1.1 Теоретичні основи суспільно-географічних досліджень великого міста
Серед найважливіших напрямів дослідження міста виділяються: його аналіз як форми розселення, середовища функціонування і розвитку специфічної соціально-територіальної спільноти людей; як проблеми відтворення соціальної структури і способу життя цієї спільноти в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання на базі властивого місту матеріально-речового комплексу. Важливою стороною дослідження міста є закономірності розвитку соціально-поселенської структури, що виступає в якості результату взаємодії поселенської мережі з соціальною організацією суспільства. Тут суттєве значення має аналіз взаємозвязку соціально-класової структури і поселенської мережі, на основі якого вирізняється соціально-поселенська структура як ієрархічно організований взаємозвязок соціальних типів міських та сільських поселень.
Тобто, предметну сферу досліджень міста складають:
?дослідження міста як форми розселення, середовища функціонування і розвитку специфічної соціально-територіальної спільноти людей;
?аналіз формування демографічної і професійної структури міста;
?аналіз закономірностей розвитку соціально-поселенської структури, що виступає в якості взаємодії поселенської мережі з соціальною організацією суспільства;
?аналіз взаємозвязку соціально-класової структури і поселенської мережі;
?дослідження особливості соціально-поселенської структури як ієрархічно організованого взаємозвязку соціальних типів міських та сільських поселень;
?аналіз специфіки урбанізації в різних соціальних умовах;
?аналіз звязку урбанізації і індустріалізації;
?аналіз удосконалення і розвитку складових соціальної інфраструктури у відповідності з потребами міських жителів у житлі, в різних формах і видах побутового, соціального і культурного обслуговування;
?дослідження міських проблем відтворення, розподілу, обміну та споживання на базі міського матеріально-речового комплексу;
?аналіз специфіки спілкування в міському середовищі;
?дослідження маргінальних прошарків міського населення;
?дослідження функціонування соціальної організації міста;
?дослідження функціонування соціальних інститутів міста;
?розробка програм соціального управління містом;
?соціальне планування міської соціально-територіальної спільноти;
?забезпечення комплексності соціально-економічного розвитку міста [4].
На рубежі XX-XXI ст. вітчизняна соціологія міста розвивалася переважно на рівні прикладних досліджень. Хронологічно можливо визначити кілька етапів розвитку дослідження міста:
-перше десятиліття XX ст. - повязане з розробкою моделі «ідеального міста»;
-дискусії 20-30-х років між «урбаністами» та «дезурбаністами», які точилися навколо проблем соціалістичного розселення;
-дослідження 60-х років - охоплювали проблеми регулювання зростання великих і малих міст, активізації роботи міського транспорту та сфери обслуговування, вивчення ролі міграції в розвитку міст, розробки планів їх соціального розвитку, дослідження проблем адаптації до міського способу життя, відродження урбанфутурології, вивчення проблеми урбанізованих районів, специфіки міського середовища тощо;
-дослідження 70-80-х років - зосереджувались на вивченні якості міського середовища, відмінностей між містом і селом, аналізі чинників еволюції міст, розвитку теорії соціального управління містом, визначенні специфіки радянської урбанізації тощо;
- 90-ті роки - поч. XXI ст. - характеризуються вивченням соціальної структури міста, організації сучасного життєвого простору, процесів територіальної диференціації та соціальної сегрегації у місті [6].
У дослідженні міста вносять вклад багато наукових дисциплін. Становлення дослідження міста не можна уявити собі без урахування тих результатів, що були накопичені науками, причетними до міської проблематики. У теорії містобудування, місто стало визначатися як середовище, що включає до себе систему соціальних інститутів, які забезпечують життєдіяльність міського населення, як створена людиною сфера необхідна для різнобічної діяльності.
Вивчаючи соціальні процеси і явища, що відбуваються в місті, соціально-демографічні проблеми міського соціуму, проблеми соціального, економічного, культурного управління і розвитку комунального господарства, дослідження міста тісно повязане з демографією, економічними науками, статистикою (соціальною статистикою), соціальною психологією, культурологією, теорією соціального управління тощо.
Як конкретний результат дії основних суспільно-географічних законів розглядаються суспільно-географічні комплекси, під якими розуміються виокремлені на основі суспільно-географічних звязків територіальна і комплексно-пропорційна структури матеріально-речовинних і духовних компонентів діяльності людини. Такі суспільно-географічні утворення виступають інваріантним обєктом вивчення суспільної географії [8].
- 81 2.4. Принципи суспільно-географічного прогнозування
- Міста харкова
- Дніпропетровськ
- Теми курсових робіт
- Vі основні напрямки містобудівного розвитку міста
- Значення географічних, демографічних, антропологічних та інших чинників у процесі виникнення держави
- Тема 7. Середньовічні цивілізації Великого Євразійського Степу Лекція 3. Середньовічні цивілізації Великого Євразійського степу – 2 год.
- Лекція 1. Особливості суспільно-географічного районування України. Характеристика Донецького економічного району
- Теми курсових робіт
- 6. Індустрія туризму як міжгалузевий комплекс, її місце і роль у господарському комплексі країни.