3.1 Сучасні проблеми ринку зерна в Україні як складової частини агропромислового ринку України

Основними проблемами на шляху розвитку ринку зерна України є нерозвиненість логістики, проблеми з наявністю досвідчених фахівців, невикористання потенціалу земельних ресурсів, невизначеність політичної ситуації в країні. На сьогоднішній день Україна має проблеми з експорту зерна. Можливість введення квот на експорт зерна до цих пір залежить від обсягів експорту зерна з України. Різні державні структури, такі як Державна митна служба України і Генеральна прокуратура, часто використовують необґрунтовані і нецивілізовані методи роботи зі зниження обсягів експорту зерна.

Ринок зерна України показує досить спокійні темпи розвитку, що не є позитивним для будь-якого ринку взагалі. Для ринку мають існувати чіткі законодавчо закріплені правила, які повинні бути під безпосереднім наглядом, іншими словами - досить стабільний механізм роботи. Але в нинішній ситуації, уряд, як і раніше, орієнтує експорт на власні ситуаційні заходи регулювання, без введення будь-яких офіційних правил.

Незважаючи на потенціал підйому сільськогосподарського виробництва в Україні, підтримка підвищення продуктивності на тепер не розглядається на державному рівні як актуальна.

Зміна ролі політики держави стосовно ринку зерна України повинна полягати в орієнтації на стратегічний розвиток ринку, на стимулювання збільшення продуктивності та підвищення конкурентоспроможності вітчизняних виробників, для чого необхідне передусім державне сприяння на національному та регіональному рівні, а не виконання лише фіскальних та контролюючих функцій. Існуючий низький рівень розвитку вітчизняного ринку зерна характеризується також певними негативними чинниками, узагальненими за результатами аналізу проблематики [15]:

- низька рентабельність виробництва зернових, що позначається на погіршенні соціально-економічних умов у сільській місцевості;

- збільшення в Україні частки імпортної продукції у сукупному споживанні;

- низька мобільність та значний середній вік сільського населення, що важко пристосовується до сучасних потреб ринку, значна частка людей працездатного віку нелегально мігрують в пошуках роботи до країн ЄС та в Росію.

Значною мірою перешкоджають розвитку вітчизняного ринку зерна такі чинники, узагальнені за результатами аналізу проблематики:

- нерозвиненість інфраструктури АПК;

- низька капіталізація вітчизняних сільськогосподарських підприємств, яка обмежує їх можливості щодо залучення додаткових коштів для розвитку бізнесу;

- низький рівень розвитку вітчизняної фінансово-кредитної системи, у звязку з чим - висока вартість банківських кредитів та позик, відсутність галузевих кооперативних банків, нерозвиненість сфери страхування кредитних та виробничих ризиків;

- недостатня гармонізація українських стандартів якості з міжнародними (лише 52% українських стандартів для сільськогосподарської продукції гармонізовано з міжнародними);

- недостатність державного цільового фінансування наукових розробок в аграрному секторі, що зумовлює незадовільну якість насіннєвого матеріалу, обмежує продуктивність виробництва зернових культур;

- практична відсутність державної підтримки родючості ґрунтів, яка спричинює збільшення частки ґрунтів, які є непридатними для ведення сільського господарства (до 20% орних земель);

- занепад вітчизняної машинобудівної галузі та обмеженість фінансових можливостей сільськогосподарських виробників, які зумовили зменшення кількості сільськогосподарської техніки, 85% сільськогосподарської техніки є фізично та морально застарілою.

Важливість розвитку ринку зерна як запоруки посилення міжнародної конкурентоспроможності України обумовлюється також такими факторами, які можна розглядати як сприятливі [20]:

- загострення світової продовольчої кризи та збільшення виробництва й використання біологічного палива, що обумовлює збільшення потенційного попиту на вітчизняну продукцію та підвищення цін на сільськогосподарську продукцію;

- для споживання населенням України достатньо лише 30-40% виробленого зерна, решту можна експортувати, саме тому, зокрема, експорт сільськогосподарської продукції становить 20-30% усього експорту України до країн ЄС;

- зростання попиту у розвинутих країнах на екологічно чисту продукцію (без використання генетично модифікованих організмів (ГМО), консервантів, барвників тощо), ціни на яку є вищими на 20-50%; більшість виробленої в Україні сільськогосподарської продукції досі є органічною, що визначає потенціал її експорту на ринки розвинутих країн.

Доцільно представити узагальнений перелік проблем на ринку зерна України і обумовлених ними завдань, вирішення яких визначає можливості для формування конкурентних переваг національної економіки та підвищення міжнародної конкурентоспроможності вітчизняної економіки в цілому (рис. 3.1).

Рис. 3.1. Формування міжнародної конкурентоспроможності України

Створення та впровадження вітчизняної бази гармонізованих з міжнародними вимогами стандартів на сільськогосподарську продукцію і сировину та забезпечення необхідних обсягів фінансування цих робіт; запровадження на території України спеціальної програми з сільського господарства, розвитку села, яка дозволить гармонізувати українські стандарти до вимог ЄС з меншими затратами з державного бюджету та просунутися у гармонізації вітчизняних стандартів на сільськогосподарську продукцію згідно стандартів ЄС [20].

Сприяння розробці і впровадженню систем управління якістю на основі принципів ISO 9000 а також системи охорони довкілля на основі принципів ISO 9000; надання фінансової підтримки підприємствам через механізм здешевлення коротко- і довгострокових кредитів для модернізації і реконструкції виробництва сприятимуть реалізації експортного потенціалу вітчизняних виробників зернових культур