2.1 Рівненський природний заповідник
Рівненський природний заповідник створений на території Володимирецького, Дубровицького, Рокитнецького та Сарницького районів і підпорядкований Державному комітету лісового господарства України.
Площа земель новоствореного заповідника (1999р.) - понад 47066 га. Рівненський природний заповідник обєднав у собі чотири колишніх заказники Загальнодержавного значення, які стали відділеннями заповідника.
Ці заказники є неповторними за своїми умовами, рослинним і тваринним світом, ландшафтами, болотами і лісовими масивами, озерами та річками. Тут виявлено близько 700 видів судинних рослин, 320 видів наземних хребетних. З них відповідно 23 види рослин і 25 видів тварин занесено до Червоної книги України.
В рослинному покриві заповідника переважають болотна рослинність: суходільні лісові угрупування розташовуються лише на сухих грядках і островах.
Територія заповідника обєднує значні за площею болотні масиви, які збережені у природному стані. Тут зустрічаються болота усіх типів, переважають мезотроні (перехідні) сфагнові болота. Значні площі займають заболочені соснові ліси - сфагнові, довгомохові із покривом багна болотного та лохини.
У флорі Рівненського природного заповідника рідкісні рослини дослідниками розподілені на три основні групи:
1) види, які занесені до Червоної книги України: швейцарія болотна, росичка середня, росичка англійська, лікаподіела заплавна, хамарбія болотна, куручка болотна, пельчатокорішник мясочервоний, шолудивник кфолівський, ситник бульбастий, верба чорнична, хемедафна чашкова, журавлина дрібноплідна, діфазіаструм Зейлера;
2) рідкісні види: осока дводомна, осока тонкокореневищна, осока торфова, верба лапландська;
3) види, мало поширені в українському Поліссі: журавлина болотна, осока багнова, лісовий вид толокнянки звичайної.
Ссавців у заповіднику визначено понад 60 видів, з них найбільша група - це гризуни (понад 20 видів). Досить розповсюдженими є бобер річковий, білка, заєць-русак, лисиця звичайна, вовк, єнотовидний собака, куниця лісова та камяна, ласка, свиня дика, козуля, лось. Зустрічаються і такі види, що занесені до Червоної книги України: видра річкова, рись, кіт лісовий, борсук, горностай, норка європейська та інші.
Птахи заповідника представлені понад 200 видами, з яких більше половини гніздяться. Тут найбільше зустрічається видів, які занесені до Червоної книги України - лелека чорний, журавель сірий, балабан, беркут, кроншнеп великий, орел-змієїд, орлан - білохвіст, пугач та деякі інші. З куроподібних досить часто зустрічаються тетерів, рідше - рябчик і дуже рідко глухар (Червона книга України), з голубів - горлиця, синяк. Пастушкові представлені лискою і пастушком. Серед куликів на окультурених ділянках поширена чайка, чорниш і бекас, дупель і вальдшнеп. З рептилій найбільш характерні гадюка звичайна та ящірка живородна.
„Перебродівське”. Воно розташоване у Дубровицькому і Рокитнівському районах і займає площу майже 16 тис. га. „Перебродівське” розташоване на середині межиріччя Льви та Свиги. Це найбільша заболочена територія України, яка включає великі болотні ділянки: Черемне, Кремінне та Піддубичі, які відмежовуються одна від одної смугами суходолів. Центр болота - урочище Коротод. Привертають до себе увагу великі купини осоки омської, сфагнові мохи,, флора досить одноманітна: очерет, осока, вербозілля лучне, пухирник (комахоїдна рослина). Тут зареєстровано 11 сидів сфагнових мохів.
У лісах зустрічаються рідкісні плаун-колючий та сплюснутий. Серед травяного покриву урвища попів лісок зустрічається орхідея-коручка широколиста, яка занесена до Червоної книги. Тут знайдено ще одну „червонокнижну” рослину - швейцарію болотну.
Є тут також рідкісні і зникаючі тварини. А саме: лелека чорний, журавель сірий, пугач, орел-змієїд, орлан-білохвіст, всього 10 видів птахів, що занесені до Червоної книги України. Є свідчення, що тут бачили і скопу - водяного орла, яких на Україні залишилось декілька пар.
„Сира Погоня” - одне з найбільших в Україні урочищ болотного масиву Кремінне, його верхова ділянка, що лежить в уловові між річками Льва та Свига. Площа - понад 13000га. Сухі соснові бори на піщаних дюнах із сірими подушками лишайників, берізки, подекуди - дубки. Підлісок: крушина, лохина, багно. Зрідка зустрічається дендрон жовтий.
Між горбами червоніє журавлина звичайна і журавлина дрібноплода, яка занесена до Червоної книги разом з швейцарією болотною. В основному „Сира Погоня” - болото верхове і оліготрофне. В Сирій Погоні найповніше представлений основний характер торфових боліт українського Полісся в процесі їх розвитку від євтрофної до оліготрофної стадії. За наявністю рослинних асоціацій „Сира Погоня” близька до Прибалтики.
„Сомино” розташоване у Сарненському районі, поблизу Клесова. Площа - 6483 га. До складу відділення входять озеро Сомино (68 га.) та прилеглий до нього болотний масив. Майже на всій площі болото переходове, але є і верховні ділянки, яких на Україні дуже мало. На майже суцільному сфагновому килимі домінує осока пухнастоплода, а над нею височіють пагони очерету. На неземних зниженнях - ринхопола біла, пухівка. Поміж осок ростуть невеликі верби лапландська та розмаринолиста - це льодовикові релікти. На пагорбах червоніє журавлина, серед якої біліють квіти Андромеди. На Сомино ботаніками була знайдена одне з найбільш рідкісних орхідей - хамарбію болотну. Разом з вербою чорничною, Швейцарією болотною, росичкою середньою та ситником бульбастим вона занесена до Червоної книги України.
Найкрасивішим куточком відділення є озеро Сомино. Майже 60 га займає його водна площа. Вода чиста, прозора, місцями зустрічаються латаття сніжно біле, глечики жовті. З усіх боків озеро оточують заболочені ліси - вільшанки, березняки. Тут водяться бобри. Гідрологічний комплекс озера відіграє велику роль, він регулює рівень ґрунтових вод прилеглих територій. Це одне з небагатьох типових мезотрофних боліт західного Полісся, що збереглися в природному стані.
„Білоозерське” розташоване у Володимирецькому районі на площі близько 9 тис. га. Центральне місце відділення займає карстове озеро Біле, яке має площу 453 га. Воно найбільше в області - в окремих місцях досягає 26,3 м глибини. Тут унікальне поєднання болотних, озерних і лісових природних комплексів Західного Полісся.
Основу відділення становлять низинні болота і заболочені ділянки лісу, які багаті рідкісними рослинами. Серед них - осокові угрупування. Масив багатий на ягідники журавлини, чорниці, брусниці, буяхів та інших. У болотному масиві Коза-Березина представлені майже усі основні рослини, рослинні угрупування боліт України. Тут 7 видів осок, 5 видів верби.
В озері водяться лящ, окунь, лин, вугор, карась, щука та інші. Тут гніздяться багато водоплавних птиць.
- Вступ
- 1. Рівненщина - заповідний край
- 1.1 Рівненський парк ім. Т.Г. Шевченка
- 1.2 Гощанський парк
- 1.3 Дендропарк
- 2. Заповідна мережа Рівненщини
- 2.1 Рівненський природний заповідник
- 2.2 Регіональний ландшафтний парк - „Припять-Стохід”
- 2.3 Надслучанський регіональний ландшафтний парк
- 2.4 Дермано-Мостівський регіональний ландшафтний парк
- 2.5 Рещуцько-Олексіївський регіональний ландшафтний парк
- 2.6 Регіональний ландшафтний парк „Погориння”
- 3. Охорона заповідного краю
- Висновок
- Контрольні питання курсу “заповідна фітосозологія”
- 3. Заповідна справа в Україні.
- Природно-заповідний фонд України Заповідна справа
- 4. Охорона фауни. Заповідна справа
- 2.5.8.Заповідна справа
- 1.1. Роль природно-заповідної мережі України на сучасному етапі
- 5. Категорії природно-заповідного фонду та екологічна мережа (т.Л. Андрієнко).........................................................................
- 3.1.18 Заповідна справа
- Тема 25. Народне мистецтво Волині (або більш локально - Рівненщини) в сучасній історіографічній думці
- 1.1.3 Річкова мережа