1.3 Шкідлива дія сильних та суховійних вітрів для народного господарства

Штормові та ураганні вітри наносять великі збитки народному господарству: вони видувають посіви, валять дерева та стовпи, обривають телеграфні та телефонні лінії, розрушують побудови, викликають небезпечні хвилювання на великих водосховищах. При сильних вітрах, які супроводжуються випадінням снігу, утворюються снігові замети, які заважають роботі транспорту.

Вітер здатний обмежувати ріст дерев. Сильні вітри ефективно сприяють ерозії ґрунту та ушкоджують пагони і молоді гілки, а сильніші вітри здатні валити навіть цілі дерева.

Вітер також може ушкоджувати рослини через абразію піском та іншими твердими частинками. Через одночасне пошкодження великого числа клітин на поверхні, рослина втрачає багато вологи, що особливо важливо під час посушливого сезону.

Вітер є важливим фактором, що впливає на розповсюдження природних пожеж, впливаючи як на перенесення матеріалу, що горить, так і на зменшення вологості повітря. Унаслідок перенесення палаючого матеріалу та гарячого повітря пожежі швидко розповсюджуються у напрямку руху вітру.

Одним з ефектів дії вітру на тварин є вплив на температурний режим, зокрема збільшення вразливості від холоду. Корови та вівці можуть замерзнути за умовами комбінації вітру та низьких температур, оскільки вітер швидкістю понад 11 м/с робить їх хутро неефективним для захисту від холоду [13, 14, 15, 27].

Суховії наносять великі збитки сільському господарству. Вони порушують водяний баланс рослин, особливо при нестачі вологи у ґрунті, так як інтенсивне випаровування не може компенсувати проступання вологи через кореневу систему. При тривалій дії суховіїв наземна частина рослин жовтіє, листя скручується наступає їх «захват».

Короткочасні суховії менш небезпечні для сільського господарства, ніж тривалі. За дослідами, інтенсивний суховій на протязі 3 днів може повністю згубити весь урожай ярової пшениці, якщо застигне її в фазі цвітіння.

Суховії, які спостерігалися весною та влітку 1956 року, нанесли великі збитки сільському господарству, особливо на півдні та сході України. В червні суховії спостерігалися в періоди з 3-7 та 13-22. В цей час Україна знаходилася під впливом малоградієнтної області високого тиску, в якій у другій декаді місяця сформувався самостійний антициклон, який розташований східніше Харкова. Максимальна температура повітря при суховії сягала 30-33⁰С, відносна вологість знижувалася до 16-28% при швидкості вітру від 5 до 10 м/с. В перший період суховійні явища викликали передчасне пожовтіння листя озимої пшениці, а в другий - призвели до гибелі рослин в багатьох районах [6].