2.4 Наслідки змін клімату

Цілком зрозуміло, що наразі є тенденція до погіршення загальної ситуації у світі. Вище були наведені рисунки та карти, побудовані за прогнозами зміни температури та опадів (рис. 2.2, 2.3). Далі розглянемо деякі прогнозовані зміни за системами та регіонами. Потрібно зауважити, що всі дані та прогнози взяті з Узагальнюючої доповіді Міжнародної групи експертів зі змін клімату (МГЕЗК) [9 с. 48-52]

По-перше, найбільших змін зазнає вода, передусім, питна. Вплив змін клімату на запаси води та, як наслідок, на розвиток усього людства важко переоцінити. Наразі сніговий покрив у горах та льодовики грають дуже важливу роль у забезпеченні людства питною водою. У результаті їх танення збільшиться потреба у прісній воді. Крім того, зміни у кількості опадів та температурі, про які йшлося вище, зумовлять зменшення стоку вод у посушливих районах та його збільшення у тих, що зволожені достатньо. У результаті цього значно підвищиться попит на воду для іригації у посушливих районах. Також збільшиться сумарний об'єм опадів, що призведе до частіших повеней.

По-друге, під загрозою є екосистеми, стійкість яких знизиться через зміни клімату та пов'язаних з цим другорядних змін (посухи, повені, пожежі). Також збільшиться загроза вимирання 20-30% видів тварин та рослин, які зараз знаходяться під загрозою.

По-третє, серйозна загроза ерозії чатує на узбережжя, бо рівень океану буде підвищуватися (див. додатки) За прогнозами МГЕЗК до 2080 року збільшиться кількість населення, що знаходиться під загрозою повеней, особливо у дельтах річок Азії та Африки. Також підвищення рівня океану призведе до засолення запасів підземних вод, як наслідок – до ще більшого попиту на воду.

Наслідки змін клімату становлять окрему загрозу для кожного з регіонів.

Африка: до 2020 року родючість сільськогосподарських культур зменшиться майже на 50%, що призведе до ще більшої гостроти проблеми голоду. До 2080 року площа посушливих земель зросте на 5-8%.

Азія: до 2050 року прогнозовано зменшення забезпеченості питною водою, особливо в басейнах великих річок. Зміни клімату збільшать антропогенний вплив на природу та природні ресурси.

Австралія та Нова Зеландія: до 2020 року серйозно зменшиться біологічне різноманіття у таких регіонах, як Великий бар'єрний риф та вологі тропіки Квінсленда. До 2030 року через пожежі та посухи зменшаться обсяги лісового та сільського господарства у південних та східних районах Австралії та східних районах Нової Зеландії.

Європа: прогнозоване зменшення площі снігового покриву та льодовиків у горах, скорочення обсягів гірського туризму та значні втрати біологічного різноманіття. Південна Європа через підвищену вірогідність посух та пожеж зменшаться обсяги літнього туризму та сільського господарства.

Латинська Америка: до 2050-х років тропічні ліси будуть заміщені саванами, рослинність напівпосушливих зон буде заміщена рослинністю посушливих зон. Через зменшення родючості сільського господарства збільшиться кількість людей, що знаходяться під загрозою голоду.

Північна Америка: сільськогосподарські культури, які залежать від водних ресурсів можуть зазнати серйозних проблем у розвитку. Зменшення снігового покриву призведе до загострення конкуренції за водні ресурси.

Загалом, наслідки та загрози являють собою цілком серйозну проблему. Головними наслідками можна назвати підвищення рівня океану, загрозу існуванню багатьох екосистем та стійкості природних зон, підвищення ризику пожеж, повеней та посух, що призведе до загроз розвитку людства. Взагалі, можна говорити про загрозу існування окремих регіонів (узбережжя, острови) та категорій населення країни з низьким рівнем розвитку, країн, населення яких і зараз страждає від голоду.