3. Галузева і територіальна структура господарства району.

За рівнем економічного розвитку Донецький економічний район займає провідне місце серед регіонів України. В загальному обсязі валової доданої вартості (ВДВ) в регіоні зосереджено 44,7 % добувної та 25,4 % обробної промисловості України. Питома вага інших галузей матеріального виробництва дещо нижча за середні показники по країні, в тому числі сільського господарства — майже в 2 рази.

Частка Донецького економічного району в цілому у валовій доданій вартості України складає 16,5 %, з якої майже половина припадає на промисловість. Значне місце в структурі господарства району займають також сільське господарство, транспорт і зв'язок та галузі сфери обігу.

Промисловий комплекс Донецького економічного району спеціалізується на випуску продукції важкої промисловості, зокрема паливно-енергетичного й металургійного комплексів, які становлять відповідно по 40 % від загального виробництва цих комплексів в Україні. Галузями спеціалізації району є також важке машинобудування і металообробка, представлені виробництвом гірничо-шахтного та металургійного устаткування, верстато- і приладобудування, транспортне машинобудування, виробництво обладнання для переробних галузей АПК і легкої промисловості та промисловості будівельних матеріалів (цементної і скляної). Тут розвинуті також хімічна та нафтохімічна промисловість, які представлені виробництвом мінеральних добрив і іншої продукції неорганічної хімії та гумотехнічною промисловістю.

Паливно-енергетичний комплекс. У базовій галузі економіки району — кам'яновугільній функціонує більше 200 підприємств з видобутку та близько 60 підприємств зі збагачення вугілля. Значна частина вугільних шахт морально і матеріально застаріли і підлягають закриттю або ж модернізації. На власному енергетичному вугіллі та довізному мазуті й газі розвивається теплоелект-роенергетика, яка представлена потужними ДРЕС: Вуглегірською, Слов'янською, Луганською, Зуєвською, Старобешівською, Курахівською, Лисичанською.

За обсягом товарної продукції провідне місце в економіці Донбасу займає чорна металургія, яка дає 47 % обсягів промислового комплексу, а також 46 % загальнодержавного виробництва металургії. В регіоні існує 13 металур-гійних„заводів, зосереджених у двох металургійних районах: Донецькому і Приазовському. В першому районі сформувалися шість великих металургійних вузлів: Донецько-Макіївський, Єнакіївський, Алчевсько-Алмазнянський, Харцизький, Стахановський, Луганський та окремі центри чорної металургії — Краматорськ і Костянтинівка. До складу металургії Приазов'я входять два металургійних комбінати в м. Маріуполі.

Донецький регіон — один з основних виробників труб в Україні. Центрами цього виробництва є Макіївка, Маріуполь, Харцизьк.

На відміну від чорної кольорова металургія району менш розвинута і представлена ртутною (Микитівка) та цинковою (Костянтинівка) промисловістю. На території району діють Донецький завод алюмінієвих профілів та Артемівський завод з обробки кольорових металів.

Машинобудування займає третє місце в структурі промисловості і дає близько 15 % виробництва його товарної продукції в Україні. Машинобудування має металомісткі галузі: виробництво обладнання для вугільної, металургійної, гірничорудної промисловості. Основні центри — Донецьк, Макіївка, Горлівка, Луганськ, Краматорськ, Сєверодонецьк і Маріуполь; енергетичне й транспортне машинобудування - виробництво тепловозів (Луганськ), а також сільськогос-подарське машинобудування та виготовлення обладнання для легкої і харчової промисловості, верстатобудування, приладобудування, виробництво обчислювальної техніки та електронна промисловість.

Розвинені в Донбасі гірничо-хімічна, хімічна та коксохімічна промисловості. Регіон є одним з провідних в Україні за виробництвом соди, мінеральних (азотних і фосфатних) добрив, кислот, синтетичних смол, пластмас, гумотехнічних виробів, хімічних реактивів, лакофарбових виробів та ін. Основні центри — Лисичанськ, Сєверодонецьк, Донецьк, Маріуполь.

Будівельна індустрія. Міжрегіональне значення в районі має виробництво віконного скла, цементу облицювальної плитки. В усіх великих містах зосереджено виробництво залізобетонних виробів, стінових матеріалів, бетонних блоків та покрівельних матеріалів.

На імпортній сировині з Росії розвинута деревообробна промисловість, а також меблеве виробництво (Донецьк і Луганськ).

На місцевий ринок орієнтується легка промисловість, яка представлена виробництвом бавовняних тканин, а також трикотажних і швейних виробів та взуття. Основні центри — Донецьк, Макіївка, Маріуполь, Луганськ.

Агропромисловий комплекс (АПК). В Донецькому економічному районі розвіваються всі ланки АПК, але рівень розвитку їх різний і в цілому значно відстає від рівня розвитку промисловості. Особливу недостатній рівень розвитку ланки, яка забезпечує АПК засобами виробництва. Ця ланка представлена лише виробництвом мінеральних (азотних і фосфатних) добрив, засобів захисту рослин, технологічного обладнання для переробних галузей АПК та запасних частин для сільськогосподарських машин.

Дещо ефективніше в районі розвинуто сільське господарство, яке дає 8,0 % валової доданої вартості сільського господарства України і має переважно приміський напрямок спеціалізації: виробництво овочів, кормів для тваринництва, садівництво, молочне скотарство, птахівництво й свинарство.

В структурі посівних площ переважають зернові (озима та яра пшениця, кукурудза), частка яких становить майже 50 % посівів регіону, технічні культури (соняшник). В загальнодержавному виробництві сільськогосподарської продукції виділяються лише виробництво соняшникового насіння (біля 20 %), овочів (близько 12 %) та яєць (14 %). Питома вага виробництва зерна, картоплі і молока не перевищує 6 %, а м'яса 8 % загальнодержавного виробництва і не відповідає потребам району.

Переробна ланка АПК регіону представлена підприємствами харчової промисловості, які об'єднують 16 галузей, провідними серед яких є м'ясна, молочна, борошномельно-круп'яна, рибна, олійно-жирова, солевидобувна, хлібопекарська та кондитерська. В районі сформувалися і функціонують спеціалізовані АПК: зерно-продуктовий_; олійно-продуктовий, м'ясо- та молоко-продуктовий.

Транспортний комплекс. Провідну роль у транспортній системі регіону займає залізничний транспорт. Загальна протяжність залізниць становить 2832 км. У регіоні є крупні залізничні вузли, які обслуговують великі промислові вузли і центри: Дебальцеве, Донецьк, Луганськ, Волноваху та ін. Через Донецький економічний район проходять важливі транснаціональні залізничні магістралі: Москва—Донецьк, Київ—Північний Кавказ, Київ—Чорноморське узбережжя Кавказу.

Загальна протяжність автомобільних шляхів загального користування з твердим покриттям складає 13,7 тис. км, або 99 % від їх загальної довжини. Головні автомагістралі міжнародного значення — це Київ—Баку, Кишинів—Одеса—Ростов-на-Дону-Баку, Харків—Слов'янськ—Ростов-на-Дону, Донецьк—Луганськ, Донецьк—Маріуполь, Донецьк—Дніпропетровськ тощо.

Трубопровідний транспорт представлений переважно транзитним газопроводом. — Оренбург—Західний кордон, нафтопроводами — Самара—Слов'янськ і Грозний—Лисичанськ, по яких у регіон надходять природний газ нафта й нафтопродукти з Росії.

Єдиний морський порт на Азовському морі — Маріуполь, який є великим транспортним вузлом і базою для суден Азовського морського пароплавства.

Повітряний транспорт забезпечує міжрегіональні перевезення пасажирів. У містах Донецьку, Луганську, Лисичанську та Сєвєродонецьку діють аеропорти, які мають міжнародний статус.

Зовнішньоекономічна діяльність. Обсяги експорту товарів у 2007 р. становили 14,6 млрд. дол., імпорту — 5,8 млрд. дол., що відповідно дорівнювало 29,6 і 9,7 % від загальних показників в Україні. Особливо виділяється Донецька область, яка дає 21,6 % всього експорту держави і займає за цим показником перше місце серед областей України. До найбільших експортерів регіону відносяться підприємства металургійного комплексу та хімічної промисловості.

Товарна структура як експорту, так і імпорту регіону має переважно сировинну й паливно-енергетичну орієнтацію. Основні види експортної продукції: чорні метали та вироби з них, продукція хімічної промисловості та важкого і транспортного машинобудування, а в імпорті: природний газ, нафта й нафтопродукти. Така залежність металургійного комплексу регіону від зовнішнього ринку чорних металів, антидемпінгові операції, які проводяться проти підприємств регіону компаніями-конкурентами із США, Європи, Китаю і Росії, значно гальмує розвиток зовнішньоекономічних зв'язків та досить часто перетворює їх на проблемні.

Головним зовнішньоекономічним партнером регіону традиційно залишається Російська Федерація. Зростає питома вага країн Південно-Східної Азії, Європейського Союзу, США, Туреччини й інших країн СНД.