3.3 Конкурентоспроможність і міжнародна співпраця

Індекс глобальної конкурентоспроможності -- глобальне дослідження і супроводжуючий його рейтинг країн світу по показнику економічної конкурентоспроможності. Розрахований по методиці Всесвітнього економічного форуму, заснованій на комбінації загальнодоступних статистичних даних і результатів глобального опиту керівників компаній, -- широкого щорічного дослідження, яке проводиться Всесвітнім економічним форумом спільно з мережею партнерських організацій -- провідних дослідницьких інститутів і організацій в країнах, що аналізуються в звіті.

Дослідження проводиться з 2008 року і на даний момент представляє найповніший комплекс показників конкурентоспроможності по різних країнах світу Індекс глобальної конкурентоспроможності складений з 113 змінних, які детально характеризують конкурентоспроможність країн світу, що знаходяться на різних рівнях економічного розвитку. Сукупність перемінних на дві третини полягає з результатів глобального досвіду керівників компаній (щоб охопити широкий круг чинників, що впливають на бізнес-клімат в досліджуваних країнах), а на одну третину із загальнодоступних джерел (статистичні дані і результати досліджень, здійснюваних на регулярній основі міжнародними організаціями).

Всі змінні обєднані в 12 контрольних показників, що визначають національну конкурентоспроможність:

1. Якість інститутів державного управління.

2. Інфраструктура.

3. Макроекономічна стабільність.

4. Здоровя і початкова освіта.

5. Вища освіта і професійна підготовка.

6. Ефективність ринку товарів і послуг.

7. Ефективність ринку праці.

8. Розвиненість фінансового ринку. Р

9. Рівень технологічного розвитку.

10. Розмір внутрішнього ринку.

11. Конкурентоспроможність компаній.

12. Інноваційний потенціал.

Детальний опис методології формування Індексу і джерел даних для нього приводиться в щорічній доповіді Всесвітнього економічного форуму за результатами чергового порівняльного дослідження. Для кожної з економік, охоплених дослідженням, звіт містить детальні описи країни і національної економіки з детальними підсумками по загальній позиції в рейтингу і по найбільш видатних конкурентних перевагах і недоліках, які були виявлені на підставі аналізу, використовуваного для розрахунку Індексу. Включений також детальний статистичний розділ з таблицями рейтингів по різних індикаторах. У звіті міститься детальний огляд сильних і слабких сторін конкурентоспроможності країн, що робить можливим визначення пріоритетних областей для формулювання політики економічного розвитку і ключових реформ. Традиційно, в доповідь також включені тематичні розділи, присвячені детальнішому дослідженню низки країн і регіонів [2, с. 99].

В 2014 році Австралія в рейтингу країн за Індексом глобальної конкурентоспроможності займала 15 місце із індексом 5,15, а в 2013 році - 18 місце із 4,9. В останні десятиліття міжнародні відносини Австралії ґрунтувалися на тісних відносинах з США і Новою Зеландією через організацію АНЗЮС (Australia, New Zealand, United States Security Treaty), з Південно-східною Азією через АСЕАН, і Океанією в рамках Форуму тихоокеанських островів. Основні зусилля держави направлені на лібералізацію зовнішньої торгівлі. Австралія надає допомогу багатьом країнам, що розвиваються. Австралія є членом таких організацій як: АБР (ADB), АНЗЮС (ANZUS), АТЕС (APEC), ARF, АСЕАН (ASEAN) (діалог-партнер), Австралійська група, БМР (BIS), C, CP, EAS, ЄБРР (EBRD), ФАО (FAO), МАГАТЕ (IAEA), МБРР (IBRD), ІКАО (ICAO), МТП (ICC), ICCT, ICRM, МЕА (IEA), МФК (IFC), IFRCS, МГО (IHO), МОТ (ILO), МВФ (IMF), ІМО (IMO), IMSO, Інтерпол (Interpol), МОК (IOC), IOM, IPU, ISO, ITSO, МСЕ (ITU), ITUC, MIGA, NAM (гість), NEA, NSG, ОЕСР (OECD), ОЗХО (OPCW), Паризький клуб, PCA, PIF, Sparteca, SPC, ООН (UN), ЮНКТАД (UNCTAD), ЮНЕСЬКО (UNESCO), UNFICYP, УВКБ ООН (UNHCR), UNMIS, UNMIT, БАПОР (UNRWA), UNTSO, ЮНВТО (UNWTO), ВПС (UPU), СОТ (WCO), ВІЗ (WHO), ВОЇС (WIPO), ВМО (WMO), СОТ (WTO).