Дослідження сильних і суховійних вітрів на Дніпропетровщині

курсовая работа

1.1 Вітер як елемент погодних умов

Вітер -- великомасштабний потік газів. На Землі вітер є потоком повітря, що рухається переважно в горизонтальному напрямку. Вітри перш за все класифікують у залежності від їхньої сили, тривалості та напрямку, з якого дме вітер. Так, короткі (кілька секунд) та сильні вітри називаються поривами [18].

Вітер швидкістю порядка 5--8 м/с вважається помірним, вище 14 м/с -- сильним; вище 20--25 м/с -- штормом, а вище 30--35 м/с -- ураганом. Різкі короткочасні посилення вітру до значень порядка 20 м/с і вище носять назву шквалів [17].

Вітер викликається різницею у тиску між певними ділянками. Якщо існує ненульовий баричний градієнт, повітря рухається із прискоренням від зони високого тиску до зони низького тиску. На планеті, що обертається, до руху вітру додається ефект Коріоліса. Таким чином, головними факторами, що визначають циркуляцію атмосфери у глобальному масштабі, є різниця у нагріві повітря сонячним світлом між екваторіальними і полярними районами, що викликає різницю у температурі та, відповідно, густині повітря, а тому й різницею тиску, а також ефект Коріоліса.

Швидкість вітру визначається величиною баричного градієнта, тобто різницею атмосферного тиску на встановлену одиницю відстані рівну 60 милям (1° широти), убік падіння тиску. Тому швидкість вітру тим більше, чим більше баричний градієнт [17].

Треба зауважити, що швидкість вітру постійно відчуває значні коливання - пульсації внаслідок турбулентності повітряного потоку. Чим більше нестійкість повітряної маси та чим більше швидкість вітру, тим більша поривчастість вітру.

Суттєву роль в процесі посилення вітру відіграє рельєф місцевості, висота станції, її захищеність по відношенню до пануючого потоку повітря та інші фактори [1, 2, 5, 10, 20, 24, 25].

Делись добром ;)