1. Сутність та значення розвитку продуктивних сил Іраку

Рубіж ХХ - ХХІ століття - це межа тисячоліть, яка розділяє епоху складного, суперечливого розвитку світової економіки ХХ століття, що позначена руйнівними економічними кризами й одночасно прогресивними тенденціями розвитку, і прийдешню добу глибокої трансформації сучасної системи міжнародних економічних відносин, цілковито нових принципів господарювання, яких вимагає нове тисячоліття. Світова економічна система вперше в історії перетворюється на єдиний організм, де кожна національна складова має свою функціональну специфіку, але всі вони нерозривно повязані між собою.

У сучасному світі виробляти всі види товарів та послуг, розвивати та вдосконалювати всі фактори виробництва не взмозі жодна, навіть найбагатша, країна. Система світового господарства є саме тим механізмом, який може забезпечити досягнення цих цілей в інтересах усіх країн.

Продуктивні сили - це система речових і особистих елементів у процесі поєднання яких здійснюється виробництво.

До речових елементів виробництва належать: предмети праці - речі, які людина обробляє в процесі виробництва (ліс, вугілля, руда, метали тощо), знаряддя і засоби праці (виробничі споруди, верстати, устаткування, залізниці, канали, шосе, трубопроводи, обробні землі тощо), тобто предмети і комплекси предметів, які пристосовані людиною для впливу на предмети праці.

Особисті елементи - це люди, які виробляють засоби праці та приводять їх у рух, володіючи для цього виробничими навиками, досвідом і знаннями. Людина - головна виробнича сила.

Вивчення і пізнання обєктивних закономірностей територіальної організації продуктивних сил у межах певної країни можливе лише за умови аналізу множини факторів, що впливають на розвиток і розміщення різних галузей народного господарства.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Структурна схема продуктивних сил регіону

*Джерело №9 в списку літератури

Структурну схему продуктивних сил та їх ролі у формуванні господарства країни наведено на рис. 1.

Для того, щоб охарактеризувати роль та значення продуктивних сил у розвитку Іраку, проаналізуємо основні макроекономічні показники даної країни (табл. 1, рис. 2).

Як відомо, до загальних економічних показників, що характеризують загальний рівень розвитку продуктивних сил як Ірану так і інших країн світу належать: ВВП, рівень інвестицій, інфляція, борг країни тощо. Взагалі ж основні показники соціально-економічного розвитку даної країни зображено в таблиці 1. В цій таблиці наведені показники за 2001 та 2002 роки. Основні соціально-економічні показники Ірану відображені в таблиці 1 в відсотках приросту чи спаду, щодо попереднього року, а дані 2000 р. прийнято за 100%.

Таблиця 1

Основні соціально-економічні показники Ірану,

(темпи приросту, % до попереднього року)

*Джерело №19 в списку використаної літератури

Отже, аналізуючи дану таблицю, слід сказати, що в цілому на протязі 2007-2009 років прослідковується тенденція до стабільності ситуації, в країні зріс індекс промислового виробництва на 5,6%, а ВВП країни зріс на 1,8%. При цьому і зменшився рівень інфляції, який в 2009 році коливався в межах 1,3%.

Проаналізуємо динаміку показників ВВП Іраку (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка ВВП Іраку, млрд..дол

*ВВВ - валовий внутрішній продукт, що включає вартісний обсяг всіх вироблених товарів та послуг, інвестицій, та амортизації

Рис. 3. Динаміка ВВП Іраку на душу населення, тис..дол

*Джерело №21 в списку літератури

Загальні обсяги ВВП країни збільшувалися у 2005-2008 роках, однак темпи зростання ВВП, що були викликані реформами 2003-2004 рр., все ж таки були спадними. У 2009 році відбулося зниження ВВП країни на 11,7%, і він склав 89,6 млрд.дол. США. Аналогічну тенденцію можна спостерігати і для показника ВВП на душу населення. Він повторює динаміку загального обсягу ВВП, а чисельність населення в Іраку впродовж 2005-2009 рр. істотно не змінювалася.

Ірак, за конституцією, - країна з регульованою державою капіталістичною економікою. Держава покликана безпосередньо контролювати видобуток і експорт нафти, більшість інших провідних галузей промисловості, всі банки і майже всю зовнішню торгівлю; він повинен також розподіляти контракти з великих будівельних проектів під вигідні позики та утримувати обмінний курс валюти. Держава бере на себе зобовязання сприяти інвесторам у організації капіталомістких сільськогосподарських підприємств, що займаються, наприклад, поливним плодівництвом і городництвом, бройлерним виробництвом. Сільськогосподарські виробники за пільговими цінами орендують державні землі, отримують пільгові кредити і користуються сприятливим курсом обміну валюти. Приватним підприємцям дозволяється вкладати кошти в будівництво, вантажні перевезення, роздрібну торгівлю та сферу обслуговування. Держава регулює також ціни на ряд товарів.

Введені в 1991 санкції ООН на зовнішню торгівлю внесли істотні корективи в державну економічну політику. В даний час на зовнішній ринок, повязаний навіть з експортом нафти, допущені приватні підприємці.

Отже, продуктивні сили Іраку відіграють важливу роль у формуванні господарського комплексу країни. Незважаючи на ряд внутрішніх та зовнішніх проблем у військово-політичній та економічній сферах, економіка Іраку демонструє все незначні позитивні тенденції розвитку. Негативно позначилася на показниках розвитку продуктивних сил фінансова криза 2008-2009 років, внаслідок якої зменшилися експортні ціни на нафту, що призвело до падіння ВВП.