1.4 Методика дослідження

В курсовій роботі використані історичний, картографічний, системного аналізу, статистичний, фізико-географічного районування.

Історичний метод застосовується в усіх суспільних та природних науках. Своєрідність його використання у цій курсовій роботі полягає в розгляді еволюції знань про мінерально-сировинний потенціал світу. Знання історії дослідження необхідне для розуміння сучасного стану та особливостей розміщення мінерально-сировинних ресурсів, а також для прогнозування змін їх використання. Використання цього методу можна прослідкувати в першому розділі курсової роботи.

Картографічний метод дає змогу створювати тематичні карти, наносячи на них безліч обєктів, відображаючи їх взаєморозташування, області і специфіку поширення, взаємозвязки. Цей метод використовувався для збору вихідних даних, їх аналізу та застосування як додатку. Тематична карта підвищує інформаційну місткість наукового матеріалу та його наочну цінність.

Метод системного аналізу базується на принципі поетапності, передбачає визначення мети, завдань, формулювання наукової гіпотези, всебічне дослідження кожної з територіальних систем, особливостей розміщення розвитку і принципів поширення технологічної сировини. Цей метод використано на початковому етапі роботи над курсовою, при складанні вступу, для постановки завдань дослідження.

Статистичний метод ґрунтується на аналізі даних про мінерально-сировинний потенціал світу, сприяє зясуванню особливостей просторової взаємодії різних територіально-економічних систем. У цьому аспекті важливу роль відіграє статистика як ефективний інструмент дослідження економічного стану конкретної території.

Метод фізико-географічного районування сприяє виявленню взаємоповязаних частин регіону за певним видом природних умов чи ресурсів. Цей метод застосовувався для встановлення основних областей поширення мінерально-сировинних ресурсів.

РОЗДІЛ 2. ДИНАМІКА ДОСТУПНОСТІ МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННИХ РЕСУРСІВ СВІТУ