1.1 Історія формування Національного парку

Єллоустонський парк - перший національний парк у світі, створений в Скелястих горах, де в знаменитій однойменній долині зосереджені численні унікальні природні памятки (гейзери , гарячі джерела, водоспади, каньйони, натічні вапняні тераси, скамянілий ліс та тд. ).

Згідно з археологічними даними люди почали жити на території, яку зараз займає парк, принаймні 11 000 років тому. Сучасні дослідники вперше зявилися в регіоні в 1805 році (експедиція Люіса і Кларка), а в 1807 році Джон Колтер, учасник експедиції, виявив геотермальні джерела. Повідомлення про джерела і гейзери вважалися недостовірними аж до 1860-х років, коли наукова експедиція Девіда Фолсома в 1869 році піднялася вздовж річки Єллоустоун до озера Єллоустоун. За нею послідували відразу кілька експедицій, і в 1872 році президент Улісс Грант підписав закон, що встановлює природоохоронну зону -- перший в США національний парк -- у місцевості біля озера Єллоустоун .

Єллоустонський національний парк - «перлина америки» знаходиться у самому серці Скелястих гір, на стику штатів Монтана, Вайомінг і Айдахо. У кожному з національних парків світу є свої визначні памятки, заради яких люди прагнуть побувати в них. Але мало якому з них дісталося відразу стільки природних чудес, як цій відокремленій долині в Скелястих горах США.

Першим суперінтендантом парку було призначено Натаніеля Ленгфорда. Йому не платили зарплату, і в результаті браконьєрство стало серйозною проблемою в парку, що Ленгфорд змушений був піти у відставку в 1877 році. Його наступник, Філетус Норріс, домігся того, що Конгрес США, нарешті, виділив фінансування для парку. Зокрема, на ці гроші були побудовані дороги і перші туристичні обєкти. У 1880-ті роки до північного виходу (а в 1908 році до західного виходу) була підведена залізниця, що істотно збільшило кількість відвідувачів (залізничне сполучення було закрито у 1960-ті роки).

Для боротьби з браконьєрством та руйнуванням природних памяток в 1886 році в парк прибули частини армії США, які побудували поселення Форт Єллоустоун поблизу Мамонтових гарячих джерел. У 1916 році була створена Служба національних парків США, яка використала досвід армії в управлінні парком. 31 жовтня 1918 року національний парк Єллоустоун був переданий в її підпорядкування.

Для розширення інфраструктури управлінням національних парків в 1956 році була прийнята десятирічна програма розвитку, «Місія 66». Останній за часом туристичний комплекс, Кеніон Веллі, був побудований в 2006 році.

26 жовтня 1976 року національний парк Єллоустоун був визнаний міжнародним біосферним заповідником , а 8 вересня 1978 року включений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО .[ 1, c. 154; 12, c. 310 ]