Лекція 4. Етно-демографічні особливості України

План:

1. Характеристика демографічної ситуації:

1.1. Природний рух населення

1.2. Статево-вікова структура населення

1.3. Національний та релігійний склад населення

2. Розподіл та розміщення трудового потенціалу.

3. Особливості системи розселення.

4. Міграційні процеси та українська діаспора.

1. Чисельність населення України за підрахунками Всеукраїнського перепису населення 2001 р. становила 48 млн. 457 тис. осіб (на 1 лютого 2007 р. – 46 млн. 956 тис.). За цим показником Україна займає 5 місце в Європі. Кількість міського населення складає 67,2%, сільського – 32,8%. Щільність населення в середньому по країні становив 80 осіб/кв. км. Низький цей показник у Чернігівській області – 39 осіб/кв. км., високий у Донецькій області – 183 особи/кв. км.

Природний рух населення – це зміна чисельності і складу населення в результаті народжуваності і смертності. Коефіцієнт народжуваності у 2008 р. – 9,2 %. Характеризується як дуже низький, який не забезпечує простого відтворення населення. Коефіцієнт смертності залишається великим (вище середнього рівня) і становить близько 16%, причому ситуація в сільській місцевості значно гірша, ніж у міських поселеннях. Найбільше зменшення населення зазнають Чернігівська, Вінницька, Житомирська області. У Дніпропетровській, Донецькій, Кіровоградській, Луганській областях параметри режиму смертності є вкрай несприятливими.

Середній вік українського народу – 37 років. За цим показником країна входить до 15 найстаріших країн світу. Середня тривалість життя – 68,2 роки – Україна стоїть позаду багатьох країн Європи.

Кількість чоловіків становила 46,3%; жінок – 53,7%. У дитячому і юнацькому віці приблизно однакова кількість дівчат і хлопців, але вже в середньому віці співвідношення поступово змінюється на користь жінок, у старшому віці чоловіків майже у два рази менше, ніж жінок. Найвища частка людей пенсійного віку у Чернігівській, Вінницькій, Полтавській, Черкаській, Житомирській областях. Найбільш „молодим” є населення Закарпатської, Рівненської, областей та м. Києва.

За даними Всеукраїнського перепису населення на території країни проживали представники понад 130 національностей і народностей. У складі населення України спостерігається яскраво виражена перевага двох національностей: 77,8% українці і 17,3% росіяни. Загалом на території України проживають такі національні меншини: білоруси, євреї, молдовани, румуни, кримські татари та інші.

Українці переважають в усіх регіонах, крім Севастополя та АР Крим, де найчисельнішою етнічною групою є росіяни. Майже в усіх інших регіонах росіяни посідають друге місце за чисельністю і лише у двох – четверте: на Закарпатті (після українців, угорців і румун) та на Буковині (після українців, румун і молдован). Висока питома вага росіян спостерігається також у Донбасі (38-39%). Найбільш етнічно строкаті регіони України – Чернівецька, Одеська, Закарпатська області та АР Крим.

2. На 1.01.2008 р. кількість населення України, зайнятого в усіх сферах економічної діяльності – 21,0 млн. осіб, із них у галузях економіки – 15,1 млн. осіб, інших сферах економічної діяльності – 5,9 млн. осіб. Скорочується частина зайнятого населення у галузях матеріального виробництва і у невиробничій сфері. На 1.01.2008 р. найменшим рівень зайнятості був у Івано-Франківській (37,5%), Тернопільській (37,6%), Луганській (38,6%), Житомирській (38,7%) областях, АРК (40,1%) і Кіровоградській (40,7%) області. Найбільша частка залученої в економіку людності спостерігається у м. Києві (53,8%), Хмельницькій області (50,8%), у м. Севастополі (49,9%), Миколаївській (49,2%), Сумській (48,9%) і Дніпропетровській (48,4%) областях.

3. Населення України проживає в міських (міста та селища міського типу) і сільських поселеннях. На 1.01.2008 р. в Україні існує 447 міст, загальна кількість міських поселень – 1345. Кількість селищ міського типу (смт) в Україні скорочується. У 2008 р. їх частка складається 893. Нині в Україні налічується 5 міст-мільйонерів – Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк. На початок 2008 р. в Україні було 28 648 сільських населених пунктів. Кількість сільських поселень в Україні постійно скорочується.

4. В Україні мають місце різні види міграцій: регіональні, міжрегіональні, міждержавні. Причини міграцій: економічні, політичні, релігійні, соціальні тощо.

Міграція – механічний рух населення, переїзд людей з одних місць постійного проживання в інші, з країни в країну.

Більшість міграцій направлено в Італію, Чехію, США, Ізраїль, а також у країни СНД, насамперед у Росію. Основним реципієнтом у міжрегіональному обміні населення є м. Київ. Позитивне сальдо міжрегіональних міграцій спостерігається на Харківщині, Дніпропетровщині та у м. Севастополі.

Діаспора – це перебування українського народу поза етнічною територією внаслідок добровільної чи примусової еміграції.

Українська діаспора нині існує в 32 країнах світу і налічує 8,9 млн. осіб. Найбільші діаспори – США, Канада, Бразилія, Австралія, Росія, Казахстан та інші.

Контрольні запитання:

1. Назвіть чинники розміщення населення України та охарактеризуйте сучасну систему розселення.

2. Чим зумовлена сучасна демографічна ситуація в України?

3. Які основні причини міграції населення та куди направлені основні міграційні потоки? Українська діаспора.

4. Визначить основні тенденції природного руху населення України?

5.Проблеми функціонування трудового потенціалу України?