logo
семинары ДПЗК

Тема № 23: Основи державного (конституційного) права Австралії Семінарське заняття: Основи державного (конституційного) права Австралії

Навчальна мета заняття: охарактеризувати конституцію Австралії, визначити її особливості, проаналізувати систему вищих органів влади Австралії, розкрити порядок їх формування, повноваження, порядок взаємодії. Дослідити державний устрій країни, а також основи правового статусу особи в Австралії.

Час проведення – 2 год.

Навчальні питання:

  1. Загальна характеристика Конституції Австралії.

  2. Конституційний статус вищих органів державної влади Австралії.

  3. Державний устрій Австралії.

  4. Основи правового статусу особи в Австралії.

Методичні вказівки

Характеристику конституційного ладу Австралії варто розпочати з розгляду політико-правової історії цієї країни. Тривалий час Австралія була колонією Британської імперії. Англійська колонізація Австралії розпочалася в 1788 р. У 1827 р. уряд Англії офіційно оголосив про встановлення англійського суверенітету над усім континентом. У 1900 р. окремі колонії були об’єднані в Австралійський Союз, який отримав статус домініону. У 1931 р. згідно з Вестмінстерським статутом Австралія отримала повну незалежність від Великій Британії у внутрішніх та зовнішніх справах. Чинна Конституція Австралії прийнята ще в 1900 р., але продовжує діяти досі з певними змінами.

На сьогодні Австралія входить до складу Співдружності на чолі з Великобританією. Цим зумовлена специфіка форми правління цієї країни. Формально Австралія вважається конституційною парламентською монархією. Главою держави вважається британський монарх, котрий здійснює свої повноваження через призначуваного ним генерал-губернатора. Проте на практиці управління Австралією, як і Канадою та іншими країнами Співдружності, спирається на республіканські традиції, коли джерелом влади визнається народ, а його єдиним представником – парламент. Тому важливо розкрити конституційний статус австралійського парламенту, його структуру, повноваження, характер взаємовідносин з іншими вищими органами державної влади.

Висвітлюючи третє питання плану, слід акцентувати увагу на особливостях австралійського федералізму. Необхідно розкрити компетенцію федерації та її суб’єктів, з’ясувати організацію публічної влади в австралійських штатах.

Слід мати на увазі, що Австралія є однією з лідерів світової спільноти за рівнем життя населення та ступенем забезпечення основних прав і свобод. Тому особливу увагу необхідно приділити принципам правового статусу особи, відображеним у конституційному законодавстві Австралії, переліку основних прав і свобод, гарантованих австралійським громадянам.

Питання цільових виступів курсантів:

1. Особливості форми правління та політичного режиму Австралії.

2. Суверен Австралії.

Теми рефератів:

1. Засади конституційного ладу Австралії.

2. Партійна система Австралії.

3. Генерал-губернатор у системі вищих органів державної влади Австралії.

4. Проблеми правового статусу корінних народів у Австралії.

Література:

Базова:

  1. Георгіца А.З. Конституційне право зарубіжних країн: підручник / А. З. Георгіца. – Тернопіль: Астон, 2003.

  2. Державне право зарубіжних країн. Особлива частина: навч.посіб. / [Л.Д.Варунц, А.В.Войціховський, Т.І Гудзь та ін.]; за заг. ред В.О.Серьогіна; МВС України, Харк. Нац. Ун-т внутр. справ.-Х.: ХНУВС, 2011. – 292 с.

  3. Конституційне право зарубіжних країн: навч. посіб. / за заг. ред. В.О. Ріяки. – К.: Юрінком Інтер, 2002.

  4. Конституції зарубіжних країн: навчальний посібник / авт.-упоряд. В.О.Серьогін, [Ю.М. Коломієць, О.В. Марцеляк та ін.]; за заг. ред. к.ю.н., доц. В.О.Серьогіна. – Харків, Видавництво «ФІНН», 2009. – 664 с.

  5. Якушев А.В. Конституционное право зарубежных стран: конспект лекций / А.В.Якушев. – М.: Приор-издат, 2004.

Допоміжна:

  1. Ковтун О. Ю. Інтеграційні процеси та міждержавні об’єднання Австралії та Океанії / О. Ю. Ковтун [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2011_45/Gileya45/P28_doc.pdf

  2. Козакевич О. Конституційний суд Австралії: факти // Юрид. вісник України. – 2002. – № 10. – С. 12-16.