1.1 Економічний район, його головні ознаки, районоутворюючі фактори
Економічне районування - обєктивна основа територіальної організації виробництва. Економічний район - це територіально цілісна частина народного господарства країни, яка характеризується такими ознаками:
Ш спеціалізація як основна народногосподарська функція, тобто спеціалізація району на певних виробництвах і послугах, що відповідає його географічному розташуванню, природним, економічним і соціальним умовам та спирається на соціальний поділ праці з іншими районами;
Ш комплексність - у широкому розумінні це як взаємоповязаність найважливіших складників економічної й територіальної структур району;
Ш керованість - наявність певних галузей і територіальних структур, які є матеріальною основою взаємоповязаності складних частин, що дозволяє характеризувати район як цілісну систему та організаційний осередок територіального управління народним господарством.
У загальному розумінні економічний район визначається як поняття, яке широко використовується в різних галузях знань і означає територію, що вирізняється своїми специфічними особливостями: природними, історичними, соціально-економічними тощо. Таким чином можна стверджувати, що економічний район - це певна обєктивна реальність. У реальній дійсності виникнення і розвиток економічних районів повязані зі способом виробництва, рівнем розвитку і особливостями розміщення продуктивних сил. Основою формування економічних районів є територіальний поділ праці, що зумовлює виробничу спеціалізацію окремих територій і розвиток міжнародної кооперації.
У розробленні проблеми економічного районування колишнього СРСР особлива увага приділялась визначенню сутності поняття економічного району. Серед низки визначень найбільш вдалим є трактування економічного району П. Алампієвим. За його визначенням, економічний район - це географічно цілісна територіальна частина народного господарства країни, яка має свою виробничу спеціалізацію, міцні внутрішні економічні звязки і нерозривно повязана з ним частинами суспільного територіального поділу праці. Є й інші визначення поняття економічного району, але спільними для них є такі ознаки: територіальна цілісність, спеціалізоване господарство, його комплексність, тісні внутрішньорайонні і міжрайонні економічні звязки, особливість економіко-географічного положення.
Узагальнюючи вище наведене, можна в цілому визначити, що економічний район - це форма територіальної організації народного господарства, що утворюється на основі суспільного територіального поділу праці, виникнення і формування районних територіальних виробничих комплексів. Виходячи з позиції діалектичного підходу до розвитку і розміщення продуктивних сил і обєктивності процесів формування економічних районів, наукою визначені районоутворюючі фактори, принципи і критерії виділення економічних районів та їх основні типи.
- Вступ
- Розділ І. Теорії основи економічного районування
- 1.1 Економічний район, його головні ознаки, районоутворюючі фактори
- 1.2 Принципи економічного районування
- 1.3 Форми територіальної організації продуктивних сил економічних районів
- 1.4 Типи економічних районів
- Розділ ІІ. Сучасне економічне районування України
- 2.1 Особливості районування та сучасна мережа економічних районів
- 2.2 Територіальна структура виробничо-територіального комплексу економічного району
- Розділ ІІІ. Удосконалення територіальної організації і структури народного господарства
- Висновок
- Тема 1.3. Економічне районування та територіальна організація господарства.
- Тема 3. Економічне районування та територіальна організація господарства.
- Тема 1.3. Економічне районування та територіальна організація господарства
- Тема 3. Економічне районування та територіальна організація господарства
- Глава 3. Економічне районування та територіальна організація господарства
- Глава 3. Економічне районування та територіальна організація господарства. 61
- Тема 7. Територіальна організація виробництв та економічне районування.