РОЗДІЛ 3. НАСЕЛЕННЯ І ТРУДОВІ РЕСУРСИ

Північно-Західний економічний район має низький рівень урбанізації (47%) і найнижчу щільність населення в Україні (50 чол./км?). Міста в яких більше 100 тис. - Рівне, Луцьк, 50 - 100 тис. - Ковель. Після війни у Польщу майже повністю виїхали поляки, а в Західну Україну було переселено з Польщі чимало українців. У післявоєнний період населення району зростало більш високими темпами, ніж в цілому по Україні, головним чином, завдяки природному приростові (більш високій народжуваності), особливо характерній для найменш урбанізованих у минулому територій - Волинської і Рівненської областей.

Район виділяється серед інших тим, що демографічна ситуація не набрала тут надто загрозливого характеру, на відміну від Північно-Східного району, де в останні роки спостерігається відємний природний приріст населення. Це можна пояснити багатьма причинами. Серед них: виїзд населення,переважно сільського у великі міста, на Донбас, у Придніпровя, впливає на зниження показника народжуваності економічна криза.

За підсумками 1998 року, у Рівненській області ще спостерігався незначний додатний приріст населення. З 1999 року в обох областях відбувається депопуляція населення, але її темпи найменші (близько -2 на 1000 осіб) серед усіх економічних районів. Саме у Північно-Західному районі зараз залишається й найбільша народжуваність в Україні [16].

В Північно-Східному економічному районі збільшується частка осіб пенсійного віку у складі населення (близько 20%). Тому загострюється питання забезпечення господарства району трудовими ресурсами.

Проблеми Північно-Західного економічного району повязані з низькою розвиненістю господарського комплексу, недостатньою транспортною мережею, радіаційним забрудненням території. Після вибуху на ЧАЕС вітер ніс радіаційні елементи саме на захід, на Волинську, Рівненську, Луцьку області. Але не дивлячись на маленьку щільність населення і низький рівень урбанізації в районі прослідковується високий природний приріст населення. За показником приросту - зменшення населення Волинська область займає 4 місце, ввійшовши в список тих областей де зменшення населення меньше ніж в цілому по країні. Особливістю населення Волинського економічного району є його багатонаціональність [8].

Частка сільських жителів в Північно-Західному районі на сьогодні становить 51%. Середня густота сільського населення тут не набагато нижча, ніж у Карпатському економічному районі. У Північно-Західному регіоні України значна частка (понад 93%) українського населення, а також помітно виражені етнографічні особливості (своєрідний побут і культурні традиції, витоки яких сягають часів язичества) корінних жителів краю -- поліщуків. Найбільші з національних меншин -- росіяни, білоруси, поляки, які проживають у містах та прикордонних районах.

Середня густота населення Північно-Східного економічного району становить 76 чол./км?, що значно більше ніж в Північно-Західному. Наприклад у Харківській області проживає та працює більша кількість росіян ніж українців. Високий рівень урбанізації приблизно 66%. У Харкові проживає найбільше людей, приблизно 1,57 млн. чол., та по 100 тис. чол. у Сумах, Полтаві та Кременчуку. Основна агломерація у Харкові. Північно-Східний район має багато добре кваліфікованих робочих кадрів.

У структурі населення району основна частка припадає на міських жителів; густота населення дещо нижча, ніж середня по країні. Спостерігається високий відплив сільських жителів, переважно молоді, у міста (особливо в Харківській області). Харків (1,5 млн. осіб) став ядром великої міської агломерації, що охоплює ще пять міст і декілька селищ міського типу. За рахунок цього Харківщина виділяється найбільшою серед областей району часткою міських жителів (79%) та пересічною густотою населення -- 95 осіб на км. кв. [11].

Оскільки район межує з Російською Федерацією, на Харківщині та Сумщині трапляються російські сільські поселення. Частка українців у Північно-Східному районі -- 75%. Близько 22% становлять росіяни (у Харківській -- 33%). Водночас цілі райони, заселені українцями, є в Росії, на прикордоні з Україною. Повсюдно переважає українське населення: в Полтавській області його частка становить 88%, Сумській -- 86%, Харківській -- 63%. Природні умови району істотно вплинули на географію і особливості населених пунктів, передусім сільських. Села тут, як і в інших лісостепових і північно-степових регіонах України, великі, розташовані поблизу річок, мають багатовулицеву забудову.

Трудові ресурси району мають досить високу кваліфікацію й рівень освіти; це стосується, насамперед, ресурсів Харківської агломерації, Полтави, Сум, де зосереджені складні, наукомісткі види виробництва. Зменшення контингенту трудових ресурсів перешкоджає розширенню працемістких виробництв, на яких район до цього часу в значній мірі спеціалізувався. Швидкий відтік сільського населення в міста не супроводиться адекватним підвищенням продуктивності праці в сільському господарстві, що також створює гостру проблему. Складна демографічна ситуація зумовила проблеми з трудовими ресурсами, оскільки у районі помітно знизилася частка молодих людей і зросла відповідно -- пенсіонерів.

Щодо трудових ресурсів Північно-Західного економічного району, то тут сформувався значний надлишок їх, особливо у сільській місцевості. Це зумовлює як значні маятникові міграції, так і виїзд мешканців на сезонні роботи на східні терени України, в інші держави.

Отже, ці два райони дуже відрізняються один від одного, в кожному з них є свої плюси, це додатній природний приріст Північно-Західного економічного району і велика кількість населення Північно-Східного, і мінуси, низький рівень і найнижча щільність населення в Україні характерна для Північно-Західного району і спостерігається відємний природний приріст населення і Північно-Східному районі [13].