logo search
Етнічна демографія: предмет, завдання, методи

2. Етнос як обєкт етнічної демографії

Умовою появи та утвердження будь-якої науки виступає перш за все наявність власного обєкту дослідження. У тому випадку, коли цей обєкт є спільним для багатьох наук необхідне виділення таких його сторін, рис чи закономірностей, які б не вивчалися жодною іншою наукою, а були б специфічними.

Поняття “населення” як обєкті демографії, розуміється як сукупність людей у певних територіальних (адміністративних чи державних) межах. Тепер необхідно розглянути наукове визначення поняття “етносу” (або “етнічна спільність”) як біосоціальної групи людей в етнічних (національних) кордонах.

Відповідно до усталеного в етнографічній науці визначення поданого у більшості спеціалізованих довідкових видань етнос ( з грецької мови “etnno” - суспільство, племя , народ, група) - це стійка спільність людей що історично склалася. Основними умовами виникнення етнічної групи є спільність території і мови, що в подальшому виступають як ознаки етносу. Іншими ознаками етносу є спільність рис матеріальної та духовної культури, психологічних характеристик, наявність етнічної самосвідомості, що втілюється у вживанні самоназви (етноніму). Інколи формуванню етнічної спільності сприяє спільність релігійних вірувань людей. Сформований етнос виступає як соціальний організм здатний до відтворення шляхом етнічно однорідних шлюбів та передачі новому поколінню мови, культури, традицій, етнічної орієнтації тощо.

Етноси формуються під впливом природної належності людського угруповання до певного географічного середовища, кліматичних умов, ландшафту, рослинного і тваринного світу.

Етнічне буття людини привязане до певної місцевості з її географічними особливостями, що позначається на особливостях побуту і культурі, на характері людей, традиціях, звичаях, спільній історичній долі та інших обєднавчих факторах, що далеко виходять за межі географічного середовища. Етнос характеризується і певною спільністю психічних рис індивідів, що входять до його складу, які формуються під впливом природнокліматичних умов. Проте етнос, будучи за своїм походженням повязаним із природою та тривалою генетичною еволюцією, свої головні характеристики отримує в соціально-культурному оформленні, і вони передаються від покоління до покоління через історичну память, через засвоєння культурних надбань, традицій тощо. Етнос як такий є не суто природним утворенням, а його історичною асиміляцією в культурі, що здійснюється багатьма поколіннями людей.

Отже, етнос -- це група людей, яка історично склалася на певній території і характеризується спільністю мови, культури, побуту, звичаїв, традицій, способу життя та особливостями психічного складу.

Етнос як суспільно-природне утворення слід відрізняти від історичних спільнот людей, таких як рід, племя, народність, нація, які хоч і формуються на основі певних етнічних спільнот, проте є продуктом історії, соціокультурними утвореннями.

Суттєва відмінність етносу від багатьох інших соціальних утворень полягає у тому, що етноси виникають історично, незалежно від волі і бажання людей та що вони, в принципі, можуть існувати окремо один від одного. До сьогодні триває дискусія навколо питання природи етносу, а саме: вважати етнос соціальною чи біологічною категорією? На противагу традиційному у колишньому радянському суспільствознавстві визначенню етносу як соціального організму все частіше висувається концепція Л. Гумільова, котрий характеризував етнічну спільність перш за все як біологічну, а вже потім соціальну категорію.

Етнос як обєкт етнічної демографії має дуже важливу ознаку, яка так чи інакше, але все ж випадає із сфери етнографічного дослідження - це здатність до біологічного відтворення. Саме ця етнічна ознака і виявляється ключовою ланкою в обґрунтуванні етносу як обєкту етнодемографічного дослідження. Закономірності процесу відтворення етнічної спільності виражаються через демографічні категорії що характеризують цей процес (народжуваність, шлюбність, кількість дітей, структура родини, міграційні та урбанізаційні процеси, смертність тощо) та знаходять свій вияв у динаміці чисельності етносу.

На процес відтворення етносу як біосоціальної категорії впливають і інші його ознаки. Передусім, це особливості матеріальної та духовної культури (характер господарства, система харчування, психологічний тип, релігійні вірування, звичаї і традиції тощо).

Етнос, як обєкт дослідження, цікавить етнічну демографію, оскільки має низку ознак, які тим чи іншим чином відображаються на закономірностях процесу його відтворення та впливають на конкретні етнодемографічні показники (динаміку чисельності народу).