старості

4-й

12 і вище

Демографічна старість

12-14

Початковий рівень демографічної старості

14-16

Середній рівень

16-18

Високий рівень

18 і вище

Дуже високий рівень

Коли ж за критерій приймається вік 65 років, то застосовується шкала демографічного старіння ООН. Згідно з нею, для оцінки відносного числа осіб у віці 65 років і старше встановлено такі градації:

* молоде населення, до 4%;

* на порозі старості, 4-7%;

* старе населення, 7% і більше.

Як правило, вікову структуру населення будують і розглядають разом із статевою структурою. Тоді її називають статево-віковою структурою населення. Вона показує розподіл чисельності кожної статі за віком і співвідношенням статей у кожній віковій групі.

Для наочного і загального представлення статево-вікової структури населення будують статево-вікові піраміди, які відображають склад населення на певний момент часу.

Наступною характеристикою складу населення є його шлюбний стан. Незалежно від форми шлюбу все населення поділяється на тих, хто перебуває у шлюбі, і на тих, хто в шлюбі не перебуває. Крім того, друга група, в свою чергу, поділяється на тих, хто ніколи не перебував у шлюбі, вдових і розлучених. Основним джерелом даних про шлюбну структуру населення є дані переписів. Знання шлюбної структури населення необхідне для кращого розуміння тенденції зміни народжуваності, смертності, відтворення населення в цілому.

При вивченні шлюбності населення використовується коефіцієнт несталості шлюбів, який показує, яка кількість одружених пар припадає на 100 розлучених.

Крім того, для визначення того, скільки одружених чи розлучених припадає на 1000 осіб середнього населення за період, що вивчається застосовують загальні коефіцієнти шлюбності та розлучуваності.

Спеціальні коефіцієнти шлюбності та розлучуваності розраховуються окремо для кожної статі стосовно населення шлюбоздатного віку (15 років і більше):

; ; ; ,

де - коефіцієнт шлюбності чоловіків, - кількість одружених чоловіків, -середньорічне населення шлюбоздатного віку, - коефіцієнт шлюбності жінок, - кількість одружених жінок, - коефіцієнт розлучуваності чоловіків, - кількість розлучених чоловіків, - коефіцієнт розлучуваності жінок, - кількість розлучених жінок.

Міське чи сільське місце проживання належить до характеристик складу населення, що визначають його розміщення. До сільського населення ми відносимо осіб, які проживають у селах, а до міського - жителів міст та селищ міського типу.

Кількість населення будь-якої території змінюється завдяки руху населення. За О.Г. Топчієвим основні показники руху населення - народжуваності та смертності, механічного притоку та відтоку - дають пять сумарних показників (табл. ).

Табл. 1.2

Природний рух

Народжуваність (Н)

Смертність (С)

Природний приріст (ПП)

Механічний рух

Прибуття (П)

Вибуття (В)

Сальдо міграції (СМ)

Загальна динаміка

Загальне збільшення (ЗЗб)

Загальне зменшення (ЗЗм)

Показник загальної динаміки (ЗД)

Згідно цієї таблиці сумарні показники руху населення можна обчислити таким чином:

Природний приріст - ПП = Н-С (різниця народжуваності і смертності);

Сальдо міграції - СМ = П-В (різниця між прибулими та вибулими);

Загальне збільшення населення - ЗЗб = Н+П (сума народжених та прибулих);

Загальне зменшення населення - ЗЗм = С+В (сума померлих та вибулих);

Показник загальної динаміки - ЗД = ЗЗб+ЗЗм, або ЗД = ПП+СМ;

Аналіз цих показників дає змогу встановити особливості демографічної ситуації на певній території: загальний напрям на зростання, стабілізацію або зменшення населення, динамічність змін населення, наявність та напрям новітніх тенденцій в демографічній ситуації.

Основними демографічнами процесами природного руху є народжуваність та смертність. Народжуваність являє собою масовий статистичний процес народження дітей у сукупності осіб, що складають покоління. Для вимірювання народжуваності застосовують систему показників, яка дозволяє визначити її загальний рівень, динаміку та інтенсивність. Першим відносним показником є загальний коефіцієнт народжуваності. Він розраховується як відношення кількості народжених живими протягом року до середньорічної чисельності населення і показує, скільки в середньому народжених припадає на 1000 осіб середнього населення.

Існує наближена шкала величин коефіцієнта народжуваності, запропонована демографами В. Борисовим та Б. Урланісом. Згідно з цією шкалою, значення коефіцієнта менші 16 ‰ вважаються низькими, 16-24 ‰ - середніми, 25-29 ‰ - вище середніх, 30-40 ‰ - високими, більше 40 ‰ - дуже високими. На величину народжуваності впливає статево-вікова структура населення. Цей вплив усувається використанням часткових і піввікових коефіцієнтів народжуваності. Їх розраховують окремо для чоловіків і для жінок, а також для конкретних вікових груп.

Інтенсивність процесу народжуваності в окремих -вікових групах визначає частковий коефіцієнт народжуваності:

,

де - частковий коефіцієнт народжуваності (плідності), - кількість народжених живими протягом року у віковій групі , - середньорічна чисельність жінок -вікової групи.

На підставі часткових коефіцієнтів народжуваності (плідності) розраховують сумарні коефіцієнти народжуваності (плідності), який показує, скільки дітей може народити в середньому жінка, за існуючого режиму плідності, якщо вона проживе весь дітородний період. Сумарний коефіцієнт обчислюється як сума вікових коефіцієнтів плідності:

,

де - сумарний коефіцієнт народжуваності (плідності), - довжина вікового інтервалу.

Для повного аналізу демографічної ситуації необхідними також є показники смертності населення. Смертність - демографічний процес припинення життя населення. Його розглядають як масовий процес, який складається з одиничних смертей. Система показників, які застосовуються для виміру смертності аналогічна до системи показників вивчення народжуваності.

Зокрема, загальний коефіцієнт смертності показує, скільки в середньому померлих припадає на 1000 осіб середнього населення за період, що розглядається.

Спеціальні коефіцієнти смертності обчислюються окремо для кожної статі.

Інтенсивність процесу смертності в окремих вікових групах визначають часткові коефіцієнти смертності.

Окремо обчислюється коефіцієнт смертності немовлят - відношення кількості померлих у віці до одного року до кількості народжених живими - оскільки інтенсивність їх смертності значно вища, ніж у наступних вікових групах. Коефіцієнт смертності немовлят має свої особливості розрахунку, оскільки частина немовлят, померлих в поточному році народилась у попередньому. Тому формула коефіцієнта смертності немовлят має вигляд:

,

де - коефіцієнт смертності немовлят, - чисельність померлих дітей до 1 року в році спостереження, - кількість народжених в поточному календарному році, - кількість народжених в попередньому календарному році, - частка померлих дітей серед народжених в поточному році, - частка померлих дітей серед народжених в попередньому році.

Окремо розраховується коефіцієнт смертності немовлят у межах кожної статі.

На основі даних про народжуваність та смертність визначають коефіцієнт природного приросту (скорочення) населення. Його розраховують як різницю між загальними коефіцієнтами народжуваності та смертності:

,

де - коефіцієнт природного приросту, - коефіцієнт народжуваності населення, - коефіцієнт смертності населення.

Розглянута система показників природного руху відображає процес відтворення населення. На підставі визначається напрям відтворення населення: якщо - відтворення є розширеним, якщо - простим, якщо - звуженим.

Повний аналіз демографічної ситуації неможливий без вивчення механічного руху населення, виявом якого є міграція. Міграції - це переміщення людей через кордони регіону, яке повязано зі зміною їхнього місця проживання. У результаті переміщення змінюється кількість і структура населення на території дослідження.

Міграції є досить складним процесом, який можна класифікувати за окремими ознаками. Зокрема, за типом кордонів, міграцію поділяють на внутрішньо-регіональну (відбувається в межах одного регіону чи області), міжрегіональну (міграція з одного регіону в інший в межах однієї держави), міждержавну (міграція з однієї держави в іншу). Міждержавна міграція, в свою чергу, поділяється на еміграцію (виїзд за межі держави) та імміграцію (вїзд у державу).

За тривалістю міграції поділяються на постійні (зміна місця проживання назавжди), тимчасові (зміна місця проживання на обмежений, але тривалий період), сезонні (переміщення людей в окремі сезони) і маятникові (регулярні поїздки на роботу з постійним поверненням додому).

Також міграції населення поділяються залежно від причин. Виділяють міграції з соціально-економічних причин (переселення в пошуках роботи та покращення умов життя), з політичних причин (втеча від політичних утисків, повернення депортованих), з військових причин, з сімейно-побутових причин, з екологічних та релігійних причин.

Міграційні процеси характеризуються обсягом міграції, розміром та напрямом міграційних потоків. До загальних абсолютних показників обсягу міграції належать валова міграція та сальдо міграції.

Валова міграція є сумою кількості прибулих та вибулих і характеризує обсяг міграційних потоків певний період часу.

Сальдо міграції характеризує зміну чисельності населення за рахунок механічного руху.

Окремо визначаються показники інтенсивності міграційних процесів. Загальні коефіцієнти прибуття і вибуття показують скільки прибулих (вибулих) припадає в середньому на кожну тисячу населення, а також спеціальні коефіцієнти міграції для чоловічого та жіночого населення, для окремих вікових груп населення.

Не менш важливе значення має вивчення складу мігрантів - за статтю і віком, соціальною приналежністю, оскільки міграційна рухливість різних груп населення досить різна. Особливості складу мігрантів, призводять до зрушень у структурі населення. Під впливом міграцій трансформується вікова структура населення, а зміна вікової структури , в свою чергу, спричинює зміни в показниках природного приросту. Також міграція може викликати диспропорцію статей, що негативно позначається на шлюбності і народжуваності.

Делись добром ;)