2. Головні визначення – безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик.
Безпека (від грецького «володіти ситуацією»)
Термін «безпека» почав вживатися з 1190 р. і означав спокійний стан духу людини, яка вважала себе захищеною від будь-якої небезпеки. Однак у цьому значенні він не прижився в лексиці народів Західної Європи і тому до XVII ст. вживався рідко. Порівняно нечасте використання цього терміна протягом майже шести століть пояснюється, зокрема, тим, що з середини XII ст. більше розповсюдження отримав інший феномен - «поліція». Зміст його був надзвичайно широким. Він трактувався як державний устрій, державне управління, мета якого - всезагальне благо та безпека. У XVII-XVIII ст. практично в усіх країнах стверджується точка зору, що держава має за головну мету всезагальний добробут та безпеку. Тому термін «безпека» отримує в цей час нове трактування - стан, ситуація спокою, що з'являється в результаті відсутності реальної небезпеки, а також матеріальні, економічні, політичні умови, відповідні органи та організації, що сприяють утворенню такої ситуації.
Сьогодні існує майже шість різних трактовок поняття «безпека», в залежності від галузі яка розглядає це питання (правознавство, політологія, філософія, біологія тощо).
Безпека –
стан захищеності особи, суспільства, держави від зовнішніх та внутрішніх загроз, який ґрунтується на діяльності людей, суспільства, держави, світового співтовариства щодо виявлення, запобігання, послаблення, усунення і відбиття небезпек і загроз здатних їх знищіти позбавити фундаментальних матеріальних та духовних цінностей, нанести неприйнятні збитки, закрити шлях до виживання та розвитку.
відсутність неприпустимого ризику, пов’язаного з можливістю завдання будь-якої шкоди
органічна система організації державної влади щодо реалізації потреб та інтересів людини
тип динамічної рівноваги, характерний для складних саморегульованих систем, що полягає у підтриманні істотно важливих для системи параметрів у допустимих межах
Небезпека –
подія, умова або ситуація яка існує в навколишньому середовищі і здатна призвести до фізичної, психічної моральної шкоди та різної тяжкості поранень (в плоть до смертельних).
це наслідок дії окремих чинників на людину
Розрізняють уражаючи, небезпечні та шкідливі чинники.
Небезпечний чинник – чинник життєвого середовища, що призводить до травм, опіків, обморожень, інших ушкоджень організму або окремих його органів і навіть до раптової смерті.
Шкідливий чинник – чинник життєвого середовища, що призводить до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання і навіть до смерті.
Вражаючий чинник – безпосередньо впливає на людину і може призвести до загибелі людей.
Розрізняють політичні небезпеки, економічні, екологічні, харчові, криміногенні небезпеки інформаційні тощо.
Загроза – умова, процес чи потенційно можлива подія, що загрожує здоров`ю, безпеці та добробуту населення чи нормальному функціонуванню економіки й органів управління
Ризик –
частота виявлення небезпеки, ймовірність небезпеки.
усвідомлена можливість небезпеки, а також можлива невдача заходів , що вживаються, або самі дії пов’язані з небезпекою
існування або можливість виникнення ситуації, за якою формуються умови протидії реалізації цінностей, інтересів та цілей гарантування безпеки.
відношення кількості подій з небажаними наслідками до максимально можливої кількості їх кількості за певний період часу
Надзвичайна ситуація – порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншими чинниками, що призвело (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат.
- Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.
- 1. Модель життєдіяльності людини.
- 2. Головні визначення – безпека, загроза, небезпека, надзвичайна ситуація, ризик.
- 3. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
- 4. Методологічні основи безпеки життєдіяльності. Системний підхід у безпеці життєдіяльності.
- Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек.
- 8. Класифікація нс за причинами походження, територіального поширення і обсягів заподіяних або очікуваних збитків.