2. Характеристика природно-ресурсного, демографічного, виробничого та науково-технічного потенціалу району.

Донецький економічний район включає Донецьку й Луганську області. Площа району — 53,2 тис. км², населення — 6,9 млн. осіб (2007 р.). Регіон має досить вигідне економіко-географічне положення: межує з економічно розвинутими Східним і Придніпровським економічними районами України, а на сході — з Російською Федерацією. На півдні він має вихід до Азовського моря. Прикордонне розміщення та вихід до Азовського моря сприяє формуванню тут спеціальних (вільних) економічних зон, розвитку прикордонного співробітництва і прямих міждержавних економічних зв'язків.

Багатство вугільних ресурсів та близькість джерел сировини і ринків збуту готової продукції, розвинута мережа транспортних комунікацій та висока щільність населення сприяли формуванню потужного багатогалузевого міжрегіонального територіально-виробничого комплексу.

Сучасний Донецький економічний район є одним з найпотужніших в економічному відношенні регіонів України. Займаючи 8,8 % території і зосереджуючи 15,2 % населення, регіон виробляє майже 25,0 % обсягу промислової та 8,0 % обсягу сільськогосподарської продукції країни. Його економічний потенціал — індустріально-аграрний господарський комплекс з переважним розвитком галузей важкої промисловості. В територіальному поділі праці район виділяється вугільною промисловістю, електроенергетикою, чорною металургією, машинобудуванням, хімічною та нафтохімічною промисловістю. Ці галузі спеціалізації району мають не тільки міжрегіональне, але й міжнародне значення.