logo search
Єллоустонська екосистема

3.1 Флора національного парку

В ході опрацювання літератури нами було встановлено, що на території національного парку ростуть 1870 видів рослин, з яких 1700 -- місцеві види, а ще 170 є імовірно завезеними. Є вісім видів хвойних дерев, при цьому скручена широкохвойна сосна займає 80 відсотків усіх лісових площ. Інші види, в тому числі псевдотсуга Мензіса і сосна білокора зустрічаються невеликими групами по всій території парку. Ще одне хвойне дерево, що росте в парку, -- сосна гірська веймутова (Pinus monticola).

Найчастіші листяні дерева -- осики, верби, берези зустрічаються здебільшого в підліску [ 16, c. 207]. Цікавою є інформація про те, що площа осикових лісів в парку зменшувалася протягом всього XX століття, але нещодавно знову стала збільшуватися, головною причиною цього є штучні насадження людиною, та накладення заборони на вирубку дерев, чого не було передбачено на початку ХХ століття.

Велика частина квіткових рослин цвіте в період між травнем і вереснем. Одне з них, Абронія пісколюбна, або Єллоустонська піщана вербена (Abronia ammophila), виявлено в дикому вигляді лише в межах парку; інші види абронії зазвичай ростуть в набагато теплішому кліматі, і поява в парку цієї рослини, по всій видимості, повязана з мікрокліматом, створюваним геотермічними джерелами. Ця рідкісна рослина існує приблизно в 8000 екземплярах, всі вони ростуть в піщаних ґрунтах по берегах озера Єллоустоун.

Ще одне з ендемічних рослин парку -- злак Agrostis rossae з роду польовиця. У гарячих водах озера спостерігається утворення бактеріальних колоній химерної форми, які складаються з трильйонів бактерій. Бактерія Thermus aquaticus, широко використовується в дослідженнях геному.

Завезені рослини поширилися на території парку відносно недавно. Велика їх частина зустрічається в місцях найбільшої концентрації туристів, особливо вздовж доріг, але є і приклади їх розповсюдження вглиб парку, що загрожує місцевим видам. Серед найбільш активно поширюваних завезених рослин можна відзначити тимофіївку (Phleum pratense) та стоколос покрівельний (Bromus tectorum) [ 16, c. 207] . З деякими завезеними рослинами доводиться боротися прополкою і розпиленням отруйних речовин.