1.2. Береги
Береги Північної Америки розчленовані вкрай нерівномірно. Найбільше порізані береги гірських районів - Гренландії, східної частини Канадського Арктичного архіпелагу, Тихоокеанського узбережжя Канади і південної Аляски. Вони належать до льодовиково-тектонічного і льодовиково-ерозійного типів і являють собою складні системи фіордів. Береги затоки Святого Лаврентія - рівні абразивні і бухтові, півострови Нова Шотландія і північно-східна частина США - тектонічні й ерозійно-тектонічні з численними шхерними островами, на південь від 43° пн. ш. береги Атлантичного океану - аккумулятивні, лагунові, ускладнені естуаріями і дельтами рік. Особливо великі естуарії характерні для ділянки берегів між 37° і 40° пн. ш. На півдні Флориди й у деяких районах Центральної Америки береги утворені побудовами коралів і заростями мангрової рослинності. Береги Тихого океану, крім північної частини, розчленовані слабкіше, особливо від Каліфорнійського півострова до кордону США і Канади, де переважають береги абразійно-бухтового типу. На заході Канади і півдні Аляски - береги фьордові. Для західного і північного узбережжя Аляски характерні аккумулятивні бухтові, дельтові і термоабразивні береги.
- Вступ
- Розділ І. Північна Америка
- 1.1. Географічне положення
- 1.2. Береги
- 1.3. Рельєф
- 1.4. Корисні копалини
- 1.5. Клімат Північної Америки
- 1.6. Внутрішні води Північної Америки
- 1.7. Природне районування
- Розділ ІІ. Великі американські озера
- 2.1. Загальна характеристика
- 2.2. Клімат Великих озер
- 2.3. Гідрологічний цикл
- 2.4 Поверхневий стік
- 2.5 Структура Великих озер
- 2.6. Рівні води у Великих озерах