Шкала швидкості руху повітря в балах
Бал | Сила вітру | Швидкість руху повітря, м/с |
0 | Штиль (безвітря) | 0,0 – 0,5 |
1 | Ледь помітний вітерець | 0,6 – 1,7 |
2 | Дуже слабкий вітер | 1,8 – 3,3 |
3 | Слабкий вітер | 3,4 – 5,2 |
4 | Незначний вітер | 5,3 – 7,4 |
5 | Доволі сильний (свіжий) вітер | 7,5 – 9,6 |
6 | Сильний вітер | 9,7 – 12,4 |
7 | Дуже сильний вітер | 12,5 – 15,2 |
8 | Надзвичайно сильний вітер | 15,3 – 18,2 |
9 | Буря (шторм) | 18,3 – 21,5 |
10 | Сильна буря | 21,6 – 25,1 |
11 | Дуже сильна буря | 25,2 – 29,0 |
12 | Ураган | 29,0 і більше |
Швидкість руху повітря менше 1 м/сек анемометрами визначати не можливо.
Спочатку визначають охолоджуючу здатнiсть повiтря, для чого кататермометр занурюють у гарячу воду (близько 80С) i нагрiвають, поки рівень стовбчика спирту не пiднiметься до половини верхнього розширення капiляра. Пiсля чого прилад витирають насухо i пiдвiшують на штативi в мiсці спостереження, захищаючи його вiд впливу променистої енергiї. Потiм слiдкують за секундомiром, впродовж якого часу стовбчик спирту опуститься з 38 до 35 С. Дослiд повторюють тричі i визначають середнє значення часу. Розрахунок величин охолоджуючої здатностi повiтря проводиться за формулою (1):
Ф (t1 — t2) Ф (38 — 35)
H = ————— = —————— ; (1)
а а
де: H — шукома величина охолоджуючої здатностi повiтря ( мкал/с);
t1 i t2 — вихідна i кiнцева температури (С);
Ф — фактор приладу (позначений на тильному боці кожного кататермометра) постійна величина, яка вказує на кількість тепла, що витрачається з 1 см2 резервуару кататермометра за час опускання стовбчика спирту з 38 до 35 С;
а — число секунд, впродовж якого стовбчик спирту опускається з 38С до 35С.
Наприклад: якщо Ф дорівнює 140, час опускання стовбчика спирту з 38С до 35С становить 56,7 сек.
140 (38—35)
Н = —————— = 7,4 мкал/с.
56,7
Примiтка: якщо фактор кататермометра позначається буквою F, то температурна рiзниця не враховується.
Визначивши величину охолоджуючої здатності та температуру повітря можна знайти значення швидкості руху повітря в кімнаті за допомогою емпіричних формул або використання спеціальної таблиці.
Для визначення швидкості руху повітря, яке менше ніж 1м/с, застосовують формулу (2):
Н
— — 0,20
Q
V = ( —————— ) 2 (2)
0,40
де V — швидкість руху повітря (м/с);
Н — охолоджуюча здатність повітря (мкал/с);
Q — різниця між середньою температурою тіла та температурою оточуючого повітря (С).
У випадку використання спеціальної таблиці спочатку розраховують різницю між середньою температурою тіла та температурою оточуючого повітря (Q), та
Н
відношення між охолоджуючою здатністю повітря та цією величиною (—).
Q
Потім за таблицею 1 з урахуванням поправок на температуру визначають швидкість руху повітря (V).
Наприклад: Н = 7,4 мкал/с, температура повітря 20С.
Q = 36,5—20,0 = 16,5С
Н 7,4
— = —— = 0,45.
Q 16,5
В таблиці 1 знаходимо, що величині 0,45 при температурі повітря 20С відповідає швидкість руху повітря 0,429 м/с.
- Методика виконання самостійної роботи
- Визначення температурного режиму приміщень
- Норми температури для житлових, громадських і адміністративно-побутових приміщень
- Визначення вологості повітря
- Визначення абсолютної та відносної вологості повітря станційним психрометром Августа
- Максимальна вологість повітря при різних температурах
- Визhачеhhя охолоджуючої здатhостi I швидкостi руху повiтря
- Шкала швидкості руху повітря в балах
- Методика побудови “рози вітрів”
- Ситуаційні задачі
- Швидкість руху повітря за його охолоджуючою здатністю
- 1. Назвіть прилади, що використовуються для визначення температури повітря:
- 13. Назвіть матеріали досліджень, необхідні для побудови “рози вітрів”:
- 3. Укажіть нормативи вологості приміщення у житловому приміщенні:
- 6. Укажіть, які повинні бути мікрокліматичні умови в палаті для хворих із тяжкими опіками?
- 10. Вкажіть оптимальну величину відносної вологості повітря в терапевтичній палаті лікувально-профілактичного закладу.