Соціальні спільноти:
групові: класи, верстви, соціально-демографічні групи, професійні групи та ін.;
масові: учасники суспільних рухів, аудиторія глядачів, любительські об'єднання, тощо;
соціально-родинні: сім'я, рід, плем'я;
етнічні: етнос, народність, нація, національна меншина;
соціально-територіальні: мешканці – житлових будинків, сіл, району міста, області тощо.
Здавна такі соціальні спільноти, як рід, сім'я, плем'я тощо, забезпечували людям засоби до існування, репродукцію людини, спільну протидію силам природи, іншим племенам тощо. Все це допомогло людству не тільки вціліти, а й закласти основи подальшого прогресу, розвитку цивілізації.
Будь-яка соціальна група може розглядатися як суб'єкт системи "Л-ЖС" і визначати рівень цієї системи. Отже, ми можемо говорити про рівень системи з однієї особи, сім'ї, мешканців житлового будинку, мікрорайону, населеного пункту тощо.
Техногенне середовища - житло, транспорт, знаряддя праці, промислові та енергетичні об'єкти, зброя, домашні і свійські тварини, сільськогосподарські рослини, тобто матеріальна культура, створена людством за час його існування. Це оточення формується людиною фактично в односторонньому порядку без участі природи, а переважно за її рахунок і є сукупністю досягнень, суспільства в результаті матеріального і духовного розвитку. Таке середовище називається техногенним або техносфера.
Головною причиною створення і розвитку техногенного середовища було і є прагнення людей задовольняти свої потреби, які весь час зростають. Однак дуже часто через незнання або нехтування законами природи людська діяльність призводить до небажаних, а інколи навіть до трагічних наслідків.
Техногенне середовище, як правило, поділяють на побутове та виробниче.
Побутове середовище — це середовище проживання людини, що містить сукупність житлових будівель, споруд спортивного і культурного призначення, а також комунально-побутових організацій і установ. Параметрами цього середовища є розмір житлової площі на людину, ступінь електрифікації, газифікації житла, наявність центрального опалення, холодної та гарячої води, рівень розвитку громадського транспорту та ін.
Виробниче середовище — це середовище, в якому людина здійснює свою трудову діяльність. Воно містить комплекс підприємств, організацій, установ, засобів транспорту, комунікацій тощо. Виробниче середовище характеризується передусім параметрами, які специфічні для кожного виробництва і визначаються його призначенням. Це вид продукції, яка виробляється на ньому, обсяги виробництва, кількість працівників, продуктивність праці, енергомісткість, сировинна база, відходи виробництва тощо. Крім цих параметрів, є такі, що визначають умови праці та її безпеку: загазованість, запиленість, освітленість робочих місць, рівень акустичних коливань, вібрації, іонізуючої радіації, електромагнітного випромінювання, пожежо- та вибухонебезпечність. наявність небезпечного обладнання, засобів захисту працівників, ступінь напруженості праці, психологічний клімат та багато інших.
У звичайних умовах проживання параметри побутового середовища регламентуються відповідними санітарно-гігієнічними нормативними документами, які встановлюються державними або місцевими органами влади та охорони здоров'я Ці параметри підтримуються спеціальними комунальними службами і самими людьми, які проживають у регіоні.
Але під впливом тих чи інших факторів, передусім природного чи військового характеру, параметри життєвого середовища можуть вийти за межі встановлених норм і тоді може виникнути загроза не тільки здоров'ю, а й життю людей.
Отже, кожен з компонентів життєвого середовища людини взаємопов'язаний з іншими, і людина відчуває вже результат їх комплексної дії.
- Лекція 1-2 Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності
- Актуальність сучасного стану безпеки життєдіяльності
- Історія виникнення та розвитку теорії безпеки життя та діяльності людини
- Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності
- Системний підхід у безпеці життєдіяльності
- Соціальні спільноти: