logo search
Економічна характеристика Австралії

1.3 Стратегія економічного розвитку

В останні роки в країні здійснюється структурна перебудова економіки. У результаті проведених у вісімдесятих роках корінних структурних змін і завдяки значним капіталам, вкладеним в австралійську економіку (особливо в гірничодобувні й енергетичні галузі, яким належить ключова роль в економіці країни), а також впровадженню новітніх технологій, в Австралії спостерігається стабільний економічний підйом.

Істотний внесок у розвиток економіки Австралії, а також у цілому світової науки й техніки вносять австралійські вчені й дослідники, яким належить велика кількість винаходів і розробок нових технологій у гірничодобувній індустрії, у сільському господарстві, у переробних і в інших галузях промисловості, що використовують високі технології, а також у медицині, освіті й у ряді інших сферах економіки.

Експерти пояснюють зростання стабільності економічної системи Австралії в період після 1945 року тим, що в її економіці усе більше знижується важливість таких "ненадійних" у сучасному розумінні галузей, як сільське господарство й гірничодобувна промисловість. Австралії вдалося домогтися великого прогресу в розвитку постіндустріальної економіки, що базується на послугах. Останні роки найбільш швидко зростаючими секторами є торгівля нерухомістю й надання бізнес-послуг, і, як очікуються, саме ці сектори стануть найбільшими в найближчі кілька років.

Економічне зростання девяностих років характеризувалося високою продуктивністю праці, розміщенням капіталу в сферах найбільшої прибутковості й швидкою інновацією. Кілька важливих рішень економічної політики, таких як дерегуляція ринку, політика конкуренції й децентралізація ринку праці, стали основою цього процесу. Одним з найважливіших факторів девятирічного росту було рішення уряду домогтися профіциту бюджету і його прихильність меті втримання інфляції у встановлених рамках [20, с. 190].

Економічна модель Австралії не відрізнялася стабільністю при зміні урядів. Кожний новий кабінет пропонував своє бачення економічної політики тому, варто розглядати економічну політику в розрізі кабінетів Урядів.

Так, основними питаннями для Кабінетів Говарда стали нова податкова система, імміграція, війна в Іраку, а також політика відносно корінного населення. Джон Говард виступав за збереження монархічної системи управління (Австралія перебуває під володарюванням англійської королеви).

Його Уряд оголосив, що цілком розрахувався із боргами у сумі $96 мільярдів, що дістався йому у спадок після приходу до влади 1996. Час урядування Говарда відзначено постійним зростанням економічних показників. Рівень безробіття впав з 8,1% (1996) до 4,1% (2011). Говард часто казав, що управління економікою є найсильнішим пунктом роботи Уряду. Ці слова підтверджували результати виборів, оскільки більшість електорату вважала, що Уряд Говарда краще керуватиме економікою, ніж його опоненти.

Сьогоднішній кабінет на чолі з Гіллард на пості премєр-міністра почав рух на зустріч із представниками найбільших добувних компаній із приводу дискусійного податку на оренду мінеральних ресурсів, запропонованого Австралійською лейбористською партією при К. Радді, що викликав багато розмов. Гіллард змогла досягти попередньої згоди з ними.

Серед знакових заходів уряду Гіллард необхідно виділити:

– закріплення 35% місць у партійному списку за жінками;

– виділення 300 мільйонів доларів на роботу з населенням, що піддано самогубствам і депресії;

– цензура Інтернету, щоб люди не мали "вільний доступ до сцен насильства";

– планує закріпити юридичне право на культурну автономію аборигенів.

Напередодні виборів у серпні 2014 року вона яро виступала за перетворення Австралії в республіку. Ця позиція багато в чому відповідає суспільним настроям у країні: у лютому 1998 року в столиці Австралії Канберрі пройшов конституційний конвент, де більшість із проголосували за перетворення Австралії в республіку. В 2009 році було проведене соцопитування, де 46% австралійців виразили бажання, щоб Австралія стала республікою [21, с. 211].

Економічна політика Австралії знаходить своє відображення у Рейтингу конкурентоспроможності країн (IMD), в якому в 2014 р. Австралія займала 7 місце із показником 88,934. Рейтинг конкурентоспроможності країн відбиває здатність національних систем управління створити сприятливі умови й конкурентоспроможне середовище для субєктів підприємницької діяльності.