Північно-Західний економічний район

Північно-Західний (Західно-Поліський) економічний район розташований на крайньому північному заході України. Район включає територію Волинської і Рівненської областей.

Загальні відомості і ЕГП

До Північно-Західного економічного району входять дві області (Волинська й Рівненська) загальною площею 40,3 тис. км кв; чисельністю жителів 2,2 млн. осіб. Територія району в минулому була частиною могутнього Галицько-Волинського князівства. З часом ці землі входили до складу Польсько-Литовської держави, Росії, Польщі, і тільки в 1939 році приєднані до основної частини української території.

Природні умови і ресурси

У межах Північно-Західного економічного району є незначні паливно-сировинні ресурси. Важливе місце серед запасів паливних ресурсів регіону належить Львівсько-Волинському кам'яновугільному басейну. Перспективні для місцевого використання газові родовища виявлені на Волині. У районі є значні запаси торфу. Рудних корисних копалин тут практично немає. У 90-роках у Волинській області виявлені перспективні поклади мідних руд. Порівняно багатий район на будівельну сировину, (вапняки, мергелі, крейду, граніт, габро) дорогоцінні камені (топази, янтар). Один з найбагатших Північно-Західний район на водні та лісові ресурси. Густа річкова сітка, багато озер і боліт, великі запаси підземних вод. Тут зосереджені значні масиви лісів Полісся.

Поверхня регіону охоплює рівнинні простори Поліської низовини, Волинської височини. Помірно континентальний клімат з достатнім, а в деяких районах надмірним зволоженням зумовили формування на рівнинах природних комплексів мішаних лісів з дерново-підзолистими, іноді заболоченими грунтами. Північно-Західний економічний район має значні природні рекреаційні ресурси. Це передусім мальовничі ландшафти поліських лісів та озер. Питома вага потенційно рекреаційних територій у структурі земель у Рівненській області є найбільшою в Україні (понад 50%).

Господарський комплекс

Промисловість у Волинському економічному районі представлена харчовою та легкою, а також машинобудуванням та металообробкою. Доповнюють цей промисловий комплекс лісова і деревообробна промисловість.

Паливно-енергетичний комплекс ґрунтується на кам'яному вугіллі (Нововолинське родовище), торфі (Журавичі, Маневичі, Сойне у Волинській обл., Моквин, Смига, Клесів, Чемерне у Рівненській обл.), а також Рівненській АЕС. Енергія надходить ще з Добротвірської ДРЕС (Львівська обл.). Природний газ подається по газопроводу Івацевичі — Долина та Дашава — Рівне — Костопіль.

Провідними міжгалузевими комплексами в економічному районі є паливно-енергетичний, машинобудівний, хіміко-індустріальний, будівельний, лісовиробничий, агропромисловий, легкої промисловості, транспортний та рекреаційний. Паливно-енергетичний комплекс базується на видобутку палива (вугілля, торф) та виробництві електроенергії на Рівненській атомній електростанції.

Основними галузями машинобудівного комплексу району є автомобілебудування (виробництво вантажопасажирських автомобілів), сільськогосподарське машинобудування, радіотехнічна, приладо- та верстатобудування.

Хіміко-індустріальний комплекс району орієнтується в основному на споживача. Найбільшими центрами хімічної промисловості є Рівне (азотні добрива), Луцьк (вироби з пластмаси, фарби, побутова хімія).

Найрізноманітніша продукція виробляється підприємствами будівельно-індустріального комплексу. Це видобуток і обробка будівельного каміння, виготовлення цементу (Здолбунів), залізобетонних конструкцій, скла, цегли, черепиці тощо. У районі є значна кількість цегельних заводів. Широко представлена обробка природного каменю — базальту, граніту у Костопільському, Сарненському та Рокитнівському районах Рівненської області.

Лісовиробничий комплекс Північно-Західного економічного району складається майже з усіх (крім целюлозно-паперового) виробництв: від лісозаготівлі до лісохімії (Костопіль, Ківерці, Радивилів, Луцьк, Ківерці, Рівне). Найбільш важливими і найдавнішими є підприємства лісової та деревообробної промисловості, а також лісохімії. Сформувався Волинський лісопромисловий комплекс (Луцьк, Ковель, Во-лодимир-Волинський), Камінь-Каширський у Волинській області, Костопільський домобудівний завод, Оржівський, Смизький та Клеваньський деревообробні комбінати, меблеві фабрики у Рівному, Костополі, Дубно, Острозі, Радивилові, Сарнах. У багатьох лісгоспах виробляють скипидар, живицю, вітамінне борошно.

Сільське господарство Полісся спеціалізуються в основному на льонарстві, картоплярстві та молочно-м'ясному тваринництві. Місцеве значення має зернове господарство, буряківництво, м'ясо-молочне тваринництво.

Проте найважливішою галуззю є харчова промисловість, яка в структурі виробництва товарів народного споживання становить понад 57 % продукції. Це такі галузі, як цукрова, м'ясна, плодоконсервна, маслосироробна і молочна. Найпотужнішою галуззю харчової промисловості є цукрова. Найбільші підприємства розміщені в сировинних районах, тобто в лісостеповій частині: Володимир-Волинський, Іваничівський у Волинській області та Дубнівський, Бабино-Томахівський заводи у Рівненській області.

М'ясна промисловість орієнтується, крім сировини, і на споживача. Найбільші м'ясопереробні підприємства зосереджені в Луцьку, Нововолинську і Ковелі на Волині та в Рівному і Дубному на Рівненщині.

Молочні підприємства поширені по всій території Волинського району: Луцьк, Рівне, Дубно, Сарни, Гоща та ін. Працюють заводи — крохмале-патоковий у Володимирці, спиртовий — у Зірному, пивоварні — в Луцьку, Рівному, Острозі, Семидубах, Квасилові, Вовковиях, мінеральних вод — в Острозі, Березному, Степані, кондитерські — в Луцьку, Рівному.

У південній частині району діють комбікормові заводи.

Використовуючи місцеву та привізну сільськогосподарську сировину, а також значні трудові ресурси району, набув значного розвитку комплекс легкої індустрії. Основними центрами комплексу є Рівне, Луцьк, Дубно, Ковель.

Серед галузей транспортного комплексу найбільше значення мають залізничний та автомобільний, а також трубопровідний та повітряний види транспорту. Шляхи сполучення переважно мають загальнодержавне й міжнародне значення. Найбільшими транспортними вузлами, крім обласних центрів, є також міста Ковель, Здолбунів, Сарни. Найважливіші центри рекреації та туризму: Володимир-Волинський, Рівне, Луцьк, Шацьк та ін.

Таким чином, на території Волинського району виділяються такі промислові підрайони:

Нововолинський — паливна, будівельних матеріалів та деревообробна промисловість, а також харчова і легка з перспективним розвитком машинобудування;

Ковельський — сільськогосподарське машинобудування, харчова та легка промисловість;

Луцький — машинобудування, харчова та легка промисловість: виробництво автомобілів, підшипників та приладів, виробів швейної і текстильної промисловості, продуктів харчування.