Загальна фізико-географічна характеристика Галицького району

реферат

4. Водні ресурси

У гідрогеологічному відношенні територія лівобережжя належить до моноклінального схилу Подільського артезіанського басейну платформенного типу, стік з якого спрямований у західному та південно-західному напрямку до Передкарпатського прогину, на правобережжі - до Дністра, для яких характерне розповсюдження пластово-тріщинних колекторів з локальним розвитком, які залягають пошарово. Серед них виділяють такі водоносні горизонти і комплекси:

1.Водоносний комплекс алювіальних відкладів. Ці води приурочені до заплав і терас річок. Основними водомісткими породами є піщано-гравійно-галечникові. Води безнапірні, прісні з мінералізацією до 1г/дм3, гідрокарбонатно-кальцієві, інколи гідрокарбонатно-сульфатно-кальцієві Використовується для потреб водопостачання.

2. Водоносний горизонт у верньобаденських відкладах має незначну потужність, безнапірний. За хімічним складом води гідрокарбонатно-сульфатні. Горизонт має локальне поширення на вододілах річок Лімниця-Луква-Бистриця і на правобережжі р. Дністер. Води прісні з мінералізацією 0,22-0,5 г/дм3, використовуються для індивідуального водопостачання.

3. Водоносний горизонт у відкладах середнього бадену. Поширений локально і приурочений до водомісткої сульфатної товщі. Води насичені іонами сульфатів з мінералізацією до 2,3 г/дм3, які практично не використовуються.

4. Водоносний горизонт у відкладах нижнього бадену. Горизонт характеризується значною водонасиченістю і часто використовується для водопостачання. Води прісні, мінералізація коливається в межах 0,3-0,7 г/дм3 і за хімічним складом - гідрокарбонатно-магнієво-кальцієві.

5. Водоносний горизонт у відкладах верхньої крейди. Має широке розповсюдження по всій території. Мінералізація вод коливається від 0,21г/дм3 до 2-3г/дм3. Переважають води сульфатно-гідрокарбонатно-кальцієві з мінералізацією 0,3-0,7 г/дм3. Води горизонту, зазвичай, напірні і використовуються для централізованого водопостачання та як лікувально-оздоровчі ( столова вода “Галичанка”).

6. Водоносний комплекс у нижче залягаючих відкладах. Води практично не використовуються.[3, 25]

Поверхневі води на території району представлені переважно рікою - Дністер та її правими допливами -Лімницею, Луквою та Сівкою й лівими - Бебелкою та Гнилою Липою з допливою Нараївка. Загальна площа водної поверхні складає 4096 га, що є найбільшим показником у Івано-Франківській області. Середній річний стік річок становить до 200 мм, у період весняної повені - до 50 мм, а в період дощових паводків - 10-20 мм.

Ріки в межах району характеризуються паводковим режимом. Для них характерні систематичні і часті підняття рівня води в усі пори року: навесні - під час танення снігу; влітку і восени - у період випадання сильних дощів; взимку - внаслідок раптових відлиг, які супроводжуються дощами і таненням снігу. Висота підняття рівня води біля м. Галич коливається в межах 0,5-6 м. Річний стік цих річок розподіляється таким чином: навесні (березень-травень) - 40%, влітку (червень-серпень) - 30%, восени та взимку - 25-30%.Узимку ріки, зазвичай, вкриті кригою, яка є нестійкою. Тривалість кригоставу, що в середньому розпочинається в першій декаді грудня, складає близько 50 днів. Товщина криги в середньому 20-30 см, її скресання починається наприкінці лютого - на початку березня. Кригохід триває 5-8 днів.

Дністер є однією із найбільших водних артерій Галицького району. Ріка протікає по широкій долині, її правий берег високий і крутий, лівий - пологий. Заплава ріки широка, зайнята луками. На заплаві є заболочені стариці. Ширина русла біля Галича - 60-80 м. Русло звивисте, місцями прямолінійне (на відтинках Ганівці-Шевченкове та Галич-Дубівці). Глибина ріки коливається в межах 2-4 м; швидкість течії в середньому 0,8-1,0 м/с. Дністер має важливе природоохоронне значення у збереженні видового і кількісного багатства водоплавних птахів під час міграції та зимівлі.

Лімниця протікає в північно-східному напрямку по вузькій (до 2км) долині. Вважається одною з найчистіших річок Європи. Береги Лімниці високі, круті, порізані ярами. Схили переважно вкриті лісом. Русло звивисте з великою кількістю стариць. Ширина русла - 20-60 м, глибина - до 2 м, швидкість течії - 0,7 м/с.

Луква і Сівка вирізняються більш спокійною течією, але паводки на них повторюються часто, особливо весною і влітку. Долина Лукви глибока й вузька з крутими берегами, які порізані ярами й покриті чагарниками та лісом. Долина Сівки, навпаки, широка з низькими берегами, пологими й широкими терасами.

Найбільшою лівою допливою Дністра в межах Галицького району є Гнила Липа, що тече в південному, а потім у південно-східному напрямках і впадає в Дністер нижче Галича. Гнила Липа має ліві допливи - Нараївка, Студений Потік. Долина ріки широка, але береги її круті і високі, порізані ярами і балками, порослі верболозами. Унаслідок малих нахилів швидкість течії становить 0,2-0,3 м/с. Максимальні паводки повязані з весняним сніготаненням. Середній багаторічний модуль стоку - близько 5 л/с з 1км2. Узимку ріку вкриває крига на 50-55 днів (в різні роки від 2 тижнів до 3 місяців).[1, 35]

Делись добром ;)