6. Українці у Канаді

Внаслідок масового переселення українців (переважно з Галичини) до Канади, яке розпочалося наприкінці XIX ст. і було доповнене другою та третьою хвилями еміграції після Першої й Другої світових воєн, у цій країні утворилась одна з найчисельніших у західному світі українська громада, що налічує близько 1 млн. осіб. Участь українців у господарському, політичному та культурному житті країни досить помітна. Представників української громади неодноразово обирали депутатами федерального і провінційних парламентів, вони ставали видатними урядовцями, суддями, дипломатами, а один з найвідоміших політичних діячів Рамон Гнатишин обіймає найвищу державну посаду генерал-губернатора Канади.

Більшість українських політичних, громадських, культурних організацій і церков обєднані у Конгрес українців Канади (КУК), що виконує роль своєрідного парламенту етнічних українців (за межами КУК діє тільки Товариство обєднаних українських канадців -- ТОУК). Важливе місце у суспільному житті українців посідають Українська католицька, Українська православна церкви. Громадські, політичні та культурно-освітні організації українців видають чимало газет і журналів, найпомітніші з яких «Український голос», «Гомін України», «Новий шлях», «Життя і слово», «Батьківщина», «Вісник», «Українські вісті».

Українську мову, літературу і культуру вивчають у широкій мережі громадських шкіл, відомих під назвою «рідні школи». У деяких провінціях (Альберті, Манітобі, Саскачевані) програми з української мови, літератури, географії та історії є складовими державної шкільної програми. У звичайних школах працюють також класи з українською мовою навчання.

Після Другої світової війни програмні курси з україністики зявились і у вищих навчальних закладах, наприклад в університетах Оттави, Торонто, Калгарі, Едмонтона, Ванкувера та ін. Українську літературну спадщину зберігають численні музеї, архіви, зокрема музей у Едмонтоні, Український музей Канади в Саскатуні, Осередок української культури та освіти у Вінніпегу.

Невідємною частиною українського громадського життя у Канаді завжди була культурно-мистецька діяльність. У центрах української культури працюють танцювальні, музичні та хорові колективи, проводять фестивалі, влаштовують художні виставки, фольклорні свята. Значно зміцнюються звязки українців Канади з Україною; організовуються спільні наукові конференції, семінари для вчителів, художні виставки, кінофестивалі, спортивні змагання. Налагоджуються звязки українських бізнесменів Канади з діловими колами України. Проголошення незалежності України відкрило нові можливості для розширення контактів українців Канади з Батьківщиною.