Причорноморський економічний район

Причорноморський соціально-економічний район займає південну частину України. До складу Причорноморського економічного району входять Миколаївська (1225 тис. чол.), Одеська (2408 тис. чол.), Херсонська (1133 тис. чол.) області та Автономна Республіка Крим (1989 тис. чол.). Площа - 113,4 тис. км². На Керченському півострові залягає 2,8 млрд. т (14% запасів України) залізних руд. Виявлено родовища нафти і газу на Керченському півострові, АРК, півдні Одеської області.

Промисловість.

Раніше цей район розвивався в аграрному напрямі (зернове господарство). Промисловість переробляла сільськогосподарську продукцію, виготовляла сільськогосподарські знаряддя праці, судна, видобувала залізну руду. Пізніше структура промисловості змінилася у бік різноманітного машинобудування, галузей важкої промисловості, у сільському господарстві розширені площі під технічними культурами, виноградниками, садами.

В електроенергетиці значну роль відіграє Каховська ГЕС (352 тис. кВт). Теплові електростанції споруджено у Херсоні, Одесі, Миколаєві, Керчі, Сімферополі, Севастополі. Працює Південно-Українська АЕС у Миколаївській області (Південноукраїнськ). Будівництво Кримської АЕС припинено. Створено південну енергосистему, проте енергетика відстає від розвитку промисловості, майже немає власних енергетичних ресурсів.

Серед галузей машинобудування розвинене транспортне. Основними центрами морського суднобудування є Миколаїв, де працюють три суднобудівних заводи, що випускають різноманітні океанські і морські судна — танкери й суховантажні дизель-електроходи. У Херсоні два суднобудівних заводи випускають різні типи океанських і морських суден, доки для морських портів і портальні крани. Крім того, працює Керченський суднобудівний завод "Затока" та Севастопольський морський завод. Є окремі судноремонтні заводи в Одесі, Іллічівську, Ізмаїлі, Кілії. Сільськогосподарське машинобудування представлене Херсонським комбайновим заводом — виготовляє кукурудзозбиральні машини, Одеським — тракторні плуги, Сімферопольським — запасні частини й обладнання для сільськогосподарських машин.

У районі виготовляють енергетичне й електричне устаткування та машини, електродвигуни, дизелі, обладнання для автомашин, тракторів у Новій Каховці, Херсоні, Первомайську, Сімферополі, Одесі.

Хімічна промисловість працює здебільшого на власній сировині (ропі, солях озер і лиманів), частково використовує привізну. Найбільші підприємства — Одеський суперфосфатний, Сакський і Красноперекопський хімічні, Одеський хіміко-фармацевтичний та фарбовий, Севастопольський "Хімпром", Сімферопольський "Хімік".

Промисловість будівельних матеріалів не досить розвинена, у значних кількостях видобувають лише вапняк-черепашник, на заводах виготовляють залізобетонні вироби, м'яку покрівлю, лінолеум тощо. Цемент виробляють на Миколаївському цементному заводі, проте його не вистачає для власних потреб.

У легкій промисловості виділяється текстильна галузь. Цей район виготовляє приблизно 20 % тканин країни. Найбільш відомими підприємствами є Херсонський бавовняний комбінат, Одеська конопле-джутова фабрика. Вовняні фабрики працюють в Одесі і Татарбунарах. Є трикотажні комбінати в Миколаєві, Одесі, Херсоні. Взуття виготовляють в Одесі, Сімферополі, Миколаєві.

Велике значення має харчова промисловість, що ґрунтується на місцевій сировині. Широко розвинені консервна, молочна, ефіроолійна, рибна, м'ясна, тютюнова галузі. На харчову промисловість припадає майже половина продукції промисловості району. М'ясна представлена м'ясокомбінатами в Одесі, Миколаєві, Херсоні, Ізмаїлі, Сімферополі, Керчі, Первомайську, Вознесенську. Такі галузі, як маслоробна, молочна, сироварна, розташовані рівномірно на всій території регіону.

Сільське господарство має зерново-тваринницький напрям з широко розвиненим садівництвом і виноградарством. Землеробство району продукує пшеницю (майже третину збирання в Україні), кукурудзу, соняшник та ін. У районі поширені сади та виноградники. Найбільше плодів збирають в Автономній Республіці Крим та Одеській області. Тваринництво має молочно-м'ясний напрям. Провідна галузь — вівчарство, район дає 2/5 вовни України.

Одна з найважливіших ланок народногосподарського комплексу Причорноморського економічного району — її курортно-рекреаційне господарство. Сприятливі кліматичні умови причорноморської частини території, численні пляжі, тепле море, лікувальні грязі та мінеральні води різних типів визначають його державне та міжнародне значення. Найбільше значення мають курорти Південного Берега Криму і бальнеологічні курорти Одеси.

В Автономній Республіці Крим зосереджено 36 % санаторіїв курортного фонду України, понад ЗО % будинків і пансіонатів відпочинку, майже 20 % туристських закладів. Діють 127 санаторіїв і пансіонатів з лікуванням, 94 будинки відпочинку і пансіонати, у яких щороку відпочиває понад 1 млн. чол. В Одеській області — 43 санаторії і пансіонати з лікуванням, 16 будинків і пансіонатів відпочинку, турбази і дитячі табори. Функціонують курорти: Аркадія, Великий Фонтан, Кароліно-Бугаз — Затока, Куяльницький та ін. Всі вони в Одеському рекреаційному районі. Причорноморський економічний район — один з найбільших центрів туризму міжнародного значення. Численні пам'ятки історії, архітектури, археології, екзотичні природні об'єкти, м'який клімат зумовлюють розвиток пішохідного, автомобільного, водного, гірського та інших видів туризму.

Транспортна система. Район вивозить машини, металеві вироби, металургійну сировину, мінеральні добрива, продукти нафтопереробки, будівельні матеріали, устаткування для харчової промисловості, сільськогосподарські машини. Завозить кам'яне вугілля, нафту, ліс, лісоматеріали, чорні та кольорові метали.

Розвинені всі види транспорту.

Територією Причорноморського економічного району проходять траси нафтопроводів Кременчук — Херсон, Снігурівка — Одеса; газопроводу Шебелинка — Одеса; аміакопроводу Тольятті — Одеса. Аеропорти державного та міжнародного значення знаходяться в Одесі (два), Сімферополі, Миколаєві та Херсоні. Причорноморський район має велике значення у вирішенні проблеми нафти в Україні. Опрацьовуються кілька варіантів транспортування нафти. Найоптимальнішими є доставка у порти Одеси танкерним флотом з країн Близького Сходу й південного Середземномор'я, перевантаження її в Одесі й перекачування нафтопроводами на нафтопереробні заводи Херсона, Кременчука й Лисичанська.