Органи законодавчої та виконавчої влади
В Азербайджанській Радянській Соціалістичній Республіці органи управління на місцевому рівні включали комітети Комуністичної партії, ради народних депутатів та виконавчі комітети, а на республіканському - Центральний комітет Комуністичної партії Азербайджану, Верховна Рада і Рада міністрів. ЦК компартії Азербайджану приймав рішення, Верховна Рада надавав їм форму законів, а Рада міністрів забезпечував реалізацію рішень і законів. З 1969 по 1982 республікою керував перший секретар ЦК Г. А. Алієв, що став потім першим заступником голови Ради міністрів СРСР. У 1987 Алієв повернувся в Азербайджан і зайняв посаду голови Верховного меджлісу Нахічевань.
Пост президента Азербайджанської Республіки був введений в 1991. Президент обирається на загальних виборах таємним голосуванням на 5 років, але не більше ніж на два терміни.
Законодавчу владу в Азербайджані здійснює парламент - Міллі меджліс, що складається з 125 депутатів та обирається на 5-річний термін. Вищий орган виконавчої влади - кабінет міністрів, який призначається президентом і затверджується Міллі меджлісом. Дії органів влади регламентуються конституцією республіки, прийнятою на референдумі в листопаді 1995.
Судова система
Судова система країни в цілому близька до існувала в колишньому СРСР. Вищим судовим органом є Верховний суд, що обирається парламентом на пятирічний термін. До складу Суду входять палати у кримінальних та цивільних справах.Судочинство здійснюють місцеві суди.
Політичні партії.
З початку 1990-х в Азербайджані офіційно діє багатопартійна система, проте опозиція звинувачує уряд в авторитаризмі і переслідуваннях інакомислячих. Правляча партія, що домінує на політичній сцені країни - Новий Азербайджан (НА).Вона заснована в 1992 колишнім першим секретарем Комуністичної партії (1969-1982) Гейдаром Алієвим, який на той час очолював автономну Нахічеванська республіку. Партія зайняла помірно-консервативні позиції, виступила за перетворення Азербайджану в сучасне світська держава з ринковою економікою.Отримала перемогу на парламентських виборах 1996. У 2000 отримала 75 із 125 місць у Міллі меджлісі. Після відходу з політичної арени президента Г. Алієва фактичним главою НА став новий президент І. Алієв.
Опозиційні партії: Азербайджанська партія Народний фронт - утворена в 1989 як ліберально-націоналістичний обєднання Народний фронт, правляча в 1992-1993.На виборах 2000 отримала 6 місць в Міллі меджлісі. Лідери - Алі Карімлі, Мірмахмуд Світу-огли, Кудрат Гасангулієв.
Партія громадянської солідарності - ліберальна.На виборах 2000 завоювала 3 місця в парламенті. Лідер - Сабір Рустамханли.
Комуністична партія Азербайджану - відтворена в 1993, спадкоємиця компартії, яка входила до складу КПРС. У 2000 отримала 2 місця в парламенті.Лідер - Раміз Ахмадов.
Партія рівності (Мусават) - праволіберальна, відтворена в 1992 політичними діячами, які входили до складу Народного фронту.У 2000 отримала 2 місця в парламенті. Лідер - Іса Гамбар.
Партія національної незалежності - утворена в 1992, права.Створена колишніми членами Народного фронту. У 2000 отримала 2 місця в Міллі меджлісі. Лідер - Етібар Мамедов.
Діють також: Ліберальна партія (лідер - Лала-Шевкет Гаджиєва); Демократична партія (лідер - Расул Гулієв); Партія Альянс заради Азербайджану (1 місце в парламенті); Партія соціального благоденства(ліволіберальної, 1 місце в парламенті); Партія батьківщини (1 місце в парламенті); Партія співвітчизників (1 місце в парламенті, лідер - М. Сафаров); Партія справедливості (лідер - Ільяс Ізмаїлів),Сучасна партія рівності (лідер - Хафіз Гаджієв), Соціал-демократична партія (лідер - З. Алізаде) та інші.
Збройні сили
Одним з перших кроків, що послідували за проголошенням незалежності, було створення міністерства оборони, в завдання якого входило реформування збройних сил. В даний час збройні сили включають сухопутні війська, військово-морський флот, військово-повітряні сили, сили протиповітряної оборони та прикордонні війська.Чисельність збройних сил становить 69,5 тис. осіб.Військові витрати Азербайджану оцінюються в 30-40 млрд. манатів.
- 6.2.1 Економіко-географічна характеристика регіонів та країн світу
- На тему: «Економіко географічна характеристика Східної Азії: Китайська народна республіка»
- Економіко-географічна характеристика країн світу
- 1.Економіко-географічна характеристика Японії.
- Економіко-географічна характеристика Франції.
- Тема 12. Економіко-географічна характеристика Росії.
- Лекція 4. Суспільно-географічна характеристика Карпатського, Північно-Західного економічних районів. Особливості та перспективи розвитку України
- Лекція 2. Суспільно-географічна характеристика Столичного, Центрального, Північно-Східного економічних районів
- Лекція 3. Суспільно-географічна характеристика Причорноморського, Придніпровського, Подільського економічних районів
- 1. Економічна I соціальна географія світу (б.П.Яценко).